Роман Петрус (вчений)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Роман Петрус.

Ро́ман Пе́трус (пол. Roman Petrus; нар. 19 січня 1949(19490119), Любачів) — професор, доктор технічних наук.

Біографія

Народився 19 січня 1949 року в м. Любачів.

Вищу освіту здобув, навчаючись у 1967—1972 роках на кафедрі хімії Університету технології, та отримав ступінь магістра в галузі хімічного машинобудування. Ступінь доктора технічних наук йому присудили в 1976 році. Докторантуру закінчив у 1991 році на хімічному факультеті Технологічного університету, а 16 березня 2004 р. рішенням президента Польщі присвоєно звання професора.

Наукова діяльність

Професор почав свою професійну кар'єру в 1972 році в Інституті хімічної технології та обладнання Теплотехнологічного університету — в аспірантурі (1972—1976) та став доцентом (1976—1979). З 1 вересня 1979 р. працював у Жешувському технологічному університеті на таких посадах: асистент (1979—1991) і ад'юнкт-професор технологічного університету (з 1991), а з листопада 1985 р. по квітень 2004 р. він був завідувачем кафедри теорії управління в техніці і хімічних процесах, з квітня 2004 року начальник департаменту хімічної технології і процесів.

У 1991 році отримав стипендію в Технічному університеті в Мілані (Італія). Опубліковані наукові досягнення професора, у тому числі 13 в зарубіжних відомих журналах, 5 патентів і 78 презентацій на національних та міжнародних конференціях.

Попередні наукові роботи професора можуть бути згруповані в наступні теми:

1. Дослідження, моделювання та аналіз хімічних процесів у пористих зернах каталізатора і каталітичних реакторів;
2. Виділення фармакологічноактивних речовин;
3. Перенесення маси з одночасним проходженням хімічної реакції в гетерогенних системах, газ-рідина і рідина-рідина;
4. Масообмін в гетерогенних системах за участю конденсованих фаз з особливим урахуванням адсорбції та іонного обміну;
5. Явища адгезії частинок матеріалів.

Професор є співавтором «Заміна маси в системі тверде тіло — рідина». Це одна з найкращих наукових книг на польському ринку в області хімічного машинобудування. За публікацію цієї роботи автори отримали в 1999 році нагороду від міністра освіти.

Він керував підготовкою чотирьох кандидатських дисертацій, був також нагороджений премією міністра освіти і спорту. Петрус був призначений рецензентом докторських робіт. Про нього неодноразово писали відгуки у журналах, таких як «Хімічні і технологічні процеси», «Промислова хімія», «Журнал небезпечних матеріалів, промислових досліджень інженерної хімії, розділення і очищення технології», «Хімічна технологія та наука». Найбільш важливі досягнення кандидата в галузі організаційного навчання повинна включати в себе створення кафедри хімії, технологічний університет хімічних технологій центру, який грає важливу роль в дисципліні науки в країні. Під час роботи на заводі в 1985 році не був незалежним дослідником. Сьогодні на кафедрі хімічних та технологічних процесів на чолі з професором Петрусом працюють три професори і два доцента. Департамент співпрацює з центрами в країні і за кордоном, Києві та Львові (Україна), Тулузі (Франція), Лозанні (Швейцарія), Берліні та Магдебурзі (Німеччина), Мілані (Італія), Салоніках (Греція), Ов'єдо (Іспанія) і Ноксвіллі (США).

Два терміни Петрус був заступником декана хімічного факультету з науки (1993—1999), (2005—2008).

З 1993 року він є членом редколегії видання ? і редактор.

Він був експертом університету в акредитаційній комісії для розробки акредитації за напрямами: хімія, хімічна технологія та хімічні і технологічні процеси, а також комісії з акредитації технічних університетів, мінімумів на акредитацію для текстильної промисловості. У рамках Комітету акредитації брав участь в хімічній технології в політехнічних інститутах: Гданськ, Варшава, Вроцлав, Щецін .

У 2003 році він був призначений в комісію Національного акредитаційного рецензента. Брав участь в акредитації спеціальності «Хімічні та технологічні процеси» в політехнічних інститутах у Кракові, Щецині і Лодзі. З 1987 року є експертом галузі хімічних технологій та хімічних реакторів.

