Портяк Василь Васильович
Портяк Василь Васильович | |
---|---|
Народився | 31 березня 1952[2] Кривопілля, Верховинський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР[3] |
Помер | 2 березня 2019[1] (66 років) |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | сценарист, прозаїк, кіносценарист |
Галузь | проза[4], повість[4], оповідання[4] і кіносценаристикаd[4] |
Alma mater | Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1977) |
Знання мов | українська[4] |
Членство | Національна спілка кінематографістів України |
IMDb | ID 0692551 |
|
Портяк Василь Васильович (31 березня 1952, Кривопілля — 2 березня 2019, Київ) — український письменник, прозаїк, сценарист («Нескорений», «Залізна сотня»). Член Національної спілки кінематографістів України.
Народився 31 березня 1952 року у с. Кривопілля на Івано-Франківщині. Закінчив місцеву школу. По закінченні школи працював лісорубом, вантажником, такелажником. У 1972 році вступив на факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, який 1977 року закінчив.[5]
Батько - Василь Білінчук. Воїн УПА. Народився у 1926 році. Загинув у 26 років (1952). Мав позивний "Сибіряк" за втечу з заслання з Сибіру. Мав брата Дмитра.[6]
У 1980 році світ побачила його перша новела «Мицьо і Вовчук», надрукована у львівському журналі «Жовтень». Згодом він опублікував ще декілька творів у часописах «Вітчизна», «Ранок», «Літературна Україна». 1983 року, республіканське видавництво для творчої молоді видало першу збірку новел «Крислачі», якою молодий гуцульський автор справив чимале враження на київську творчу складову, і, відтак, був запрошений на посаду редактора у видавництво «Молодь». Наступного, 1984 року, у Києві вийшло його оповідання «Час прощання — час утрати». Протягом 1984-1986 років навчався у Москві на Вищих курсах режисерів і сценаристів (майстерня Євгена Барабаша). 1995 року його оповідання «Ісход» опубліковано в журналі «Кур'єр Кривбасу».[5] Того ж року оповідання «Гуцульський рік»[7] та «У неділю рано»[8] увійшли до антології сучасної прози «Десять українських прозаїків».[9] 2006 року вийшла збірка з 8 новел «У снігах».[5] У 2017 році вийшло повне зібрання новел «Охоронителі Діви». У 2021 р. вийшло видання вибраних творів письменника з передмовою Василя Герасим'юка «Вибір Скорого». Його твори увійшли до антології «Українська мала проза XX століття».
Лауреат премій «Благовіст», імені Павла Усенка, Нестора Літописця, Міжнародної літературної премії «Корона Карпат». Був номінований на Шевченківську премію в галузі літератури у 2009[10] та 2017 роках[11].
За сценаріями Василя Портяка поставлено чимало відомих фільмів:
- 1990 — Меланхолійний вальс;
- 1991 — Нам дзвони не грали, коли ми вмирали;
- 1992 — Вишневі ночі;
- 1993 — Білий пудель, Чия правда, чия кривда;
- 1995 — Атентат — Осіннє вбивство в Мюнхені;
- 2000 — Нескорений;
- 2004 — Залізна сотня (у співавторстві з Михайлом Шаєвичем).
На цьому його фільмографія не закінчувалася, адже було ще чимало короткометражних та документальних фільмів.
Він важко та тривалий час хворів. 27 лютого 2019 року, через серцеву недостатність, потрапив до реанімації,[12] а вранці 2 березня внаслідок серцевого нападу пішов із життя.[13]
- ↑ а б Василь Портяк: "Я відчув смак цієї роботи"
- ↑ Сучасна українська література: знакові твори, культові постаті — С. 22.
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в Портяк Василь Васильович: біографія
- ↑ Наші Герої - архів матеріалів і фотографій ОУН-УПА | Фотографії України та її героїв. kray.ridne.net. Процитовано 2 вересня 2019.
- ↑ Портяк В. Гуцульський рік
- ↑ Портяк В. У неділю рано
- ↑ Андрухович, Воробйов та ін. // Десять українських прозаїків: Антологія сучасної прози. — Київ : Роккард, 1995. — 162 с. — (Бібліотека «Пантократор») — ISBN 5-7707-8634-5.
- ↑ Помер новеліст та син легендарного воїна УПА прикарпатець Василь Портяк
- ↑ Твори, допущені до 3-го конкурсного туру на здобуття Національної премії 2017 року. Процитовано 23 жовтня 2022.
- ↑ Помер український письменник Василь Портяк
- ↑ Помер Василь Портяк /Главком, 2.3.2019/
- Василь Портяк на національному кінопорталі KINO-КОЛО
- Фільмографія на kino-teatr.ru (рос.)
- Визначено три найкращі твори про УПА
- Сопронюк О. Од роду, з крові: стояти! (про Василя Портяка)
- Пішов із життя письменник-сценарист Василь Портяк
- Кінодраматург Василь Портяк: «У нас є пантеон героїв…»
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 31 березня
- Народились 1952
- Уродженці Верховинського району
- Померли 2 березня
- Померли 2019
- Випускники Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
- Члени Національної спілки кінематографістів України
- Українські сценаристи
- Лауреати літературної-мистецької премії імені Володимира Косовського