Почапинці (Кам'янець-Подільський район)
село Почапинці | |
---|---|
Церква Введення Пресвятої Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Тер. громада | Чемеровецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA68020290310014766 |
Основні дані | |
Засноване | 1493 |
Населення | 1212 |
Територія | 3-4 км км² |
Площа | 3,034 км² |
Густота населення | 399,47 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31654 |
Телефонний код | +380 3859 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°54′56″ пн. ш. 26°22′40″ сх. д. / 48.91556° пн. ш. 26.37778° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
230 м |
Водойми | р. Жванчик, р. Хропотівка, р. Рудка. Ставки: Зимувальник, Опуст, Матушник, Середнє. Водосховища: Рудка |
Відстань до обласного центру |
105 км |
Відстань до районного центру |
14 км |
Найближча залізнична станція | Закупне |
Відстань до залізничної станції |
20 км км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40 |
Карта | |
Мапа | |
|
Поча́пинці — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Можливо, назва села походить від русинського роду Почапських або від місця розташування, так, українське слово «чапера», що в скороченій формі вживалося як «чапа». У давнину слово «чапера» — «чапа» позначало, зокрема, «розсоху» у значені «розвилка». Однак багатозначність слова «чапа» породжує чимало версій та гіпотез.
Подільське село Почапинці розкинулось на південному заході України, за 32 кілометра від Кам’янця-Подільського. Через село протікають річки Рудка та Хропотівка, які впадають у Жванчик. Повз Почапинці проходить автошлях регіонального значення Р48 Кам'янець-Подільський — Сатанів.
Почапинці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
В середині ХV століття існувало поселення, яке було зруйноване набігами монголо-татар на руїнах якого виникли Почапинці. Перша письмова згадка про поселення в реєстрі димів Подільського воєводства 1493 року в кількості 6 димів.
Місце в середині села на березі річки Жванчик звалось «Башта». У давнину тут були сліди давніх споруд, уламки фаянсового посуду. За переказом, тут знаходилась фортеця з баштами.
В 1542 року селі був лише 1 плуг, 1565 року три плуги, 1569 уже чотири, село належало пану Малиновському. В 1578 році ним володіли Вільховські. З 1610 року село передано капітулії до анексії Поділля Російською імперією.
Церква Введення збудована в 1709 року. Нова церква збудована на новому місці «Башта» в 1866 – 1868 роках – кам’яна п’ятиверха, покрита залізом.
1819 року Єлизавета Браницька повінчалася з графом Михайлом Воронцовим. У посаг вона, зокрема, дістала села Демківці та Почапинці.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
Кінці ХІХ століття селом володіли: Бетрояноський, Дсервинський, Обертинська.[1]
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.[3]
21 травня 2022 року релігійна громада церква в селі Почапинці перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України.[4] Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою. Для успішного розвитку держави і суспільства має бути своя незалежна церква, єдина мова, віра та міцна армія.
Населення становить 1212 особи станом на 2001 рік.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.
- Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (ПЦУ)
- Височанська Наталя Валеріївна (нар. 10 травня 1984) — російська акторка українського походження.
- Кравцов Петро Миколайович (* 1946) — тренер з пауерліфтинга. Заслужений тренер України.
- Танасов Сергій Іванович — український політик.
- Воронцова Єлизавета Ксаверівна — графиня, княгиня польського походження. Власниця села Почапинці.
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.
- ↑ Історія села Почапинці
- ↑ ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Громади у різних районах Хмельниччини покидають московський патріархат.
- Погода в селі Почапинці wap.rp5.ua/31574/ru
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |