Плав'я (Мукачівський район)
| село Плав'я | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Мукачівський район |
| Тер. громада | Свалявська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21040230060075743 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1944 |
| Населення | 845 |
| Площа | 0,826 км² |
| Густота населення | 1024 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89332 |
| Телефонний код | +380 3133 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°30′4″ пн. ш. 23°6′44″ сх. д. / 48.50111° пн. ш. 23.11222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
318 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89332, Закарпатська обл., Мукачівський р—н, с. Дусино, вул. Миру, 98 |
| Карта | |
  Плав'я | |
 Плав'я | |
| Мапа | |
| |
Пла́в'я — село в Україні, у Свалявській громаді Мукачівського району Закарпатської області. Населення становить 845 осіб.
За легендою, село було засноване у XVI столітті опришками, яких звали Русин і Янович, а назва нібито пішла від убитого тут опришка Плав'яньоша. За іншим переказом, назва походить від заплав, що утворювалися після дощів у вузькій залісненій долині.
У 1692 р. згадують церковну ділянку, виділену поміщиками, а в 1733 році йдеться про дерев'яну церкву. Кажуть, що першу церкву жителі нижнього кінця хотіли збудувати в себе на Чоканьовиці, але вишняни обрали місце на Поляні. Кілька разів уночі вишняни переносили колоди на своє місце, нижняни – на своє, аж поки обидві сторони не зустрілися посеред села. Там і збудували церкву.
Стара дерев’яна церква святого Миколая стояла в селі з початку XVIII століття й до 1965 року, коли її розібрали з ініціативи тодішньої комуністичної влади. Частина дерева пішла одній родині на хату, а рештою опалювали школу в Дусині. На місці, де була цінна архітектурна пам'ятка, встановлено хрест. Ще зеленіє старезний дуб, що ріс перед церквою.
У селі розташована ботанічна пам'ятка природи — іменне вікове дерево Дуб звичайний або дуб Марії-Терезії (600 років). Якби не дуб, то про Плав'є не знав би Відень чи Прага. Саме у архівах цих міст згадується це 600-столітнє дерево. Свого часу сюди, до дуба-велета, водили учнів на екскурсію. А ще кажуть, що саме звідси й починалося це колоритне село.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 846 осіб, з яких 419 чоловіків та 427 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 842 особи.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,34 % |
| російська | 1,66 % |
- іменне вікове дерево Дуб звичайний або дуб Плавяньоша (600 років)
- храм XVIII століття
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
|
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
