Церква Преображення Господнього (Кижі)
Церква Преображення Господнього (Кижі) Церковь Преображения Господня | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
62°04′04″ пн. ш. 35°13′25″ сх. д. / 62.06779° пн. ш. 35.223552° сх. д. | ||||
Країна | Росія | |||
Місто | Карелія | |||
Тип | дерев'яна церкваd і пам'ятка архітектури[d] ![]() | |||
Тип будівлі | Дерев'яна церква | |||
Стиль | Народна архітектура | |||
Дата заснування | 1714 ![]() | |||
Початок будівництва | 1713 р. | |||
Побудовано | перебудови в середині 19 ст. | |||
Основні дати: 1714 | ||||
Статус | Культурне надбання Російської федерації і ЮНЕСКО | |||
Стан | незадовільний (реставрація) | |||
![]() | ||||
![]() ![]() |
Церква Преображення Господнього (рос. Церковь Преображения Господня) — видатна пам'ятка російської дерев'яної архітектури початку 18 століття. Центральний експонат в Державного історико-архітектурного і етнографічного музею-заповідника «Кижі». Розташована на острові Кижі, входить до Кижського погосту.
Преображенська церква в Кижах виникла на завершальному етапі розвитку середньовічного мистецтва та архітектури Московської держави на порозі реформ і залучення до форм і технологій західноєвропейської архітектури.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f0/1909_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8C_%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F_%D0%B8_%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%8B._%D0%92%D1%8B%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%82.jpg/250px-1909_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8C_%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F_%D0%B8_%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%8B._%D0%92%D1%8B%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%82.jpg)
Це не перша багатобанна, ярусна церква. Їй передувала ціла низка ярусних церков, побудованих протягом 17 століття. Обмежена кількість жанрів середньовічного російського мистецтва (ремесла, іконопис, виливання дзвонів) зумовили рекрутування саме в архітектуру найкращих творчих сил. На середину 17 століття припала деяка економічна стабілізація в державі після років ганебної смути, польсько-російської війни і династичної зміни (на царя обрали першого Романова). Вигідні умови для розвитку дерев'яної архітектури винили в північних районах Московського царства, багатих лісом, мало зачеплених руйнівними подіями в центральних областях (Смоленськ, Вязьма, Москва) і зберігших багаті будівельні традиції і кадри будівничих. Зажевріли місцеві архітектурні школи у Великому Устюгу, Вологді, Тотьмі, Архангельську. Саме тут створено низку дерев'яних сакральних споруд 16 — 17 століть (собори, церкви, каплички), які в 19-20 століттях визнають шедеврами національної архітектури Росії, пориваються їх замальовувати, фотографувати, обміряти, створювати нові споруди в запозичених формах власних дач, особняків тощо.
Найпліднішою була північна архітектурна школа, що склалася в долині річки Онега і в Карелії. Серед видатних ярусних церков, що передували побудові Преображенської церкви в Кижах, датованої 1714 роком:
- ярусна Богородицька церква 1552 р. (село Холм, Костромська обл., знищено)
- багатобанна Іллінська церква 1659 р. (село Чухчерма, Архангельська обл.)
- багатобанна Микольська церква 1678 р. (село Бережна Дубрава, Архангельська обл.)
- Предтеченська церква (перша чверть 18 ст., село Шуя, Карелія)
- Покровський храм (1708 рік, село Анхімово, Витегорський район, Вологодська область, зникла внаслідок пожежі 1963 року). Останній храм викликає найбільшу зацікавленість, бо його архітектурний образ мав дещо спільне з Преображенською церквою в Кижах.
Але ярусні, дерев'яні храми будували і після створення створення Преображенської церкви в Кижах. Про це свідчать:
- унікальна Богоявленська церква 1733 року (село Палтога, Вологодська область, яка завалилася без догляду і реставрації в 2009 році)
- ефектна Покровська церква 1764 року, яку зберігає історико-архітектурний музей у Кижах.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0e/Kizhi_churches.jpg/270px-Kizhi_churches.jpg)
За поземним планом — це восьмерик з чотирма прирубами-додатками. Цей тип виник і використовувався ще в 16 столітті, відомий зразок якого — церква Климента Папи Римського 1501 року (село Уна, нині Архангельська область, знищено). Хрещаті церкви дозволяли збільшити їх площу і покращити силует. Вже церква Климента Папи Римського 1501 р. мала подвійні бочки, прикрашені банями з баньками-цибульками. Бічні об'єми-прируби створювали логічний перехід до центральної вежі храму, увінчаного високим дахом-шатром. Все це має і Преображенська церква в Кижах, де є і бічні об'єми-прируби, і подвійні бочки, і найвищий центральний об'єм. Але заміна даху-шатра на уніфіковані бані-цибульки надала церкві Преображення Господня в Кижах стилістичної єдності, гармонії деталей і цілого.
