Повстання Павлюка

Дата:	1637 рік
Місце:	Україна, Річ Посполита
Результат:	Поразка повстанців

Повстання Павлюка
Дата:	1637 рік
Місце:	Україна, Річ Посполита
Результат:	Поразка повстанців
Сторони
Військо Запорозьке	Річ Посполита
Командувачі
Павло Бут ; Карпо Скидан ; Дмитро Гуня	Миколай Потоцький
Військові сили
12000 посполитих і 9000 козаків	4000 - 10000
Битви
	Взяття Переяслава, Кумейківська битва, Штурм Черкас

Повстання Павла Павлюка — козацьке повстання у 1637 році в Україні під керівництвом Павла Павлюка проти шляхти.

Перебіг подій

Поштовхом до повстання був виступ запорізьких нереєстрових козаків. У травні 1637 р. вони, виступивши із Запоріжжя, захопили артилерію реєстровців у Корсуні і вивезли її на Запорізьку Січ. У серпні 1637 р. повстанський загін, керований Павлюком, вирушив із Запорізької Січі на Київщину. 12 (22) серпня 1637 року Павлюк звернувся до селян, реєстрових козаків і міщан з універсалом, у якому закликав заарештовувати реєстрову старшину — прихильників шляхетської Речі Посполитої і вступати до повстанських загонів.

Піднімати повстання на Переяславщині Павлюк послав з Крилова^[1] полковників Карпа Скидана і Семена Биховця на чолі загону з 1000-3000 козаків. Незабаром повстанці стратили гетьмана реєстрових козаків Саву Кононовича і кількох старшин-"зрадників".

Найширше повстання розгорнулося на Лівобережній Україні. Повсталі здобували міста, руйнували шляхетські маєтки. Шляхта тікала зі своїх маєтків, воліючи, за свідченням польського хроніста Шимона Окольського, «краще ликове життя, ніж шовкову смерть». За його твердженням, Павлюк мав намір з'єднатися з донськими козаками й перейти у підданство Московської держави. В Кумейківськый битві 1637 р. повстанське військо на чолі з Павлом Павлюком, Карпом Скиданом та Дмитром Гунею зазнало поразки.^[2] Повстанці відступили до Боровиці (поблизу Черкас) і, оточені переважаючими силами ворога, змушені були капітулювати. Шляхом лютого терору польському гетьманові Миколі Потоцькому-«ведмежій лапі» вдалося придушити повстання.

Наслідки

Багато повстанців, рятуючись від кривавої розправи, переселилося в Московську державу, зокрема на Дон. Захопленого у полон Павлюка стратили у Варшаві.

Війна з перемінним успіхом продовжилась і в наступному 1638 році. Зрештою закінчилася поразкою козаків. Але ці події стали свого роду генеральною репетицією переможної визвольної війни 1648−1654 років під проводом Богдана Хмельницького (під час бою під Кумейками писаря Війська Запорозького).

Один з козацьких ватажків у битві під Кумейками Дмитро Гуня став гетьманом в наступному році^[3],

Див. також

Ординація 1638

Примітки

↑ Wiesław Majewski. Kononowicz Sawa (zm. 1637)… S. 541
↑ Випадково виявлене місце грандіозної битви за участю Богдана Хмельницького: вчені вважають знахідку безпрецедентною. fakty.ua (укр.). Процитовано 21 липня 2024.
↑ Мілсент, Аліна (21 березня 2023). Учені випадково знайшли місце масштабної битви за участі Богдана Хмельницького. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 21 липня 2024.

Джерела та література

В. О. Щербак. Павлюка повстання 1637 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 17. — ISBN 978-966-00-1142-7.
Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста.— К.: Генеза, 1993.
УРЕ.— К., 1962.— т. 10.
Радослав Сікора. З історії польських крилатих гусарів.— Київ: Дух і літера, 2012. ISBN 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.
Wiesław Majewski. Kononowicz Sawa (zm. 1637) // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59.— S. 540—541. (пол.)

Це незавершена стаття про битву.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Війна» Портал «Історія України»

[П1-1] Wiesław Majewski. Kononowicz Sawa (zm. 1637)… S. 541

[2] Випадково виявлене місце грандіозної битви за участю Богдана Хмельницького: вчені вважають знахідку безпрецедентною. fakty.ua (укр.). Процитовано 21 липня 2024.

[3] Мілсент, Аліна (21 березня 2023). Учені випадково знайшли місце масштабної битви за участі Богдана Хмельницького. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 21 липня 2024.

