Фінн Балор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Принц Девітт)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фінн Балор
Балор у 2024 році
Рідне ім'яФергал Девітт
Народження25 липня 1981 (43 роки)(19810725)
Брей, Віклов, Ірландія
Громадянство Ірландія
У шлюбі зВеро Родрігес (з 2019)
Кар'єра у професійному реслінгу
Рингові іменаFinn Bálor
Fergal Devitt
Prince Devitt
Pegasus Kid (II)
C.T.U Ranger Red (II)[1]
The Demon
Заявлений зріст180 см[2]
Заявлена вага86 кг[2]
ЗвідкиБрей, графство Віклов, Ірландія[2]
ТренериJohnny Moss
New Japan Inoki Dojo
NWA UK Hammerlock
Дебют23 листопада 2001 року[3]

Ферґал Девітт (англ. Fergal Devitt, нар. 25 липня 1981, Брей, Віклов, Ірландія) — ірландський професійний реслер. На даний момент виступає у WWE на бренді Raw під ринг-іменем Фінн Балор (англ. Finn Bálor). Він є учасником угрупування Судний День і одним із двох Командних Чемпіонів Світу разом з напарником по угрупуванню Джей Ді МакДоною у їх першому рейні як команда, і третьому рейні Балора загалом.

Балор розпочав свою кар'єру у 2001 році, до того, як стати загальновідомим за виступами у New Japan Pro Wrestling під ринг іменем Принц Девітт (англ. Prince Devitt), Під час виступів у промоушені, він став триразовим Юніорським Чемпіоном IWGP у важкій вазі, і шестиразовим Юніорським Командним Чемпіоном IWGP у важкій вазі, тримаючи титул двічі з Мінору, і чотири рази з Рюсуке Тагучі.[4] Він також дворазовий переможець турніру Best of the Super Juniors, вигравши у 2010 і 2013 роках, а також він є одним із засновників і першим лідером угрупування Bullet Club. Завдяки партнерським стосункам NJPW мексиканським промоушеном Consejo Mundial de Lucha Libre (CMLL), Девітт також змагався там, ставши одноразовим Історичним Чемпіоном Світу NWA у середній вазі. Окрім цього, змагався на незалежних аренах, ставши одноразовим Чемпіоном ICW Zero-G, одноразовим Британським Чемпіоном RPW у напівважкій вазі, і дворазовим Чемпіоном Британської Співдружності NWA у важкій вазі.[4][5]

Після приєднання до WWE та їх підготовчого майданчика NXT, і прийнявши теперішнє ринг-ім'я, Балор виграв Чемпіонство NXT, протримавши титул 292 дні, що було найдовшим рейном цього титулу аж до березня 2020 року.[6] Також під час виступів в NXT, Балор став першим спів переможцем інавгураційного турніру Dusty Rhodes Tag Team Classic, разом з Самоа Джо. Незабаром після переходу в основний ростер, Балор став першим реслером, який виграв чемпіонство світу у своєму дебютному PPV, другим ірландським чемпіоном світу (після Шеймуса), а також ставши найшвидшим реслером в історії WWE, який виграв чемпіонство світу через 27 днів після дебюту в основному ростері ставши інавгураційним Чемпоіном Всесвіту WWE на SummerSlam 2016.[7] Балор також є дворазовим Інтерконтинентальним Чемпіоном, і одноразовим Чемпіоном Сполучених Штатів. Балор став Чемпіоном Великого Шолому 2 вересня 2023 року, на Payback, вигравши Беззаперечне Командне Чемпіонство WWE, і загалом є п'ятиразовим командним чемпіоном у WWE.

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Фергал Девітт[8][9] народився 25 липня 1981 року[5][10] у Бреї, графстві Віклов,[11] син Леоні та Фінтан Девітт.[12] У нього є чотири брата і сестри.[13] Перед тим, як стати реслером, він займався футболом і гельським футболом.[14] У дитинстві, йому подобалося дивитися шоу World of Sport і WWF (зараз WWE), і був фанатом Британських Бульдогів, Шона Майклза, Містера Перфекта, Ріка Руда, Савіо Веги, і Коко Б. Вейр.[14][15]

Кар'єра в професійному реслінгу

[ред. | ред. код]

National Wrestling Alliance (2001–2007)

[ред. | ред. код]

Після тренування у NWA UK Hammerlock, Девітт здійснив свій дебют у професійному реслінгу 23 листопада 2001 року.[16] Він шивдко виграв Чемпіонство Британської Співдружності NWA у важкій вазі. Після закінчення школи, його реслінг кар'єра стрімко почала розвиватися, і він почав їздити в тури по Ірландії, Великій Британії та Сполученим Штатам. У середині 2002 року, Девітт, разом з Полом Трейсі, заснував NWA Ireland, свій реслінг промоушен, що базується в Ірландії. Незабаром, промоушен став сестринським промушеном NWA UK Hammerlock, так як обидва існували під банером NWA. Під крилом NWA Ireland, Девітт тренував майбутню реслерку WWE Беккі Лінч, майбутнього Європейського Чеміпона у важкій вазі й Чемпіона ICW Zero-G Енді Робертса, і майбутнього Чемпіона NXT у напівважкій вазі Джордана Девліна.[17][18][19][20]

Девітт змагається з Дрю Оніксом у 2004 р.

8 жовтня 2005 року, у Нешвілі, Теннессі, на шоу 57 річниці NWA, Девітт здолав Дрю Онікса у матчі за свій другий титул Британської Співдружності. Після матчу, обох учасників було запрошено до New Japan у Санта Моніку, Каліфорнію, аби тренуватися.[21] У кінці 2005 року, Девітт також почав змагатися у американському промоушені Millennium Wrestling Federation (MWF). Він здійснив свій дебют у матчі потрійної загрози на Soul Survivor III 5 листопада, змагавшись за Телевізійне Чемпіонство MFW проти чемпіона Едді Едвардса, і Р. Джей. Брюера.[22] Він здійснив свій телевізійний дебют у листопадовому випуску MFW Ultra, у матчі проти Осіріса.[22] Вразивши багато промоутерів та тренерів, його було запрошено до головного доджо New Japan у Токіо, де на початку 2006 року, він почав тренуватися японському стилю професійного реслінгу. Він програв Чемпіонство Британської Співдружності Карлу Андерсону у березні 2006 року.[21]

