Перейти до вмісту

Портія Вудмен-Вікліфф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Портія Вудмен)
Портія Вудмен
(англ. Portia Woodman)
Загальна інформація
НаціональністьМаорі[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Нова Зеландія Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження12 липня 1991(1991-07-12) (33 роки)
Kawakawad, Far North Districtd, Нортленд, Нова Зеландія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст170 см
Вага70 кг
Alma materMount Albert Grammar Schoold[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Спорт
КраїнаНова Зеландія Нова Зеландія
Вид спортурегбі
КомандаЖіноча збірна Нової Зеландії з регбі-7d і Жіноча збірна Нової Зеландії з регбіd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Нова Зеландія Нова Зеландія
Регбі-15
Чемпіонат світу з регбі серед жінок
Золото Ірландія 2017 команда
Золото Нова Зеландія 2021 команда
Регбі-7
Олімпійські ігри
Золото Париж 2024 регбі-7
Золото Токіо 2021 регбі-7
Срібло Ріо-де-Жанейро 2016 регбі-7
Ігри Співдружності
Золото Голд-Кост 2018 команда
Бронза Бірмінгем 2022 команда
Чемпіонат світу з регбі-7
Золото Москва 2013 команда
Золото Сан-Франциско 2018 команда
Срібло Кейптаун 2022 команда
CMNS: Портія Вудмен-Вікліфф у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Портія (Порша) Вудмен (англ. Portia Woodman, нар. 12 липня 1991) — новозеландська регбістка, дворазова олімпійська чемпіонка, срібна призерка Олімпійських ігор 2016 року, дворазова чемпіонка світу з регбі-15, дворазова чемпіонка світу з регбі-7, призерка чемпіонату світу з регбі-7, чемпіонка та медалістка Ігор Співдружності.

Золоту олімпійську медаль та звання олімпійської чемпіонки Вудмен виборола в складі збірної Нової Зеландії з регбі-7 на Токійській олімпіаді 2021 року. Збірна повторила цей успіх 2024 року в Парижі. Після цієї звитяги Вулдмен оголосила, що завершує грати сімки.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Портія народилася в спортивній сім'ї, її батько та дядько грали за All Blacks, тітка — за Срібні папороті[4]. У школі з огляду на швидкість її бігу Портію запросили в регбійну команду, де вона була єдиною дівчиною серед хлопців. Мама заохотила її займатися нетболом. У дев'ять років, подивившись у запису гру між Новою Зеландією та Англією вона проголосила, що хоче бути жіночою Джона Лому[5][6][7]. Займалася вона також легкою атлетикою з планами відібратися на Олімпійські ігри[5]. Але незабаром вона зрозуміла, що недостатньо сильна й швидка, й вирішила зосередитися на нетболі, як на найкращому шансі стати професійною спортсменкою.

Регбі

[ред. | ред. код]

У 2012 році регбі-7 стало олімпійським видом спорту, й було оголошено його дебют на Іграх у Ріо-де-Жанейро[8][9]. Вудмен прочитала у Фейсбуці оголошення про набір дівчат у новозеландську групу підготовки й разом з подругою з нетбольної команди вирішила спробувати туди вступити. Вудмен відібралася й одразу відчула спорідненість зі грою, чому сприяли попередні заняття легкою атлетикою та нетболом[5].

У цей час дебютувала Жіноча світова серія з регбі-7, й Вудмен стала в ній найрезультативнішою, набравши 105 очок за 21 спробу[10]. Нетбол довелося закинути. Вона, втім увійшла до складу команди, що виграла чемпіонат світу з регбі-7 у Москві, та стала на ньому найрезультативнішою.[11].

2013 року Вудмен зіграла перший матч за збірну Нової Зеландії з регбі-15 проти Англії. Повернувшись до сімок, вона здійснила впродовж сезону 2014-2015 років 52 спроби, першою серед регбісток перевершивши показник з 50 спроб за сезон. 2015 року Вудмен обрали регбісткою року в сімках.

На Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро Чорні папороті, за яких грала Вудман, зайняли друге місце, поступившись у фіналі австралійкам. Вудман стала найрезультативнішою з 10 спробами[12].

У 2017 році Чорні папороті виграли чемпіонат світу з регбі-15, і Вудмен стала найрезультативнішою в команді, набравши 65 очок (13 спроб)[13]. Після цього вона не грала в регбі-15 аж до 2021 року через травми, зайнятість у сімках та КОВІД.