[1]

[2]

[3]

п о р Змови, повстання та протести в Україні (з XV ст.)
XV ст.	Бакотське повстання (1431–1434) • Повстання Лева (1457) • Змова князів (1481) • Повстання Мухи (1490—1492)
XVI ст.	Повстання Глинського (1508) • Брацлавське і вінницьке повстання міщан (1541) • Білоцерківське повстання міщан (1589) • Повстання Косинського (1591—1593) • Повстання Наливайка (1594) • Брацлавське повстання (1594—1595)
XVII ст.	Повстання Жмайла (1625) • Повстання Федоровича (1630) • Повстання Сулими (1635) • Повстання Павлюка (1637) • Повстання Острянина (1638) • Хмельниччина (1648—1657) • Повстання дейнеків (1657—1658) • Повстання Пушкаря та Барабаша (1657—1658) • Повстання Богуна (1659) • Переяславське повстання (1666) • Батуринська змова (1672) • Повстання Петрика (1692—1693)
XVIII ст.	Повстання Палія (1702—1704) • Гайдамацькі повстання (1734, 1750) • Кліщинське повстання (1767—1770) • Повстання в Запорізькій Січі (1768) • Коліївщина (1768—1769) • Турбаївське повстання (1789—1793) • Повстання Деніски (1797)
XIX ст.	Повстання бузьких козаків (1817—1818) • Чугуївське повстання (1819) • Повстання Чернігівського полку (1826) • Шебелинське повстання (1829) • Чумний бунт у Севастополі (1830) • Листопадове повстання у Правобережній Україні (1830—1831) • Галицьке повстання (1846) • Революція в Галичині (1848) • Львівське повстання (1848) • Київська козаччина (1855) • Січневе повстання на Правобережній Україні (1863—1864) • Чигиринська змова (1877) • Страйк робітників Альбертівського рудника (1895)
XX ст.	Чечелівська республіка (1905) • Шулявська республіка (1905) • Дебальцевське збройне повстання (1905) • Повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» (1905) • Повстанський рух у Старобільському повіті (1917—1921) • Жовтневе повстання у Києві (1917) • Листопадове повстання у Києві (1917) • Січневе повстання у Києві (1918) • Антигетьманське повстання (1918) • Бердянське повстання (1918) • Таращанське повстання (1918) • Махновський рух (1918—1921) • Хотинське повстання (1919) • Васильківське повстання (1919) • Куренівське повстання (1919) • Григор'ївське повстання (1919) Баштанська республіка• Холодноярська республіка (1919—1922) • Зазимське повстання (1920) • Бориспільське повстання (1920) • Легедзинське повстання (1920) • Медвинське повстання (1920—1921) • Ямпільське повстання (1921) • Татарбунарське повстання (1924) • Батятицькі страйки (1928—1929) • Павлоградське повстання (1930) • Повстання селян Шепетівської округи (1930) • Драбівське повстання (1931) • Ліське повстання (1932) • Чортківське повстання (1939) • УПА (1943—1954) • Заворушення в Одесі (1960) • Бунт у Кривому Розі (1963)• Масові заворушення у Дніпродзержинську (1972) • Страйки шахтарів Донбасу (1989—1990) • Революція на граніті (1990) • Похорон патріарха Володимира (1995) • Україна без Кучми (2000—2001)
XXI ст.	Україна без Кучми (2000—2001) • Повстань, Україно! (2002—2003) • Помаранчева революція (2004) • Пам'ятай про газ… (2005—2006, 2009) • АнтиТабачна кампанія (2010—2012) • Протести за право на мирні зібрання в Україні (2010—2013) • Ні поліцейській державі (2010) • Займіться ділом, а не язиком! (2010—2012) (Помста за розкол країни (2012)) • Податковий майдан (2010) • Проти деградації освіти (2011—2013) (Кампанія на захист ЗНО (2013)) • Україна проти Януковича (2012) • Вставай, Україно! (2013) • Протести у Врадіївці (2013) • Не купуй російське! (з 2013) (Бойкот російського кіно (з 2014)) • Євромайдан / Революція гідності (2013—2014) • Тарифний Майдан (2015) • Акції за прискорення реформ (2017—2018) • Акції протесту, пов'язані з темою убивства Михайла Медведєва (2016) • Протести євробляхарів (2018) • Шкільний страйк заради клімату (2019) • Червоні лінії (2019) • Протести через вбивство Кирила Тлявова (2019) • «Аваков — чорт» (2019—2021) • Ні капітуляції! (2019—2020) • Ні - продажу землі (2019—2020) • #SaveФОП (2019—2021) • Тарифний Майдан (2021) • Протести проти вакцинації (2021) • Гроші на ЗСУ (2023)