У червні 2007 року, Девітт змагався у турнірі National Wrestling Alliance (NWA) під назвою "Reclaiming the Glory", у якому розігрувалося Чемпіонство Світу NWA у важкій вазі. Декілька років, чемпіонство було під контролем Total Nonstop Action Wrestling (TNA), але у 2007 році, NWA розірвало угоду з TNA. У першому раунді, Девітт здолав австралійського реслера Майкі Ніколлса, але програв у другому раунді Браяну Даніелсону.[23]

New Japan Pro Wrestling (2006–2014)

[ред. | ред. код]

Control Terrorism Unit і RISE (2006–2008)

[ред. | ред. код]

Наступного дня після програшу Чемпіонства Британської Співдружності, Девітт підписав контракт з New Japan Pro-Wrestling (NJPW) у березні 2006 року.[21] У квітні 2006 року, він здійснив свій дебют у NJPW проти Ель Самурая, використовуючи ринг-ім'я Принц Девітт.[24] Пізніше, Девітт заявив у інтерв'ю PowerSlam Mag, що New Japan перейменували його на Прица Девітта тому, що японці не могли вимовити його справжнє ім'я. Спочатку, його планували називати Король Девітт, поки люди не почали питати, як 24 річний хлопець вже став королем.Зрештою, Сімон Інокі придумав ім'я Принц Девітт, яке зрештою Девітту також сподобалося.[25] У травні 2006 року, New Japan почали проводити ексклюзивні івенти, і Девітта було відправлено на бренд Wrestle Land, дебютувавши у масці як другий Пегасус Кід, що призвело до порівняння з оригінальним Пегасусом Кідом, Крісом Бенуа.[26]

Під час його туру з New Japan в кінці серпня і початку вересня, він знову почав змагатися як Принц Девітт, використовуючи образ ірландської суперзірки. Він зрештою став хілом, і почав виступати в команді з Control Terrorism Unit (CTU) як учень. Під час союзу з CTU, він розпочав програшний стрік, розлютивши своїх напарників настільки, що вони більше не хотіли мати з ним нічого спільного. Йому дали останній шанс 6 жовтня, де він був на висоті та вразив своїх напарників по CTU достатньо, аби продовжити співпрацю з ними. Аби закріпити свій статус в угрупуванні, Девітт змагався у команді з лідером CTU Джюшіном Тандером Лайгером проти Ватару Іноуе і Рюсуке Тагучі. У підсумку, Девітт був тим, хто утримав Іноуе після жорсткого брейнбастеру. Після цього, його офіційно визнали як члена CTU.

Його імпульс було зупинено у січні 2007, коли він зазнав серйозної травми коліна, усунувши його з виступів на рингу в New Japan до початку травня того ж року. Після травми, він повернувся до виступів, показавши значне покращення, і був названий майбутнім переможцем турніру 2007 Best of Super Juniors своїм напарником, Мінору. Однак, коли проводився турнір у червні 2007 року, Девітт не заробив очок, і вилетів зі змагання на ранній стадії. Після припинення існування CTU у серпні 2007[1], Девітт і Мінору приєдналися до угрупування RISE, сформувавши команду "Prince Prince", як відсилка до ринг-імені Девітта, і прізвиська Мінору "Black Prince".[27] У листопаді 2007 року, TNA здійснили тур Японією, під час якого Девітт і Мінору програли реслерам TNA Сенші та Крістоферу Деніелсу.

27 січня 2008 року, Девітт і Мінору виграли Юніорське Командне Чемпіонство IWGP у важкій вазі, що стало першим головним командним титулом у кар'єрі.[27][28] Вони програли чемпіонство Акірі та Джюшину Тандеру Лайгеру у лютому, перед тим, як повернути титули 21 липня.[28] Після близько тримісячного рейну, вони програли титули No Limit (Тетсуя Наіто і Юджіро) у жовтні.[28]

Аполло 55 (2009–2013)

[ред. | ред. код]

Девітт об'єднався у команду Аполло 55 (アポロ・ゴー・ゴー, Aporo Gō Gō) з Рюсуке Тагучі,[29] і 5 липня 2009 року на Circuit 2009 New Japan Soul, вони здолали The Motor City Machine Guns (Алекс Шеллі та Кріс Сабін), вигравши Юніорське Командне Чемпіонство IWSP у важкій вазі.[30] 30 травня, Девітт узяв участь на турнірі 2009 Best of Super Juniors. Після виграшу свого блоку в круговій системі турніру, Девітт вийшов до півфіналу, він здолав Кота Ібуші. У кінці, Девітт програв у фіналі турніру Коджі Канемото.[31] У грудні, Девітт узяв участь у 2009 J-Cup. Після перемог над Атсуші Аокі, Даншоку Діно, і Ямато, Девітт знову програв фінал турніру, на цей раз Наомічі Маруфуджі.[32] 4 січня 2010 року, на Wrestle Kingdom IV in Tokyo Dome, Девітт і Тагучі успішно захистили Юніорське Командне Чемпіонство IWGP проти Аверно і Ультімо Гереро.[33] 21 квітня, Девітт і Тагучі були позбавлені титулу, після того, як вони не захищали його пртягом 30 днів.[34] 8 травня, обидва взяли участь у турнірі Super Tag J у спробі повернути чемпіонство, але їх здолали у фіналі команда Ель Самурая і Коджі Канемото.[35]

30 травня, Девітт узяв участь у турнірі 2010 Best of Super Juniors, і через 2 тижні закінчив свій блок на другому місці з п'ятьма перемогами, вийшовши у півфінал турніру.[36][37] 13 червня, здолав Таіджі Ішіморі у півфіналі, і згодом Кота Ібуші у фіналі, вигравши турнір, заробивши матч проти Наомічі Маруфуджі за Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі.[38] 19 червня на Dominion 6.19, Девітт здолав Маруфуджі, вигравши Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі вперше.[39] Одинадцять днів потому, Девітт, Тагучі і Хіроокі Гото виграли турнір J Sports Crown Openweight 6 Man Tag Tournament, здолавши Хіроші Танагаші, ТАДЖІРІ й Кушиду у фіналі.[40][41] Девітт вперше успішно захистив титул Юніорського Чемпіонства у важкій вазі 11 липня, здолавши Атуші Аокі.[42] Через тиждень, 19 липня, Девітт і Тагучі здолали Коджі Канемото і Ель Самурая, вигравши Юніорське Командне Чемпіонство IWGP у важкій вазі вдруге як команда.[43] У серпні, Девітт узяв участь у найбільшому турнірі New Japan - G1 Climax, замінивши травмованого Наомічі Маруфуджі.[44] Девітт зміг виграти чотири зі своїх семи матчів у коловій стадії турніру, включаючи важливу перемогу над колишнім чотириразовим Чемпіоном IWGP у важкій вазі Хіроші Танагаші, але закінчив п'ятим у своєму блоці, і не зміг вийти у фінали через брак одного очка.[45][46] 3 вересня, Девітт вдруге успішно захистив Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі, здолавши представника DDT Pro-Wrestling Кенні Омегу.[47] Омега і Кота Ібуші, відомі як команда Golden☆Lovers, повернулися 11 жовтня на Destruction '10, і здолали Девітта і Тагучі, вигравши Юніорське Командне Чемпіонство IWGP у важкій вазі.[48]

