ГАЗ-М20 «Побєда»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
М-20 Победа
Загальні дані
Виробник: СРСР ГАЗ
Роки виробництва: 1946 — 1958 (СРСР)
1951 — 1973 (Польща)
Клас: середній (за стандартом СРСР)
Дизайнер: В. Самойлов
Тип(и) кузова: седан (фастбек), кабріолет
Компонування: FR (задній привід з переднім розташуванням двигуна)
Зчеплення: однодискове сухе;
Коробка передач: механічна 3-ступенева з синхронізаторами на ІІ та III передачах (передатні числа: І — 3,115; ІІ — 1,772; III — 1, З. Х. — 3,74);
Передатне число головної передачі — 5,125
Характеристики
Масово-габаритні
Довжина: 4665 мм
Ширина: 1695 мм
Висота: 1640 мм
Кліренс: під передньою віссю: 210 мм, під задньою: 200 мм;
передній кут звису: 27°, задній: 19°
Колісна база: 2700 мм
Колія передня: 1364 мм
Колія задня: 1362 мм
Маса: споряджена: 1460 кг;
повна: 1835 кг
Динамічні
Макс. швидкість: 105 км/год
На ринку
Попередник: М-1
Наступник: ГАЗ-21
Зв'язані: FSO Warszawa
Схожі моделі: Opel Kapitän
Tatra 600
Standard Vanguard
Інше
Витрата палива: 11 л/100 км
Об'єм бака: 55 л

ГАЗ-М-20 «Побєда» (рос. «Победа» — «Перемога») — радянський легковий автомобіль, який серійно виготовлявся на Горьківському автомобільному заводі в 1946—1958 роках.

Перший радянський легковий автомобіль із несучим кузовом і один із перших у світі великосерійних автомобілів з кузовом понтонного типу — без виступних крил і їх рудиментів, підніжок і фар.

Передісторія

[ред. | ред. код]

З початком німецько-радянської війни всі роботи над перспективними легковими автомобілями в СРСР були згорнуті, а основні потужності автозаводів завантажені випуском вантажівок та продукції військового призначення. 3 лютого 1943 року відбулася нарада Наркомату середньої промисловості, де було схвалено повоєнний модельний ряд запропонований із боку виробництва. Після цієї події у Горьківського заводу з'явилася повноцінна можливість повернутись до робіт над легковими автомобілями.

Існує легенда, що автомобіль хотіли назвати «Родіна» («Батьківщина»), але коли в червні 1944 Йосипу Сталіну показали зразок майбутнього серійного автомобіля, той запитав: «І за скільки ми Батьківщину продаватимемо?». Тоді Сталіну повідомили другий варіант назви, який було схвалено. Однак, насправді це просто один із численних міфів про «мудрого вождя», оскільки з самого початку проектування майбутнього автомобіля, у нього було закладено офіційну назву «Побєда», на честь скорої перемоги СРСР над Німеччиною. Назва «Батьківщина» пропонувалася для наступної моделі, М-21, і ніколи не виходила за стіни заводу.[3]

Перші «Побєди» зійшли з конвеєра Горьківського автозаводу 28 червня 1946 року.

Технічні особливості

[ред. | ред. код]

ГАЗ-М20 був першим радянським автомобілем із тримальним кузовом і першим у світі автомобілем із кузовом «безкрилої» форми [джерело?], виконаним не для зовнішнього ефекту, а для прискорення й здешевлення виготовлення кузовних штампів і кращих аеродинамічних показників.

У салоні «Побєди» вільно розміщувалися 5 осіб, в автомобілі вперше були встановлені електричні покажчики поворотів, стоп-сигнали і звуковий сигнал високого і низького тонів. Відтоді двотональний сигнал став фірмовою особливістю автомобілів марки «ГАЗ». Машина також мала незалежну підвіску передніх коліс (уперше на автомобілях «ГАЗ»), гідравлічний привод гальм, 3-ступінчату коробку передач із синхронізаторами і V-подібне лобове скло, що стало відмінною рисою цієї моделі.

При спорядженій масі 1,46 т найбільша швидкість «Побєди» становила 105 км/год, розгін з місця до 100 км/год займав 46 с, а витрата палива — 11 л на 100 км. Для забезпечення економічності був обраний чотирициліндровий двигун робочим об'ємом 2,1 л замість 6-цилиндрового, що передбачалося в початковому варіанті.

За 12 років виробництва з конвеєра зійшли 235 999 автомобілів «Побєда».

FSO Warszawa

[ред. | ред. код]
Warszawa M-20

Warszawa — сімейство польських автомобілів, перші з яких були копією радянської «Побєди» ГАЗ М-20. Проте з 1957 року у конструкцію вносились зміни — від суто декоративних до вдосконалення окремих вузлів та агрегатів. На відміну від радянського прототипу Warszawa мала більше модифікацій кузова — пікап, фургон, седан (у сучасному розумінні), універсал тощо. На агрегатах Warszawa побудовані такі «польські автолегенди» як Żuk, Nysa, Tarpan.

В ігровій і сувенірній індустрії

[ред. | ред. код]

У 2010 році моделі М-20В «Побєда» бежевого і ГАЗ-М20 «Побєда» кабріолет сірого кольорів у масштабі 1/43 вийшли в рамках проєкту «Автолегенди СРСР» від видавництва «ДеАгостіні».

У 2010 році модель М-20 «Побєда» в масштабі 1:43 випущена в серії «Наш Автопром» ТОВ «Феран».

У 2011 році модель М-20А «Побєда» (таксі) в масштабі 1:43 вийшла в рамках проєкту «Автомобіль на службі» від видавництва «ДеАгостіні». У 2013 році фірма «ДеАгостіні» почала випускати збірну модель автомобіля масштабом 1:8 у колекції М-20 «Побєда». Крім того, у 2014 році в рамках «освіженої» версії модельної серії «Автолегенди СРСР. Найкраще» вийшла модель ГАЗ-М20В «Побєда» синьо-білого кольору. Крім того, модель М-20 «Побєда» в масштабі 1:43 випускається дрібносерійною модельною майстернею «Херсон Моделс».

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. НИИАТ Краткий автомобильный справочник. — Москва : "Транспорт", 1967. — С. 60.
  2. ГОСТ 8.417-2002
  3. Победа как предчувствие. motor.ru. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 11 травня 2018.