За багато років його наукової, навчальної, технічної та організаційної роботи був нагороджений багатьма почесними нагородами, зокрема: Золотий хрест за заслуги (2002), Срібний хрест за заслуги (1997), медаллю Комісії народної освіти (1999), медаль Жешувського технологічного університету (1992), нагорода від міністра науки і вищої освіти (1987), а також нагороди рідного університету (1977).

Бібліографія

Petrus R., Aksielrud G. A., Gumnicki J. M., Piątkowski W.: Wymiana masy w układzie ciało stałe — ciecz. Podręcznik akademicki, str. 365. Oficyna Wydawnicza Politechniki Rzeszowskiej, Rzeszów 1998.

Журнальні публікації

Respondek J., Petrus R., Model kinetyczny uwodornienia propylenu na katalizatorze platynowym., Inż. Chem., VIII, 155—164, 1978.
Petrus R., Respondek J., Współczynnik efektywności dla reakcji katalizowanych przebiegających w warunkach nieizotermicznych., Inż. Chem., VIII, 625—639, 1978.
Petrus R., Respondek J., Współczynnik efektywności oraz maksymalne różnice temperatur w porowatych ziarnach katalizatora., Inż. Chem., IX, 195—210, 1979.
Kościński J., Trybus L., Petrus R., O możliwości zwiększenia wydajności izotermicznego reaktora rurowego z dezaktywacją katalizatora. Inż. Chem. Proc., 5, 449—460, 1984.
Petrus R., Respondek J., Współczynnik efektywności w warunkach nierównomiernego rozkładu centrów aktywnych w ziarnach katalizatora., Inż. Chem. Proc., 5, 489—500, 1984.
Nowińska E., Petrus R., Respondek J., Badania inżynieryjne i aparatura przemysłowa dla rozdziału alkaloidów towarzyszących chelidoninie. I. Wyznaczanie równowagi w układach wieloskładnikowych., Inż. Chem. Proc., 5, 679—689, 1984.
Petrus R., Współczynnik efektywności dla reakcji dwucząsteczkowej. I. Reakcja nieodwracalna., Inż. Chem. Proc., 6, 81-94,1985.
Petrus R., Respondek J., Nowińska E., Badania inżynieryjne i aparatura przemysłowa dla rozdziału wieloskładnikowych roztworów ciekłych na przykładzie alkaloidów towarzyszących chelidoninie. II. Ekstrakcja frakcyjna mieszaniny wieloskładnikowej., Inż.Chem. Proc., 6, 95-108, 1985.
Kaczmarski K., Petrus R., Schmidt-Naake G., Nutzung der Markow-Ketten für die Berechnung von katalytischen Reaktoren mit Desaktivierung des Feststoff-katalysators., Chem. Ing. Tech., 57, 342—345, 1985.
Petrus R., Piątkowski W., Respondek S., Badania hydrolizy mieszaniny amidów kwasów żółciowych z żółci wieprzowej., Acta Polon. Pharm., XLIII, 161—165, 1986.
Petrus R., Piątkowski W., Respondek J., Odsiarczanie gazów wodnymi roztworami wanadanu sodu., Przem. Chem., 65, 299—303, 1986.
Petrus R., Respondek J., Nowińska E., Badania nad ekstrakcją alkaloidów z korzenia glistnika (Chelidonium Maius L.)., Herba Polon., XXXII, 91-97, 1986.
Petrus R., Piątkowski W., Badania inżynieryjne nad otrzymywaniem zespołu alkaloidów ze sporyszu. I. Kinetyka ekstrakcji surowca., Herba Polon., XXXII, 173—181, 1986.
Petrus R., Różnica temperatury w ziarnie katalizatora., Zesz. Nauk. Polit. Poznańskiej, Chemia i Inż. Chem., 19, 93-102, 1986.
Kaczmarski K., Petrus R., Dezaktywacja katalizatora w reaktorze adiabatycznym dla reakcji odwracalnej., Zesz. Nauk. Polit. Poznańskiej, Chemia i Inż. Chem., 19, 59-70, 1986.
Petrus R., Piątkowski W., Badania inżynieryjne nad otrzymywaniem zespołu alkaloidów ze sporyszu. II. Ustalanie warunków ekstrakcji surówki za pomocą rozpuszczalnika organicznego., Herba Polon., XXXIII, 117—123, 1987.
Kaczmarski K., Petrus R., Reakcja odwracalna w adiabatycznym reaktorze rurowym z równoczesną szeregową i równoległą dezaktywacją katalizatora., Inż. Chem. Proc., 8, 375—390, 1987.
Petrus R., Różnica temperatury i głębokość strefy reakcji w porowatym ziarnie katalizatora., Inż. Chem. Proc., 9, 203—217, 1988.
Petrus R., Różnica temperatury i głębokość strefy reakcji w porowatym ziarnie katalizatora. II., Inż. Chem. Proc., 9, 427—440, 1988.
Kaczmarski K., Petrus R., Zmiana objętości w izotermicznym reaktorze rurowym z równoczesną dezaktywacją złoża katalizatora., Inż. Chem. Proc., 11, 479—492, 1990.
Petrus R.: Reakcja katalizowana w ziarnie częściowo zdezaktywowanym lub warstwowym. I. 1nż. Chem. Proc., 12(2), 187—202, 1991.
Petrus R.: Reakcja katalizowana w ziarnie częściowo zdezaktywowanym lub warstwowym. II. Różnica stężenia, temperatury oraz wielkość nieaktywnej zewnętrznej powłoki w ziarnie. Inż. Chem. Proc., 12(3), 365-80, 1991.
Petrus R.: Reakcja odwracalna w pojedynczych ziarnach katalizatora. Inż. Chem. Proc., 12(3), 343-64, 1991.
Petrus R.: Kryteria izotermiczności i braku oporów dyfuzyjnych dla reakcji przebiegających w ziarnach katalizatora. Inż. Chem. Proc., 12(4), 677-91, 1991.
Petrus R.: Ogólna metoda obliczania współczynnika efektywności. Zeszyty Naukowe Politechniki Rzeszowskiej, Chemia, Z. 9, 111—128, 1992.
Szukiewicz M., Kaczmarski K., Petrus R.: Nieizotermiczna reakcja w ziarnach katalizatora o nierównomiernie rozłożonej aktywności. Inż. Chem. Proc., 13(1), 203—212, 1992.
Szukiewicz M., Kaczmarski K., Petrus R., Gołębiowski A.: Selektywne uwodornienie acetylenu. Analiza matematyczna procesu. Inż. Chem. Proc., 15(3), 481—489, 1994.