Девітт після програшу Юніорського Чемпіонства IWGP у важкій вазі Кота Ібуші на Dominion 6.18

11 грудня, Девітт втретє успішно захистив Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі, здолавши Дейві Річардса.[49] 4 січня 2011 року, на Wrestle Kingdom V in Tokyo Dome, Девітт успішно захистив титул проти Кота Ібуші, помстившись за програш Юніорського Командного Чемпіонства IWGP.[50][51] 23 січня на Fantastica Mania 2011, на спільному шоу New Japan і Consejo Mundial de Lucha Libre (CMLL) в Токіо, Девітт і Тагучі здолали Кенні Омегу і Кота Ібуші, повернувши Юніорське Командне Чемпіонство IWGP, зробивши Девітта вдруге подвійним чемпіоном.[52][53] Девітт продовжив свій стрік, захищаючи свій Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі проти реслерів поза New Japan, коли він успішно захистив титул проти Така Мічіноку 20 лютого, і Кушіди 19 березня.[54][55] У травні, взяв участь у Invasion Tour 2011, перший тур New Japan по Сполученим Штатам, під час якого він успішно захистив Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі проти Лоу Кі 14 травня у Нью-Йорку, і Юніорське Командне Чемпіонство IWGP у важкій вазі проти Strong Style Thugz (Хомісайд і Лоу Кі) 15 травня у Філадельфії, Пенсильванії.[56][57] 26 травня, Девітт узяв участь у турнірі 2011 Best of Super Juniors. Програвши матч відкриття проти Дейві Річардса, Девітт провів переможний стрік у 7 матчів, закінчивши першим у своєму блоці у турнірі по круговій системі.[58][59] 10 червня, Девітт вилетів з турніру у півфіналі проти свого напарника по команді, Рюсукі Тагучі.[60] 18 червня на Dominion 6.18, Девітт програв Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі переможцю Best of the Super Juniors, Кота Ібуші, закінчивши рейн у 364 дні.[61][62]

23 червня, Девітт, Тагучі та Хіроокі Гото виграли другий турнір J Sports Crown Openweight 6 Man Tag Team Tournament підряд, здолавши команду Гіганта Бернарда, Джушіна Тандера Лайгера і Карла Андерсона у фіналах триденного турніру.[63] 24 липня, Девітт отримав матч-реванш за Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі на Ryōgoku Peter Pan 2011, але не зміг повернути титул у Ібуші.[64] Це призвело до матчу 14 серпня, де Аполло 55 успішно захистили Юніорське Командне Чемпіонство IWGP у важкій вазі проти Golden☆Lovers.[65] 11 вересня, Аполло 55 здолали Таічі й Таку Мічіноку, всьому успішно захистивши Юніорське Командне Чемпіонство IWGP у важкій вазі, побивши рекорд за найбільшу кількість успішних захистів за один рейн.[66] Коли Кота Ібуші був змушений вакантувати Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі, після вивиху лівого плеча, Девітт як колишній чемпіон, отримав матч за вакантний титул.[67] 19 вересня, Девітт здолав Кушиду, вигравши Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі вдруге.[68] 10 жовтня на Destruction `11, Девітт і Тагучі програли Юніорське Командне Чемпіонство IWGP у важкій вазі No Remorse Corps (Дейві Річардс і Роккі Ромеро).[69] Девіт вперше захистив свій титул свого другого рейну 12 листопада на Power Struggle, здолавши Таку Мічіноку,[70] а далі здолав реслера, який утримав його у матчі за командний титул, Дейві Річардса, у своєму другому захисті.[71] 23 грудня, Девітт здолав іншого представника No Remorse Corps, Роккі Ромеро, втретє успішно захистивши Юніорське Командне Чемпіонство IWGP у важкій вазі.[72] 4 січня 2012 року на Wrestling Kingdom VI in Tokyo Dome, Девітт і Тагучі здолали Річардса і Ромеро, аби знови повернути Юніорське Командне Чемпіонство IWGP у важкій вазі, що стало шостим рекордним рейном Девітта.[73] 12 лютого на The New Beginning, Аполло 55 програли командні титули назад No Remorse Corps у своєму першому захисті.[74] Це призвело до матчу, де Девітт здолав Дейві Річардса, вчетверте успішно захистивши Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі.[75]

14 березня 2012 року, Девітт подорожував Мексикою у своєму першому турі по країні з промоушеном Consejo Mundial de Lucha Libre, завдяки робочим відносинам між New Japan і CMLL.[76][77] Після відсторонення від виступів через травму литки у свій перший тиждень у Мексиці, Девітт здійснив дебют у CMLL 23 березня, у команді з Марко Корлеоне і Рашем у матчі 3-на-3 у головній події, де вони зустрілися з Мефісто, Ультімо Гегеро і Воладором Дж. Утримавши Воладора Дж., Девітт викликав його на матч за Історичне Чемпіонство Світу NWA у середній вазі.[78][79] 30 березня, Девітт здолав Воладора Дж., ставши Історичним Чемпіоном Світу NWA у середній вазі..[80][81] 3 травня на Wrestling Dontaku 2012, Девітт програв Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі Лоу Кі у своєму п'ятому захисті, закінчивши свій другий рейн у 227 дні.[82] 27 травня, Девітт узяв участь у турнірі 2012 Best of the Super Juniors, який він почав з поразок проти Кушіди й Таічі.[83][84] Девіт здійснив повернення, вигравши 5 із 6 матчів, які залишилися, включаючи перемогу над Джушіном Тандером Лайгером у фінальному матчі кругової системі турніру, закінчивши свій блок другим, і вийшовши до півфіналу.[85] Наступного дня, Девітт вилетів з турніру у півфіналі від Лоу Кі.[86] 8 липня, Девітт здолав Таічі, вперше успішно захистивши Історичне Чемпіонство Світу NWA у середній вазі.[87] Його другий успішний захист титулу пройшов 29 липня, коли він здолав попереднього чемпіона Воладора Дж. у матчі-реванші у головній події New Japan у Коракуен Холлі.[88] 12 вересня, Девітт повернувся в Мексику на ще один тур з CMLL.[89] Девітт провів свій перший матч після повернення у CMLL на 79th Anniversary Show, де він, Атлантіс і Містіко ІІ програли у матчі 3-на-3Драгону Рохо Дж., Негро Касасу і Ультімо Гереро, коли Рохо утримав Девітта.[90][91] 21 вересня, Девітт був знову утриманий Рохо у матчі 3-на-3, де він у команді з Blue Panther і Ла Сомбра зустрівся з Рохо, Містером Агілою, і Таічі. У підсумку, Девітт прийняв виклик Рохо за Історичне Чемпіонство NWA у середній вазі.[92] 28 вересня на шоу CMLL Super Viernes, Девітт програв титул Рохо, закінчивши свій рейн у 182 дні.[93][94]

