Перейти до вмісту

Мікаса Акіко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Принцеса Акіко Мікаса)
Заголовок цієї статті — японське ім'я, в якому прізвище Мікаса традиційно записане перед особовим ім'ям Акіко.
Акіко Джоо
彬子女王
Народилася20 грудня 1981(1981-12-20) (43 роки)
Японія
ГромадянствоЯпонія Японія
ДіяльністьДослідниця японського мистецтва
Alma materУніверситет Гакусюін, Мертон коледжd (2002), Faculty of Oriental Studiesd і Мертон коледжd (січень 2010)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії[1][2] (січень 2010) і бакалавр
Науковий керівникJessica Rawsond[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовяпонська
ЗакладУніверситет Ріцумейкан Редагувати інформацію у Вікіданих
Суспільний станЧлен королівської родини Редагувати інформацію у Вікіданих
ТитулJoōd Редагувати інформацію у Вікіданих
КонфесіяСинто Редагувати інформацію у Вікіданих
РідІмператорський дім Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоМікаса Томохіто Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиМікаса Нобукоd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриМікаса Йоко Редагувати інформацію у Вікіданих
Волоссячорне Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
The Order of the Precious Crown, Peony

Принцеса Акіко з Мікаси(нар.20 грудня 1981 року) (яп. 彬子女王, кириліз.Акіко Джоо) — членкиня японської імператорської родини, дочка принца Мікаси Томохіто і принцеси Мікаси Нобуко, племінниця 92-го прем’єр-міністра Японії Таро Асо (який є старшим братом її матері).

Біографія

[ред. | ред. код]

Принцеса Акіко народилась 20 грудня 1981 року в імператорській родині Японії. Отримала початкову й середню освіту в Японії, навчалась у приватній школі (学習院, "Школа навчання"), яка заснована в середині XIX століття, надає знання на різних рівнях — від початкової освіти до університетської і є частиною традиційної освіти для членів імператорської родини та аристократії Японії. Принцеса Акіко вивчала соціальні науки і продовжила свою академічну освіту в Оксфордському університеті. З січня по травень 2008 року принцеса Акіко перебувала в Центрі японського мистецтва та культури Кларка в Ганфорді, штат Каліфорнія, де проводила дослідження в межах програми для науковців і фахівців з японського мистецтва. Вона працювала над вивченням японських культурних традицій та мистецтва, зокрема вивчала роботи з колекцій, що знаходяться в музеях США. Цей період її життя був важливим для розвитку її наукових інтересів у сфері японського живопису та культурної спадщини Японії. Центр японського мистецтва Кларка надавав принцесі можливість доступу до архівів та музейних експонатів, що дозволило їй поглибити свої знання та зробити внесок у західне сприйняття японської культури. За час перебування в Центрі принцеса Акіко не тільки проводила дослідження, а й активно взаємодіяла з американськими колегами, сприяючи культурному обміну між Японією та Сполученими Штатами.

Акіко була докторантом у Великобританії в коледжі Мертон Оксфордського університету. Вона навчалась з жовтня 2004 року по січень 2010 року, успішно завершила свій науковий проєкт та склала останній іспит. Цей етап навчання в Оксфорді був важливим для розвитку її академічних інтересів і для збагачення її наукової роботи в рамках японської культурної спадщини, яку вона активно популяризувала. Принцеса Акіко здобула ступінь доктора філософії, досліджуючи західні колекції японського мистецтва та культурний обмін між Англією і Японією. Її докторська робота була присвячена темі відображення японської культури у вікторіанській Британії через колекції Британського музею. Після цього вона продовжила свої дослідження, займаючись культурними і науковими проєктами, зокрема збереженням японських мистецьких традицій.

Заняття і досягнення

[ред. | ред. код]

Принцеса Акіко — професор Інституту японської культури у Кіотському університеті Сангьо, почесний патрон Японсько-британського товариства, президент Товариства Японія-Туреччина, бере участь у кількох освітніх і мистецьких проєктах. Вона досліджувала історію японського живопису та культури, зокрема періоду Едо. Її наукові інтереси також включають роботи з реставрації культурних артефактів та збереження японської культурної спадщини. Акіко вивчала, як у вікторіанській Британії збирали і представляли японське мистецтво, і вважає це темою, яка демонструє різницю між східним і західним сприйняттям японської культури. Принцеса Акіко працює над дослідженням японських традицій та передачі їх новим поколінням. Проводить для дітей лекції та майстер-класи, спрямовані на вивчення японської культури. Її наукова діяльність охоплює дослідження таких тем, як реконструкція буддійських настінних розписів, що були втрачені під час пожежі.

Захоплення

[ред. | ред. код]

Принцеса захоплюється традиційними видами японського мистецтва та англо-японським культурним обміном. Як дослідник і спікер, принцеса обговорювала японські звичаї і ритуали в глобальному контексті. Серед її останніх публічних заходів була лекція в Університеті Цюриха, присвячена мистецтву та культурній освіті. На цьому заході вона говорила про важливість міжнародної співпраці для збереження культурної спадщини та сприяння взаєморозумінню між культурами. Принцеса Акіко відзначається також участю у міжнародних заходах і збереженні історичних зв’язків Японії з іншими країнами. Окрім академічної діяльності, вона є президентом Асоціації професійних інструкторів з лижного спорту Японії.

Публікації

[ред. | ред. код]

Принцеса Акіко Мікаса має друковані праці, які стосуються наукових досліджень у галузі історії мистецтва, зокрема про японське мистецтво в західних колекціях. Серед її найважливіших публікацій:

  • "Imperial Household Collection" — дослідження про японське мистецтво, представлене в міжнародних колекціях.
  • "Challenging the Past, Reconstructing the Nation" — книга, в якій розглядається англо-японський культурний обмін.
  • Вона є співавтором і редактором книги "Japan: Courts and Culture", яка була видана в 2020 році для виставки у Королівській галереї Букінгемського палацу. Книга досліджує три століття культурного обміну між Японією та Великою Британією через мистецькі твори та дипломатичні відносини.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б http://www.kunaicho.go.jp/e-about/activity/activity05.html
  2. а б в https://www.history.ac.uk/history-online/theses/thesis/collecting-and-displaying-japan-victorian-age-case-british-museum