Полиця
(Перенаправлено з Полка)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/46/Stringhylla.jpg/250px-Stringhylla.jpg)
Поли́ця, рідко по́лка[1] (від прасл. *polъ — «дошка», «планка», «поміст»)[2] — меблевий виріб без передньої стінки, із задньою стінкою або без неї, для розміщення книжок та інших предметів.
Полиці можуть виготовлятися з різних матеріалів (деревина, ДВП, МДФ, скло, дзеркало, метал, камінь тощо). Можуть комплектуватися підсвічуванням; в тому числі скляні полиці — світлодіодними, що розташовуються як в торці скла, так і всередині багатошарової скляної конструкції.
Полиці кріпляться до стін за допомогою різних кріплень, як прихованих («титани», «вушка»), так і таких, що мають декоративну функцію (тросові системи, ланцюги, «пелікани» тощо).
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c6/%D0%A5%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%A5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96_%28%D0%B2%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%96%29.jpg/250px-%D0%A5%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%A5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96_%28%D0%B2%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%96%29.jpg)
- Книжкова полиця — полиця для зберігання книг.
- Полиця для спецій — (зазвичай вузька) кухонна полиця, що має передній обмежувальний бортик або отвори для встановлення ємностей зі спеціями.
- Полиця ванної кімнати
- Полиця універсального призначення
- Ми́сник чи поставе́ць — полиця для посуду, іноді для продуктів у сільській хаті[3][4].
- Су́дник — полиця для посуду і продуктів[5].
- Нами́сник — полиця (шафка) для посуду над дверми гуцульської хати[6].
- Настінна полиця — полиця навішується на стіну.
- Полиця підвісна — полиця підвішується на тросах, ланцюгах тощо, з кріпленням до стелі приміщення.
- Кутова полиця — полиця розміщується в кутку приміщення і має кріплення до двох суміжних стін. Кутові полиці поділяються на полиці:
- Для внутрішнього кута — для кутів між суміжними стінами менше 180°.
- Для зовнішнього кута — для кутів між суміжними стінами більше 180°.
- Полиця-консоль — полиця, що являє собою одну горизонтальну площину, нерухомо закріплену перпендикулярно стіні.
- Полиця з бічними стінками — полиця має бічні стінки для спирання та обмеження зміщення предметів, що на ній знаходяться.
- Полиця з бічними стінками і верхньою горизонтальною стінкою — різновид настінної шафи без дверей.
- Полиця з задньою стінкою — полиця має задню стінку.
- Багатоярусна полиця — полиця має кілька горизонтальних стінок розташованих одна над одною.
- Комбінована полиця — полиця має горизонтальні і вертикальні стінки, що утворюють відділення для зберігання предметів різного функціонального призначення, а також яка може мати висувні шухляди.
- Полиця одиночна — єдина полиця на стіні або полиця, що знаходиться на значній відстані від іншої полиці або групи полиць.
- Група полиць — кілька близько розташованих і об'єднаних композиційно одиночних полиць.
- Розкласти все по полицях.
- Класти зуби на полицю — не маючи харчів, не їсти; голодувати.
- ↑ Полка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Мисник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Поставець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Судник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Намисник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
![]() | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (серпень 2019) |