Девітт повернувся у New Japan 8 жовтня на King of Pro-Wrestling, викликавши Юніорського Чемпіона IWGP у важкій вазі Лоу Кі на титульний матч, після того, як той зберіг титул проти Кота Ібуші.[95][96] 21 жовтня, Аполло 55 взяли участь у турнірі 2012 Super Jr. Tag Tournament, здолавши Chaos World Wrestling Warriors (Браян Кендрік and Лоу Кі) у їхньому матчі першого раунду.[97] 2 листопада, Девітт і Тагучі здолали діючих Юніорських Командних Чемпіонів IWGP у важкій вазі, Forever Hooligans (Алекс Козлов і Рокі Ромеро), вийшовши у фінал турніру, де, того ж дня, їх здолали Time Splitters (Алекс Шеллі та Кушіда).[98] 11 листопада на Power Struggle, Девітт здолав Лоу Кі, вигравши Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі в третє.[99][100] 4 січня 2013 року на Wrestle Kingdom 7 in Tokyo Dome, Девітт здолав Лоу Кі та Коту Ібуші у тристоронньому матчі у своєму першому успішному захисті титулу.[101][102] Після перемоги, Девітт прийняв виклик на матч за титул від свого напарника по команді, Рюсуке Тагучі.[103] 3 лютого, Девітт здобув велику перемогу, коли він утримав діючого Чемпіона IWGP у важкій вазі, Хіроші Таганаші у командному матчі, де він і Карл Андерсон зустрілися з Танахаші й Тагучі.[104] Сім днів потому, Девітт здолав Тагучі на The New Beginning, вдруге успішно захистивши Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі.[105] 3 березня, Девітт у головній події 41 річниці New Japan, програв Хіроші Танахаші у нетитульному матчі.[106] Після поразки, Девітт почав проявляти більш зухвалого і лиходійського персонажа, регулярно неповажаючи своїх опонентів і напарників, за виключенням Рюсуке Тагучі, з яким він намагався знайти порозуміння.[107][108] 5 квітня, Девітт здолав Алекса Шеллі, втретє успішно захистивши Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі.[109] Два дні потому на Invasion Atack, Аполло 55 безуспішно кинули виклик Time Splitters за Юніорське Командне Чемпіонство IWGP у важкій вазі, після чого Девітт зрадив Тагучі, закінчивши їх довгострокове партнерство, і дебютував Bad Luck Fale у якості вишибали, а також охрестив себе "Справжнім Рокенроллою".[110][111]

Bullet Club (2013–2014)

[ред. | ред. код]
Девітт у Червні 2013 р.

Перший матч між двома учасниками Аполло 55 відбувся 3 травня на Wrestling Dontaku 2013, де Девітт і Фейл здолали Тагучі і Капітана New Japan у командному матчі.[112] Пізніше на події, Девітт і Фейл приєдналися до атаки Карла Андерсона і Тама Тонги на Хіроші Танагаші.[113] Згодом нове угрупування було названо "Bullet Club".[114][115] 24 травня, Девітт узяв участь у турнірі 2013 Best of Super Juniors, де він закінчив свій блок переможцем з чистим рекордом у вісім перемог,[116] хоча часто перемагав після втручання напарників по Bullet Club.[117][118][119] 9 червня, Девіт здолав Кенні Омегу у півфіналі і Алекса Шеллі у фіналі, вигравши свій другий турнір Best of Super Juniors.[120][121][122] Після перемоги, Девітт викликав Хіроші Танагаші, одночасно назвавши свою ціль - стати першим реслером, хто тримає Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі та Чемпіонство IWGP у важкій вазі.[123][124]

22 червня на Dominion 6.22, Девітт здолав Танагаші з допомогою Bullet Club, заробивши свій перший матч за Чемпіонство IWGP у важкій вазі.[125] Пізніше на події, діючий Чемпіон IWGP у важкій вазі Казучіка Окада прийняв виклик Девітта на матч за титул за умови, що Девітт захистить своє Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі проти його напарника по Хаосу, Гедо.[125][126] 5 липня, Девітт здолав Гедо у своєму четвертому успішному захисті, заробивши матч за Чемпіонство IWGP у важкій вазі проти Окади.[127][128] Титульний матч між двома пройшов 20 липня, у якому Окада здолав Девітта, незважаючи на втручання Bullet Club.[129][130][131][132] 1 серпня, Девітт здолав Окаду, з допомогою Фейла, у головній події першого дня 2013 G1 Climax.[133] Незважаючи на три великі перемоги над колишніми Чемпіонами IWGP у важкій вазі Хіроші Танагаші,[134] Сатоші Коджімою,ref>ブシモ Presents G1 Climax 23. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 11 серпня 2013.</ref> і Тогі Макабе,[135] Девітт не зміг вийти зі свого блоку, закінчивши турнір з п'ятьма перемогами, і чотирма поразками.[135] Протистояння з Танагаші досягло кульмінації у Матчі Смерті з лісорубами 29 вересня на Destruction, де Танагаші вийшов переможцем.[136]

Девітт з Bullet Club у Вересні 2013 р.