Szukiewicz M., Kaczmarski K., Petrus R.: The fixed bed reactor with non-uniform catalyst activity distribution. Hungarian Journal of Industrial Chemistry, 23, 87-91, 1995.

Kopecka B., Kaczmarski K., Petrus R.: Wymiana masy z powolną złożoną reakcją chemiczną w kaskadzie mieszalnikowo — odstojnikowej. Zeszyty Naukowe Politechniki Rzeszowskiej, Chemia, Z. 13, 123—136, 1995.

Szukiewicz M., Kaczmarski K., Petrus R.: Modelling of fixed-bed reactor: two models of industrial reactor for selective hydrogenation of acetylene, Chem. Eng. Science, 53, 149—155, 1998.

Szukiewicz M., Kaczmarski K., Petrus R., Gołębiowski A., Borodziński A.: Effect of palladium concentration profile on acetylene conversion and selectivity for acetylene hydrogenation reactor, Hungarian Journal of Industrial Chemistry, 27, 111—115, 1999.

Szukiewicz M., Petrus R.: Selective Hydrogenation of an Acetylene Process: An Example of Modeling an Industrial Reactor Process, Chem. Eng. Technol., 22, 1059—1061, 1999.

Zapała W., Petrus R.: Zastosowanie metod chromatograficznych do przemysłowego rozdziału wybranych mieszanin poreakcyjnych dwupodstawionych izomerów benzenu. Przemysł Chemiczny., 78, 292—298, 1999.

Petrus R., Warchoł J.: Kierunki zastosowań naturalnego zeolitu — klinoptylolitu. CHEM. INŻ. EKOL., 7, 327—337, 2000.

Petrus R., Warchoł J.: Usuwanie metali ciężkich z roztworów wodnych na naturalnych zeolitach. Badania równowagi. Chem. Inż. Ekol., 7, 763—772, 2000.

Petrus R.: Działalność naukowa i dydaktyczna Zakładu Inżynierii i Sterowania Procesami Chemicznymi Politechniki Rzeszowskiej. Inż. Ap. Chem., 39(1), 3-4, 2000.

