Очікує на перевірку

Портяк Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Портяк Василь)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портяк Василь Васильович
Народився31 березня 1952(1952-03-31)[2]
Кривопілля, Верховинський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР[3]
Помер2 березня 2019(2019-03-02)[1] (66 років)
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьсценарист, прозаїк, кіносценарист
Галузьпроза[4], повість[4], оповідання[4] і кіносценаристикаd[4]
Alma materФакультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1977)
Знання мовукраїнська[4]
ЧленствоНаціональна спілка кінематографістів України
IMDbID 0692551

Портяк Василь Васильович (31 березня 1952, Кривопілля — 2 березня 2019, Київ) — український письменник, прозаїк, сценарист («Нескорений», «Залізна сотня»). Член Національної спілки кінематографістів України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 31 березня 1952 року у с. Кривопілля на Івано-Франківщині. Закінчив місцеву школу. По закінченні школи працював лісорубом, вантажником, такелажником. У 1972 році вступив на факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, який 1977 року закінчив.[5]

Батько - Василь Білінчук. Воїн УПА. Народився у 1926 році. Загинув у 26 років (1952). Мав позивний "Сибіряк" за втечу з заслання з Сибіру. Мав брата Дмитра.[6]

У 1980 році світ побачила його перша новела «Мицьо і Вовчук», надрукована у львівському журналі «Жовтень». Згодом він опублікував ще декілька творів у часописах «Вітчизна», «Ранок», «Літературна Україна». 1983 року, республіканське видавництво для творчої молоді видало першу збірку новел «Крислачі», якою молодий гуцульський автор справив чимале враження на київську творчу складову, і, відтак, був запрошений на посаду редактора у видавництво «Молодь». Наступного, 1984 року, у Києві вийшло його оповідання «Час прощання — час утрати». Протягом 1984-1986 років навчався у Москві на Вищих курсах режисерів і сценаристів (майстерня Євгена Барабаша). 1995 року його оповідання «Ісход» опубліковано в журналі «Кур'єр Кривбасу».[5] Того ж року оповідання «Гуцульський рік»[7] та «У неділю рано»[8] увійшли до антології сучасної прози «Десять українських прозаїків».[9] 2006 року вийшла збірка з 8 новел «У снігах».[5] У 2017 році вийшло повне зібрання новел «Охоронителі Діви». У 2021 р. вийшло видання вибраних творів письменника з передмовою Василя Герасим'юка «Вибір Скорого». Його твори увійшли до антології «Українська мала проза XX століття».

Творчі здобутки

[ред. | ред. код]

Лауреат премій «Благовіст», імені Павла Усенка, Нестора Літописця, Міжнародної літературної премії «Корона Карпат». Був номінований на Шевченківську премію в галузі літератури у 2009[10] та 2017 роках[11].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

За сценаріями Василя Портяка поставлено чимало відомих фільмів:

На цьому його фільмографія не закінчувалася, адже було ще чимало короткометражних та документальних фільмів.

Смерть

[ред. | ред. код]

Він важко та тривалий час хворів. 27 лютого 2019 року, через серцеву недостатність, потрапив до реанімації,[12] а вранці 2 березня внаслідок серцевого нападу пішов із життя.[13]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Василь Портяк: "Я відчув смак цієї роботи"
  2. ↑ Сучасна українська література: знакові твори, культові постаті — С. 22.
  3. ↑ https://chtyvo.org.ua/authors/Kyivska_Rus/2006_N09_IKh_Herbarii.pdf — С. 9.
  4. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ а б в Портяк Василь Васильович: біографія
  6. ↑ Наші Герої - архів матеріалів і фотографій ОУН-УПА | Фотографії України та її героїв. kray.ridne.net. Процитовано 2 вересня 2019.
  7. ↑ Портяк В. Гуцульський рік
  8. ↑ Портяк В. У неділю рано
  9. ↑ Андрухович, Воробйов та ін. // Десять українських прозаїків: Антологія сучасної прози. — Київ : Роккард, 1995. — 162 с. — (Бібліотека «Пантократор») — ISBN 5-7707-8634-5.
  10. ↑ Помер новеліст та син легендарного воїна УПА прикарпатець Василь Портяк
  11. ↑ Твори, допущені до 3-го конкурсного туру на здобуття Національної премії 2017 року. Процитовано 23 жовтня 2022.
  12. ↑ Помер український письменник Василь Портяк
  13. ↑ Помер Василь Портяк /Главком, 2.3.2019/

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Портяк Василь Васильович
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Портяк_Василь_Васильович&oldid=42299277