Після завершення протистояння з Танагаші, Девітт почав нове протистояння з Тогі Макабе, який відіграв значну роль у програші у Матчі Смерті з лісорубами.[137] В той же час, Девітт отримав нового претендента на Юніорське Чемпіонство IWGP у важкій вазі, нещодавнє підписання NJPW Кота Ібуші, який утримав його у командному матчі 9 листопада на Power Struggle, де він і Bad Luck Fale програли Ібуші та Макабе.[138] З 23 листопада і 7 грудня, Девітт і Фейл взяли участь у 2013 World Tag League, де вони закінчили турнір з рекордом у 3 перемоги і 3 поразки, програвши Капітану New Japan і Хіроші Танагаші, команді, яка не перемагала до цього, що коштувало їм місце у півфіналі.[139][140]

Девітт у своєму фінальному матчі в NJPW проти Рюсуке Тагучі на Invasion Attack 2014

4 січня 2014 на Wrestle Kingdom 8 in Tokyo Dome, чотирнадцяти-місячний рейн Девітта Юніорського Чемпіона IWGP у важкій вазі закінчився, програвши титул Кота Ібуші у п'ятому захисті.[141][142] Девітт проводив весь матч з розмальованим обличчям і тілом, продовживши розмальовувати тіло у великих матчах в NJPW.[142][143] Наступного дня, Девітта атакував Рюсуке Тагучі, який щойно повернувся після семимісячної відсутності через травму, відновивши протистояння між двома партнерами.[144] 6 квітня на Invasion Attack 2014, через рік після розпаду Аполло 55, Девітт зустрівся з Тагучі в одиночному матчі. Під час матчу, Девітт постійно повторював новим учасникам Bullet Club, The Young Bucks (Метт і Нік Джексон), не втручатися у матч. У підсумку ті зрадили його. В кінці, Тагучі здолав Девітта, після чого ці двоє потиснули один одному руки, закінчивши їх протистояння один з одним.[145] Наступного дня, New Japan анонсували відхід Девітта з промоушену.[146][147]

WWE

[ред. | ред. код]

Чемпіон NXT (2014–2016)

[ред. | ред. код]
Балор з розписом по тілу у березні 2015 р.

15 травня 2014 року, повідомлялося, що Девітт підписав контракт з WWE, і приєднається до NXT - підготовчого майданчика промоушену, як тільки отримає візу.[148] 28 липня, WWE офіційно підтвердили підписання Девітта, анонсувавши, що він відправляється на NXT того ж дня.[149][150] 24 вересня, було оголешено його нове рінг-ім'я - Фінн Балор,[151] яке походить від ірландського міфологічного персонажа Фінна Маккула, і Балора, що ірландською гельською означає "Король Демон".[152][153] Балор здійснив свій дебют на NXT 6 листопада 2014 року, допомігши Хідео Ітамі проти The Ascension (Коннор і Віктор).[154] У своєму дебютному матчі, він й Ітамі здолали Джастіна Гебріела і Тайсона Кідда у командному матчі.[155] Після сутичок з The Ascension, Балор й Ітамі здолали їх на NXT TakeOver: R Evolution 11 грудня, де він дебютував свою фірмову тілесну розмальовку.[156] Згодом, Балор узяв участь у турнірі за претендентство №1 за Чемпіонство NXT, здолавши Кертіса Акселя у першому раунді,[157] Ітамі у півфіналі,[158] і Адріана Невілла у фіналі 11 лютого на NXT TakeOver: Rival.[159] Балор отримав свій титульний матч проти Кевіна Овенса 25 березня, але безуспішно.[160]

Балор після захисту Чемпіонства NXT на NXT TakeOver: Dallas у квітні 2016 р.

Здолавши Тайлера Бріза 20 травня на NXT TakeOver: Unstoppable,[161] Балор отримав ще один шанс поборотися за титул проти Овенса 4 липня на The Beast in the East у Токіо, Японії, здолавши Овенса, вигравши Чемпіонство NXT.[162] Балор здолав Овенса у матчі з драбинами, зберігши титул на NXT TakeOver: Brooklyn 22 серпня.[163] Згодом, Балор узяв участь у турнірі Dusty Rhodes Tag Team Classic в серпні, у парі з Самоа Джо, і здолавши The Lucha Dragons (Сін Кара і Калісто) у першому раунді,[164] Енцо Аморе і Коліна Кесседі у чвертьфіналі,[165] Деша Вайлдера і Скотта Доусона у півфіналі, і Барона Корбіна та Райно у фіналі 7 жовтня на NXT TakeOver: Respect, вигравши турнір.[166] На випуску NXT від 4 листопада, Балор захищав Чемпіонство NXT від Аполло Крюса, але матч закінчився без результату після втручання Корбіна. який атакував обох. Джо вийшов і вигнав Корбіна перед тим, як зрадив Балора і атакував його,[167] розпочавши протистояння між двома.[168][169][170][171][172] На NXT TakeOver: London 16 грудня, Балор здолав Джо, зберігши титул.[173] 1 квітня на NXT TakeOver: Dallas, Балор зберіг титул у матчі-реванші проти Джо.[174] 17 квітня, Балор став найдовшим Чемпіоном NXT в історії (рекорд буде побитий Адамом Коулом у 2020 р.), побивши рекорд Невілла у 287 днів.[175] 21 квітня, Балор програв Чемпіонство NXT Джо на live шоу у Ловелл, Массачусетс, закінчивши рейн у 292 дні.[175] На NXT TakeOver: The End 8 червня, програвши Джо у першому матчі NXT у сталевій клітці, що стало його першою поразкою на TakeOver, а також першою поразкою в образі "Демона".ref name="NXTTheEnd">Caldwell, James. 6/8 "NXT Takeover" Results – CALDWELL'S Complete Live Report on "The End". Pro Wrestling Torch. Процитовано 8 червня 2016.</ref> 30 липня, Балор провів свій останній матч на NXT, у команді з Шінске Накамурою, здолавши Боббі Руда і Самоа Джо.[176]

Чемпіон Всесвіту і травма (2016–2017)

[ред. | ред. код]

19 липня 2016 року, Балора задрафтували на бренд Raw під п'ятим номером під час Драфту WWE 2016,[177][178] згодом заявивши, що він мав бути обраним під першим номером.[179] Вперше він з'явився на бренді на випуску Raw від 25 липня (у свій 35 день народження), де він виграв право на змагатися за щойно створене Чемпіонство Всесвіту WWE на SummerSlam, спочатку здолавши Русєва, Сезаро, і Кевіна Овенса у матчі фатальної четвірки, і згодом здолавши Романа Рейнса, який виграв аналогічний матч фатальної четвірки.[180] На SummerSlam 21 серпня, Балор здолав Сета Ролінса, ставши інавгураційним Чемпіоном Всесвіту, вигравши своє перше чемпіонство світу.[181] Після цього, WWE повідомили, що він зазнав травму плеча під час матчу, і що йому знадобилася операція, яка пройшла успішна.[182] Через це, очікувалося, що Балор пропустить від чотирьох до шести місяців, через що Генеральний Менеджер Raw Мік Фолі, анонсувавши в Твіттері, що Балор здасть щойно виграний титул Чемпіона Всесвіту через травму, протримавши його 22 години.[183][184] Під час відновлення, Балор з'явився на ексклюзивній події WWE Network – Турнір за Чемпіонство Великої Британії.[185][186]