Бані і бочки покриті «лемешем» — своєрідною дерев'яною черепицею.
Разючим контрастом між величчю зовнішнього вигляду церкви є тіснота і маловиразність храмового інтер'єру. Стеля — низька, іконостас — невисокий, ніякого прориву догори, що так вигідно виділяє інтер'єри кам'яних храмів доби бароко, створених П'єтро Антоніо Трезіні чи Вартоломеєм Растреллі. Радикально настроєні сучасні відвідувачі розчаровано зауважують, що в храмі нема на що дивитися. Інтер'єр Преображенської церкви в Кижах не відкривається для туристів, а слугує лише для збереження наукової апаратури і наукових досліджень.
Маловиразність інтер'єрів цих храмів не хвилювала будівничих дерев'яних сакральних споруд. Бо їх головним призначенням був не багато розроблений інтер'єр, звиклий нині, а краса і функціональність зовнішніх фасадів і велич силуета храму, що слугував лише важливим просторовим і містобудівним орієнтиром на місцевості. Інших завдань не ставили. У цьому важливі особливості й відмінності російської дерев'яної архітектури 16 — початку 18 століть, величних — ззовні і затісних, низьких — усередині.
-
Іконостас зимової (теплої) церкви в Кижах.
-
Стінописи на низькій стелі каплиці Св. Михаїла з села Леликозеро.
-
Літня (холодна) церква в Кижах, інтер'єр.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/41/Kizhi.Intercession_Church.jpg/250px-Kizhi.Intercession_Church.jpg)
Питання авторства щодо Преображенської церкви в Кижах, датованої 1714 роком, досі залишається дискусійним. До питання підходять за аналогією. За одною з гіпотез, церкву Преображення Господня в Кижах створила та ж бригада будівничих, що і Покровську в селі Анхімово (Витегорський район, Вологодська область, зниклу внаслідок пожежі 1963 року). Бо Преображенська в Кижах виникла через шість років після Покровської в Анхімово. Майстрів логічно могли запросити на нове будівництво. Бригада на побудові Покровської церки в селі Анхимово складалася з сімдесяти п'яти (75) теслярів, яким допомагало дванадцять жінок.
Нерозробленість захисних технологій для дерев'яних споруд в Московщині та висока волога або пожежі в посуху сприяли швидкому псуванню дерев'яних сакральних споруд. У Норвегії для збереження дерев'яних церков існувала традиція зборів соснової смоли, яку розчиняли, й розчином укривали колоди. Традиція обробляти лаками дерев'яні споруди існувала й існує в Японії, відомому світовому центрі розвиненої дерев'яної архітектури.
З незахищеними фасадами Преображенська церква в Кижах простояла недовго. У 18 столітті її мури захистили від негоди (дощів і снігу) дошками. Такою (захищеною дошками) вона і зберігалась до 20 століття. Реставратори підійшли до дерев'яного храму, як до потинькованого кам'яного. Щоб розкрити первісні форми церкви — поздирали захисні дошки. Храм почав хилитись, а гнилі нижні колоди були вимушені викинути й замінити на нові. Храм у музеї поставили на нові кам'яні підмурки. Це не зупинило псування церкви, фасади якої зміцнили додатковими вертикальними брусами, яких храм ніколи не мав. На жаль, етап невдалих реставраційних втручань у пам'ятку архітектури — йде далі.
- Дерев'яна архітектура
- Кижі
- Малі Корели
- Вітославлиці, Великий Новгород
- Богоявленська церква (Палтога), Росія
- Пам'ятка архітектури
- Ополовников А. В. Кижи. Изд. 2-е. (Изд. 1-е — 1970). — М., Стройиздат, 1976. 160 с. (Памятники зодчества).
- Пилявский В. И. и др. «История русской архитектуры», Ленинград, Стройиздат, 1984, с. 63
- Остров Кижи — фото и статьи
- Каталог памятников архитектуры музея-заповедника «Кижи» [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Музейные коллекции Кижи [Архівовано 2 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Иконостас Преображенской церкви
- «На глазах у всего мира» реставрация памятников Кижского погоста
- Кижи — бесплатная 3D модель
- Фотоальбом «Кижи. Деревянное зодчество Руси.»
- Реставрация церкви Преображения грозит ей гибелью. Статья в журнале «Русский Репортер» [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Чертежи Кижского погоста [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Остров Кижи на публичной кадастровой карте[недоступне посилання з квітня 2019]