Видавництво політичної літератури України

Видавництво політичної літератури України
Політвидав України
Держава	УРСР ( СРСР),  Україна
Засновано	1922
Ліквідовано	1991
Попередні назви	Пролетар
Адреса	Київ, вулиця Десятинна, № 4/6
Код Держкомвидава СРСР	201
Префікс ISBN	5-319;
Нагороди

Видавництво політичної літератури України («Політвидав України») — радянське видавництво, засноване в 1922 році.

Історія

Видавництво засноване 1922 року в Харкові під назвою «Пролетар» (…Всеукрвидав (Всеукраїнське державне видавництво), з лютого 1920 року підпорядковувалось ВУЦВК УСРР; у травні 1921 р. воно було перейменоване на Державне видавництво України (ДВУ, Держвидав) і перепідпорядковано Наркомату освіти).
У 1930-му році входило до складу Державного видавничого об'єднання України.

У 1931-му виділено як Партвидав ЦК КП(б)У. У 1936 році об'єднався з Держсоцеквидавом. З 1938 року — Держполітвидав при РНК УРСР.

З 1940 року — Політвидав при ЦК КП(б)У. З 25 вересня 1941 року видавництво у складі Укрвидаву, потім — Укрдержвидаву.

З 1946 року — окреме видавництво Укрполітвидав. У 1949 перейменовано на Держполітвидав УРСР, а з 1964 — Політвидав України.

У 1981 році видавництво випустило 193 книги загальним накладом 7,1 млн примірників.

Спеціалізація

У радянські часи випускало українською мовою матеріали з'їздів КПРС та інші партійні документи, праці відомих представників комуністичних партій різних держав, іншу літературу з історії СРСР і УРСР, партійного і радянського будівництва, філософії, наукового комунізму, наукового атеїзму, політичної економії, зовнішньої політики СРСР, а також юридичну, художньо-документальну літературу, політичні плакати та наочні посібники.

Серед неординарних видань: Повне зібрання творів Леніна в 55-ти томах (1969—1975 рр); зібрання творів Маркса та Енгельса в 50-ти томах; Видання «КПРС в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК» у 13-ти томах; 8-ми томне зібрання праць Брежнєва тощо.

Нагороди

• Орден Трудового Червоного Прапора (1972)

Джерела

• ПОЛІТВИДАВ УКРАЇНИ. Лексика — українські енциклопедії та словники [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Энциклопедический справочник «Киев» / За ред. А. В. Кудрицького. — 2-е вид. — Київ : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1985. — С. 494-495. — 140 000 прим.(рос.)