22 лютого 2017 року, Балор повернувся на NXT, допомігши Шінске Накамурі, на якого в більшості напали Андраде "Сієн" Алмас і Боббі Руда.[187] 10 березня, Балор здійснив своє повернення на ринг на лайв івенті у командному матчі 3-на-3, у команді з Крісом Джеріко і Семі Зейном, здолавши Кевіна Овенса, Самоа Джо і Тріпл Ейча.[188] Балор здійснив повернення на телебаченні після Реслманії 33 3 квітня на випуску Raw, де він у команді з колишнім суперником Сетом Ролінсом, вони здолали Овенса і Джо у командному матчі.[189] Протягом наступних тижнів, Балор здолав Джиндера Махала і Курта Гокінса,[190] в той же час отримуючи зловісні погрози від Брея Ваятта,[191] і протистоячи Люку Геллоусу і Карлу Андерсону.[192] 4 червня на Extreme Rules, Балор змагався у матчі фатальної п'ятірки за екстремальними правилами за претендентство номер один за Чемпіонство Всесвіту проти Брока Леснара,[193] який Балор програв після відключки від Кокіни Клатч Самоа Джо.[194]

Bálor Club (2017–2018)

[ред. | ред. код]
Балор здійснює свій вихід на Реслманії 34 у квітні 2018 р.

За тижні до SummerSlam, Балор почав протистояння з Елаясом, після того, як він ненавмисно перервав один з його виступів.[195][196][197] Це призвело до матчу без дискваліфікацій між двома, у якому Елаяс здолав Балора після втручання від Брея Ваятта.[198] Це призвело до матчу між двома, у якому Ваятт здобув перемогу над Балором.[199] Ці двоє знову зустрілися на SummerSlam 20 серпня, де Балор повернув образ "Короля Демона", і здолав Ваятта.[200] Протистояння між двома продовжилося протягом наступних місяців, і призвело до ще одного матчу, 24 вересня, на No Mercy, де Балор знову здолав Ваятта.[201][202] Також було призначено матч між "Королем Демоном" Балора і "Сестрою Абігейл" Ваятта на TLC. Однак, Ваятта було виключено з події через хворобу 20 жовтня, і був замінений Ей Джей Стайлзом.[203][204] Хоча він і здолав Стайлза, обидва показали взаємну повагу і зробили жест "Too Sweet" після матчу.[205] На Survivor Series 19 листопада, Балор взяв участь у традиційному міжбрендовому матчі 5-на-5 на виліт як частина Команди Raw, де його було усунуто Ренді Ортоном, хоча його команда у підсумку перемогла.[206][207]

1 січня на випуску Raw, Балор у команді з Люком Галлоусом і Карлом Андерсоном здолав Елаяса і The Miz Tourage (Кертіс Аксель і Бо Даллас) у командному матчі 3-на-3.[208] Наступного тижня, тріо офіційно возз'єдналося і сформувало "Bálor Club", як відсилка до їх колишнього угрупування. Того ж вечора, вони здолали Інтерконтинентального Чемпіона Романа Рейнса і Командних Чемпіонів Raw Сета Ролінса і Джейсона Джордана у командному матчі 3-на-3.[209] 28 січня, на Королівській Битві, Балор вийшов на свою першу Коррлівську Битву під номером 2, протримавшись понад 57 хвилин, і викинув чотирьох учасників перед тим, як бути усунутим Джоном Сіною.[210] Балор змагався у своєму першому Elimination Chamber матчі на однойменному PPV 25 лютого, де він вийшов останнім, але був другим учасником, кого усунув Браун Строуман.[211] Протягом наступних двох місяців, Балор почав коротке протистояння з Мізом і Сетом Ролінсом за Інтерконтинентальне Чемпіонство, яке призвело до матчу потрійної загрози на Реслманії 34 8 квітня (яка стала дебютної Реслманією для Балора), де Ролінс виграв титул.[212] На Greatest Royal Rumble 27 квітня, Балор знову безуспішно змагався за Іниерконтинентальне Чемпіонство у чотиристоронньому матчі з драбинами проти Ролінса, Міза і Самоа Джо.[213][214] Балор змагався у матчі з драбинами Money in the Bank 17 червня, але матч у підсумку виграв Браун Строуман.[215]

Після PPV Money in the Bank, Балор розпочав протистояння з Бароном Корбіном, якого він здолав у двох різних випадках – 15 липня на Extreme Rules,[216] і 19 серпня на SummerSlam у якості "Короля Демона".[217] Наступного вечора після SummerSlam, на випуску Raw від 20 серпня, Балор нарешті отримав свій матч-реванш за Чемпіонство Всесвіту проти нового чемпіона Романа Рейнса, однак йому не вдалося повернути титул.[218] Протягом наступних місяців, Балор змагався у різних матчах і проти різних суперників,[219] таких як Джиндер Махал,[220][221][222] і Боббі Лешлі.[223][224] Потім, Балор розпочав протистояння з Дрю МакІнтайром, який врятував його від атаки Лешлі, тільки аби самому атакувати Балора.[225][226] У цей же час, Балора було анонсовано як частину Команди Raw у традиційному міжбрендовому матчі 5-на-5 на виліт на Survivor Series 18 листопада, де він став першим з команди, кого було усунуто – Реєм Містеріо.[227][228][229]

Інтерконтинентальний Чемпіон (2018–2019)

[ред. | ред. код]

16 грудня на TLC: Tables, Ladders & Chairs, Балор помстився МакІнтайру, здолавши його в одиночному матчі після втручання колишнього напарника МакІнтайра Дольфа Зігглера.[230][231] Після матчу, Зіглер атакував Балора за кулісами після того, як Балор заявив, що йому не потрібна була допомога аби здолати МакІнтайра.[232] Це спровокувало матч між двома, який пройшов наступного вечора на Raw, який закінчився який закінчився без результату, так як МакІнтайр атакував обох.[233][234] 17 грудня, на записах випуску Raw на 24 грудня, Балор здолав Зіглера і МакІнтайра у матчі потрійної загрози, закінчивши протистояння.[235] 12 січня 2019 року на NXT UK TakeOver: Blackpool, Балор несподівано з'явився у якості заміни Тревісу Бенксу у матчі проти Джордана Девліна, так як Бенкс був атакований Девліном раніше того ж дня, і у підсумку здолав Девліна.[236] На випуску Raw від 14 січня, після того, як Браун Строуман був усунений з матчу за Чемпіонство Всесвіту проти Брока Леснара на Королівській Битві після пошкодження лімузину Вінса МакМена, Балор взяв участь у матчі фатальної четвірки проти Дрю МакІнтайра, Джона Сіни, і Барона Корбіна за право замінити Строумана у матчі проти Леснара на PPV, з якого Балор вийшов переможцем, після утримання Сіни.[237][238] 27 січня на Королівській Битві, Балор програв Леснару через підкорення. Після матчу, Леснар атакував Балора трьома F5.