У 2018-му Вудман з командою вибороли золоті медалі на Іграх Співдружності, до програми яких регбі-7 було включено вперше.

Після травми

[ред. | ред. код]

У жовтні 2018-го Вудман розірвала на тренуванні ахіллове сухожилля. Після операції вона змогла знову тренуватися тільки в 2019-му, але знову отримала травму підколінного сухожилля, що змусила її сумніватися в тому, що зможе грати знову. Утім, підтримка друзів дозволила їй відновитися. Вона звернулася за допомогою до спеціаліста з бігу для того, щоб відновити свою техніку й грала в нетбол для покращення спритності.

Збірна Нової Зеландії з регбі-7 з Вудмен у складі виграла золоті медалі на Токійській олімпіаді 2021 року. На чемпіонаті світу з регбі-15 у Новій Зеландії Чорні папороті здобули перемогу, а Вудмен стала найрезультативнішою з сімома спробами, хоча в фіналі через зіткнення головами з англійкою змушена була зійти з поля.

На Іграх Співдружності 2022 в Біргінгемі Чорні папороті здобули бронзу. Того ж року вони стали другими на чемпіонаті світу з регбі-7, що проходив у Кейптауні.

У травні 2024 року Вудмен здійснила свою 250 спробу в регбі-7[14]. Того ж року вона стала дворазовою олімпійською чемпіонкою після перемоги Чорних папоротей у Парижі.

Виступи на Олімпіадах

[ред. | ред. код]
Олімпіада Дисципліна Місце
Ріо-де-Жанейро 2016 регбі-7 2
Токіо 2021 регбі-7 1
Париж 2024 регбі-7 1

Осбисте життя

[ред. | ред. код]

Вудмен одружилася з товаришкою по команді Рене Вікліфф і змінила прізвище на подвійне[15].

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
  • Портія Вудмен — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)
  1. ↑ https://www.nzherald.co.nz/northern-advocate/news/ngapuhi-athletes-fill-list-of-most-influential-maori-athletes-in-last-30-years/VGAEIWA7M3BV3GVKDBXTPQG5F4/
  2. ↑ https://www.nbcolympics.com/athletes/portia-woodman-1185680
  3. ↑ https://www.stuff.co.nz/sport/olympics/125744521/from-kerikeri-to-invercargill-where-new-zealands-tokyo-olympians-went-to-school
  4. ↑ Jordan, Nick (2 січня 2014). New Zealand Sevens star Portia Woodman targeting Brazilian return on Womens World Series. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
  5. ↑ а б в Binner, Andrew (5 грудня 2020). Exclusive! Rugby ace Portia Woodman on her mission for double gold in 2021. olympics.com. Процитовано 1 лютого 2023.
  6. ↑ Rattue, Chris (7 липня 2018). Rugby superstar Portia Woodman on healing a Black Ferns rift, Jonah Lomu and more. NZ Herald. Процитовано 27 січня 2023.
  7. ↑ Diamond, Amy (15 липня 2018). Portia Woodman: Small town Northland girl finds home in Mount Maunganui. NZ Herald. Процитовано 18 січня 2023.
  8. ↑ New Zealand Rugby Union begins search for Olympic hopefuls. boxscorenews.com. Процитовано 20 серпня 2021.
  9. ↑ RUGBY: Search on for sevens stars of future. NZ Herald. Northern Advocate. 16 квітня 2012. Процитовано 31 січня 2023.
  10. ↑ Young, Henry (6 квітня 2016). Portia Woodman: 'Rugby Idol' dreams of performing on the biggest stage. CNN. Процитовано 27 січня 2023.
  11. ↑ Alderson, Andrew (2 липня 2013). Rugby sevens: Top scoring Portia owes it all to her mum and dad. NZ Herald. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
  12. ↑ Exclusive! Rugby ace Portia Woodman on her mission for double gold in 2021. Olympics.com. Процитовано 20 серпня 2021.
  13. ↑ Women's Rugby World Cup 2017: By the numbers ｜ Rugby World Cup 2021. Rugby World Cup (англ.). Процитовано 20 серпня 2021.
  14. ↑ Morton, Finn (4 травня 2024). Watch: SVNS great Portia Woodman-Wickliffe makes more rugby history. RugbyPass. Процитовано 6 травня 2024.
  15. ↑ Black Ferns Portia Woodman and Renee Wickliffe tie the knot. Stuff. 31 грудня 2022. Процитовано 15 січня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Портія_Вудмен-Вікліфф&oldid=43385531