Szukiewicz M., Petrus R.: Approximate models application for modeling of fixed bed reactors. Hungarian Journal of Industrial Chemistry, 29, 91-94, 2001.

Opaliński I., Chutkowski M., Petrus R.: Badania mechanizmów adhezji w materiałach rozdrobnionych. Inż. Chem. Proc. 22, 1055—1060, 2001.

Zapała W., Petrus R.: Modelowanie matematyczne sorpcji w analizie wpływu stężenia modyfikatora na przebieg chromatograficznego rozdziału mieszaniny izomerów chloronitrobenzenu. Inż. Chem. Proc. 22, 1531—1536, 2001.

Petrus R., Warchoł J., Koszelnik P.: Tanie sorbenty stosowane w procesie usuwania jonów metali ciężkich z roztworów wodnych. Chem. Inż. Ekol., 8, 667—678, 2001.

Petrus R., Warchoł J.: The Application of Carpatian Clinoptilolite for Lead, Cadmium and Copper Removal from Water Solutions.

Ed. I.A. Oleszkiewicz, M.M. Sozański, Proceedings 17th National and 5th International Scientific and Technical Conference «Water Supply and Water Quality», Gdańsk — Poznań, Poland 2002. str. 373—380.

Petrus R., Warchoł J.: Ion Exchange Eqiulibria between Clinoptilolite and Aqueous Solution of Na+1/Cu+2, Na+1/Cd+2 and Na+1/Pb+2. J. Microporous and Mesoporous Mat. 61, 137—146, 2003.

Petrus R., Warchoł J.: Eksperymentalne i modelowe badania nad zastosowaniem klinoptylolitów do usuwania jonów kadmu. Chem. Inż. Ekol., 10, 795—807, 2003.

Petrus R., Szukiewicz M., Testing the Relative Importance of Mass and Heat Resistances in Solid Catalysts. AICHE Journ., 49, 2419—2426, 2003.

Opaliński I., Chutkowski M., Petrus R.: Adhezja i aglomeracja w układach dynamicznych. Wpływ prędkości rozdzielania kontaktu na siły adhezji. Przemysł Chemiczny., 82, 1234—1236, 2003.

Opaliński I., Chutkowski M., Petrus R.: Mechanizmy adhezji w materiałach rozdrobnionych dla różnych szybkości rozdzielania kontaktu. I. Część doświadczalna. Inż. Chem. Proc., 24, 469—486, 2003.

Petrus R., Malowanyj M., Warchoł J., Odnorig Z., Pietruszka I., Leśkiw.: Technołogii ocziszczenija stokiw iz zastosuwaniam prirodnich dispiersnich sorbentiw. Khim. Prom. Ukr., 2, 20-22, 2003.

Szukiewicz M., Petrus R.: Approximate model for Diffusion in Porous Pellet and an Effectiveness Factor. Chem. Eng. Sci., 59, 479—483, 2004.

Petrus R., Warchoł J., Maliowany M., Modelowanie równowag wymiany jonowej w układach dwuskładnikowych, Inż. Chem. Proc., 25, 1473—1478, 2004.

Petrus R., Warchoł J., Modeling of ion-exchange equilibria in three-component systems. Chem. Inż. Ekol., 11(11), 1193—1201, 2004.

Petrus R., Warchoł J.K., Heavy metal removal by clinoptilolite. An equilibrium study in multi-component systems, Water Res., 39, 819—830, 2005.

Warchoł J., Petrus R., Modeling of heavy metal removal dynamics in clinoptylolite packed beds, J. Microporous and Mesoporous Mat. 93, 29-39, 2006.

Warchoł J., Misaelides P., Petrus R., Zamboulis D., Preparation and application of organo-modified zeolitic material in removal of chromates and iodides, J. Hazard. Mat., B137, 1410—1416, 2006.

Chutkowski M., Petrus R., Wpływ Parametrów fizykochemicznych ciekłego spoiwa na własności mechaniczne złoża materiału rozdrobnionego, Przemysł Chemiczny., 85, 1103—1106, 2006.

Petrus R., Warchoł J., Chutkowski M., Kinetyka sorpcji zanieczyszczeń ze środowiska wodnego na sorbentach naturalnych, Prace Naukowe Inst. Inż. Chem. PAN Gliwice, 7, 33-52, 2006.

Посилання