На випуску Raw від 28 січня, Балора перервали Інтерконтинентальний Чемпіон Боббі Лешлі та Ліо Раш, коли він говорив про свою поразку, а згодом на нього напав Лешлі, розпочавши ворожнечу між двома. 17 лютого на Elimination Chamber, Балор здолав Лешлі та Раша у гандикап матчі 2-на-1, вигравши Інтерконтинентальне Чемпіонство, утримавши Раша.[239] Балор зустрівся з Лешлі 11 березня на випуску Raw у матчі-реванші, де він програв Лешлі після втручання Раша.[240] На випуску Raw від 25 березня, Балор здолав Лешлі та Джиндера Махала у гандикап матчі, отримавши матч-реванш за Інтерконтинентальне Чемпіонство на Реслманії 35.[241] Балор, в образі "Демона", здолав Лешлі 7 квітня на Реслманії, та повернув Інтерконтинентальне Чемпіонство. Наступного вечора на Raw, Балор здолав Семі Зейна в імпровізованому титульному захисті. На випуску Raw від 15 квітня, він програв у нетитульному матчі проти дебютанта Андраде після втручання від Зеліни Веги. Під час 2019 WWE Superstar Shake-up, Балор перейшов на бренд SmackDown, здійснивши свій дебют на випуску SmackDown від 16 квітня, здолавши Алі у нетитульному матчі. Наступного тижня на SmackDown, Балор вийшов переможцем у матчі-реванші проти Андраде На Super ShowDown 7 червня, Балор успішно захистив свій титул проти Андраде в образі "Демона". На кік-офф шоу Extreme Rules 14 липня, Балор програв чемпіонство Шинске Накамурі. Наступного вечора на Raw, Балора атакував "Нечисть" Брей Ваятт після його матчу. На SummerSlam 11 серпня, Балор програв Ваятту в одиночному матчі.

Повернення на NXT (2019–2021)

[ред. | ред. код]
Балор здійснив своє повернення до NXT у жовтні 2019 р.

Після двомісячної відсутності на телебачення, Балор здійснив повернення на екрани WWE 2 жовтня на випуску NXT, перервавши Чемпіона NXT Адама Коула після його захисту титулу проти Метта Ріддла, і офіціно анонсував повернення на NXT (так як з часів перебування Балора, NXT перетворився з підготовчого майданчика у третій бренд WWE).[242] На випуску NXT від 23 жовтня, Балор став хілом, коли допоміг Беззаперечній Ері, травмувавши Джонні Гаргано і атакувавши Томмасо Чампу.[243] Балор почав протистояння з Меттом Рідлом наступного місяця, що призвело до матчу між ними на NXT TakeOver: WarGames 23 листопада,[244] де Балор вийшов переможцем.[245] Після цього, Балор викликав Адама Коула за Чемпіонство NXT на випуск NXT від 18 грудня, який він програв після втручання від Джонні Гаргано.[246] Незабаром, Гаргано кинув виклик Балору на матч на NXT TakeOver: Portland 16 лютого 2020 року,[247] який Балор виграв.[248]

На випуску NXT від 22 квітня 2020 року, Балор мав змагатися у матчі проти Велветіна Дріма, але Балора вирубив невідомий нападник ще до того, як той міг покинути роздягальню.[249] Через 2 тижні, Балор зробив висновок, що там "у довгій траві, ховається змія", і той, хто його атакував, хоче пуш. Балор дав знати глядачам, що це буде не пуш, а сквош. Пізніше того ж вечора, він посварився з Камероном Граймсом, що призвело до матчу між ними наступного тижня.[250] На випуску NXT від 13 травня, Деміан Пріст коштував Балору матч, використавши кийок за спиною рефері, і згодом Пріст зізнався, що то був він, хто вирубив Балора за 3 тижні до цього, зробивши Балора знову фейсом.[251] На TakeOver: In Your House 7 червня, Балор здолав Пріста.[252] На NXT TakeOver: XXX 22 серпня, Балор здолав Тімоті Тетчера.[253]

8 вересня на NXT: Super Tuesday II, Балор здолав Адама Коула, вигравши вакантне Чемпіонство NXT вдруге у кар'єрі.[254] На NXT TakeOver 31 4 жовтня, Балор успішно захистив титул проти Кайла О'Райлі.[255] З'ясувалося, що він отримав травму щелепи під час матчу, і що він мав пройти операцію.[256] Балор повернувся 9 грудня на випуску NXT, де він мав конфронтацію з О'Райлі, Пітом Данном, Деміаном Прістом і Скарлет (представляючи Керіона Кросса).[257][258] Балор успішно захистив титул проти О'Райлі у матчі-реванші 6 січня 2021 року на NXT: New Year's Evil. Він також захистив чемпіонство проти Піта Данна і Адама Коула на NXT TakeOver: Vengeance Day 14 лютого і на випуску NXT від 10 березня відповідно, обидва рази успішно. На NXT TakeOver: Stand & Deliver 8 квітня, Балор програв чемпіонство Керіону Кроссу, закінчивши рейн у 212 днів.[259] Балор зустрівся з Кроссом у матчі-реванші за титул на випуску NXT від 25 травня, але програв.[260] Його матч-реванш проти Кросса став фінальним матчем Балора на NXT.

