Класифікація Габбла

Класифікація Га́ббла або Хаббла класифікація^[1] — класифікація галактик, яку 1936 року запропонував Едвін Габбл. Відтоді запропоновано докладніші класифікації, але класифікація Габбла ще й досі не втратила актуальності.

E0-E7 — еліптичні галактики, мають відносно рівномірний розподіл зір без чіткого ядра. Цифра показує ексцентриситет: галактики E0 майже кулясті, зі збільшенням номера розвивається сплощення. Число показує форму проєкції на площину спостереження, а не реальну форму галактики, яку може бути важко встановити.

S0 — лінзоподібні галактики дископодібної форми із чітко вираженим центральним балджем (опуклістю), але без рукавів.

Sa, Sb, Sc, Sd — спіральні галактики, які складаються з балджа і зовнішнього диска, що містить рукави. Літера показує, наскільки щільно розташовані рукави.

SBa, SBb, SBc, SBd — спіральні галактики, у яких центральний балдж перетинає яскравий бар (перемичка), від якого відходять рукави.

Irr — неправильні (іррегулярні) галактики, що не можуть бути віднесені до жодного з перерахованих класів. Галактики типу Irr показують залишки спіральної структури, а IrrII мають зовсім неправильну форму.

**Відомі властивості галактик**
Тип галактики	Маса (у масах Сонця)	Світність (у світністях Сонця)	Діаметр (кілопарсек)	Зоряне населення	Відсоток серед всіх галактик, що спостерігаються
Спіральні (S і SB)	10⁹ — 10¹¹	10⁸ — 10¹⁰	5 — 250	диск: Населення I гало: Населення II	77 %
Еліптичні (E)	10⁵ — 10¹³	10⁵ — 10¹¹	1 — 205	Населення II	20 %
Іррегулярні (Irr)	10⁸ — 10¹⁰	10⁷ — 10⁹	1 — 10	Населення I	3 %

Схему, зображену на малюнку, іноді називають «камертоном Габбла». Еліптичні галактики іноді називають галактиками раннього типу (або класу), а спіральні та неправильні — пізнього.

Галактики, що вкладаються у класифікацію Хаббла називають нормальними. Крім зазначених типів існують галактики з особливостями (пекулярні галактики), що не дають підстав віднести їх до виділених морфологічних класів. Прикладами можуть бути NGC 128 (має форму подушки) та NGC 4314, у якої замість балджу простежується мініатюрний спіральний утвір (тобто спіральна галактика всередині спіральної галактики). Належність галактики до пекулярних іноді досить умовна. Зокрема, крім перелічених вище унікальних прикладів, до пекулярних належать також галактики з активним ядрами^[2].

Галерея

E0: M89
E1: M105
E2: M60
E3: M86
E4: M49
E6: M110
E7: NGC 3384

E7: NGC 3384
S0: NGC 1316
Sa: NGC 92
Sb: M77

Sb: M77
Sc: M51
Sd: NGC 7793
Irr:NGC 1427
NGC 4650A — галактика з полярним кільцем

Див. також

Морфологічна класифікація галактик

Джерела

Хаббла класифікація // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 506. — ISBN 966-613-263-X.

↑ Астрономічний енциклопедичний словник, ст. 506
↑ Галактики пекулярні // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 92. — ISBN 966-613-263-X.

[1] Астрономічний енциклопедичний словник, ст. 506

[2] Галактики пекулярні // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 92. — ISBN 966-613-263-X.

[1]

[2]