Після двомісячної відсутності на телебаченні, Балор повернувся на випуску SmackDown від 16 липня.[261] Він зустрівся з Чемпіоном Всесвіту Романом Рейнсом 2 рази, перший раз на SmackDown, а вдруге на Extreme Rules 26 вересня в образі "Демона", але програв.[262] Під час Драфту 2021, Балора задрафтували на бренд Raw,[263][264] де він узяв участь у турнірі Король Рингу, де він програв Ксав'є Вудсу у фіналі 21 жовтня на Crown Jewel.[265][266][267]

Судний День (2022–дотепер)

[ред. | ред. код]
Балор приєднався до Судного Дня in June 2022

На випуску Raw від 28 лютого 2022 року, Балор здолав Деміана Пріста, вигравши Чемпіонство Сполучених Штатів вперше в кар'єрі.[268] На випуску Raw від 18 квітня, Балор програв Чемпіонство Сполучених Штатів Тіорі, закінчивши рейн у 49 днів.[269]

На Hell in a Cell 5 червня, Балор у команді з Ей Джей Стайлзом і Лів Морган зустрілися з Судним Днем (Едж, Деміан Пріст і Рія Ріплі) у змішаному командному матчі 3-на-3, але програли.[270] На випуску Raw від 6 червня, Едж представив Балора у якості нового учасника Судного Дня, зробивши Балором хілом вперше в основному ростері, однак, Балор, Пріст і Ріплі раптово атакували Еджа, вигнавши його з угрупування, тим замим утвердивши Балора в якості хіла.[271][272] Балор і Пріст програли The Mysterios (Рей і Домінік Містеріо) 30 липня на SummerSlam,[273] а на Clash at the Castle 3 вересня, вони програли Рею та Еджу, де Домінік зрадив обох аби приєднатися до Судного Дню.[274] На Extreme Rules 8 жовтня, Балор здолав Еджа у матчі "I Quit" після втручання від Судного Дню.[275] 5 листопада на Crown Jewel, Балор, Пріст і Домінік здолали The O.C. (Стайлз, Люк Геллоуз, Карл Андерсон) у командному матчі 3-на-3 після втручання від Ріплі.[276] Три тижні потому на Survivor Series: WarGames 26 листопада, Балор програв Стайлзу.[277] Наступного випуску Raw, Судний День здолали The O.C. у змішаному командному матчі 4-на-4, закінчивши протистояння.[278]

На Королівській Битві 28 січня 2023 року, Балор вийшов у матч Королівської Битви під №20, але був викинутий Еджом. Незабаром, Балор і Пріст викинули Еджа, аби допомогти Домініку, не дивлячись на те, що їх до цього викинули.[279] На Elimination Chamber 18 лютого, Балор і Ріплі програли Еджу і Бет Фінікс у змішаному командному матчі.[280] Другого вечора Реслманії 39 2 квітня, Балор, в образі "Демона", програв Еджу в матчі Hell in a Cell. Під час матчу, Балор зазнав травми після того, як Едж кинув в нього драбину, і отримав медичну допомогу на ринзі.[281]

Балор був обраний для участі у турнірі за коронацію нового Чемпіона Світу у важкій вазі на Night of Champions. На випуску Raw від 8 травня, Балор здолав Коді Роудса і Міза у матчі потрійної загрози у першому раунді турніру, але програв майбутньому чемпіону Сету "Фрікін" Ролінсу в півфіналі.[282] Після виграшу титулу Ролінсом, Балор почав протистояння з ним, посилаючись на те, що Ролінс коштував йому Чемпіонства Всесвіту через травму ще в 2016 році як головну причину для того, щоб накинутися на нього на випуску Raw від 12 червня перед тим, як кинути йому виклик на Money in the Bank, який Ролінс прийняв.[283] На події 1 липня, Балор не зміг здолати Ролінса у матчі за титул після ненавмисного втручання від Пріста, який виграв кейс Money in the Bank раніше того ж вечора, і показуючи наміри закешити його, що призвело до програшу матчу.[284] На SummerSlam 5 квітня, Балор не зміг виграти титул у Ролінса не дивлячись на втручання від Пріста, Домініка і Ріплі.[285]

На Payback 2 вересня, Балор і Пріст здолали Кевіна Овенса і Семі Зейна, вигравши Беззаперечне Командне Чемпіонство після втручання від Домініка, Ріплі та Джей Ді МакДони. Після цієї перемоги, Балор став 24-м Чемпіоном Великого Шолому WWE.[286] На випуску Raw від 25 вересня, Балор і Пріст зберегли свої титули у матчі-ревінші проти Овенса і Зейна.[287] Однак, вони програли титули Коді Роудсу і Джею Усо на Fastlane 7 жовтня після того, як пріст випадково вдарив Пріста його кейсом Money in the Bank, закінчивши рейн у 35 днів, але повернули титули у матчі-реванші на випуску Raw від 16 жовтня.[288][289] На випуску Raw від 13 листопада, Балор і Пріст здолали Роудса і Усо у матчі-реванші, зберігши титули після втручання від Дрю МакІнтайра.[290] На випуску SmackDown від 24 листопада, Балор і Пріст успішно захистили титули проти Street Profits (Анджело Доукінс і Монтез Форд).[291] Наступного вечора на Survivor Series: Wargames, Балор взяв участь у своєму першому матчі WarGames разом із Судним Днем (який тепер включав МакДонну) і МакІнтайром проти Роудса, Ролінса, Усо, Зейна і Ренді Ортона у програшному матчі.[292] На випуску Raw від 18 грудня, Білор і Пріст успішно захистили свої титули проти Братів Крід.[293] На Королівській Битві 27 січня 2024 року, Балор вийшов у матч Королівської Битви під №14, викинувши Кармело Гейса разом з Домініком, перед тим, як його викинув Брон Брейккер.[294] Наступного випуску Raw, Балор і Пріст здолали DIY (Джонні Гаргано і Томмасо Чампа), зберігши свої титули.[295] На Elimination Chamber: Perth 24 лютого, Балор і Пріст успішно захистили титули проти New Catch Republic (Піт Данн і Тайлер Бейт).[296] Першого вечора Реслманії XL, Балор і Пріст програли Командне Чемпіонство SmackDown A-Town Down Under (Остін Тіорі та Грейсон Воллер) і Командне Чемпіонство Raw The Awesome Truth (Міз та Р-Труф) відповідно у шестисторонньому командному матчі з драбинами, закінчивши другий рейн беззаперечних чемпіонів у 173 дні.[297]

Після Реслманії XL, Балор почав змагатися у команді з МакДоною, так як Пріст виграв Чемпіонство Світу у важкій вазі. Вони допомогли Прісту зберегти титул проти Джея Усо на Backlash France, не дивлячись на те, що Пріст просив не втручатися.[298] На випуску Raw від 13 травня, Балор і МакДона виграли матч фатальної четвірки, ставши претендентами №1 на тільки но перейменоване Командне Чемпіонство Світу проти Awesome Truth після втручання від Карліто, який почав входити в угрупування.[299] Через тиждень, Балор і МакДона не змогли виграти титули, після того, як Браун Строуман не дав втрутитися Карліто.[300] На випуску Raw від 24 червня, Балор і МакДонна здолали Міза і Труфа, вигравши титули після втручання від колишньої суперниці Ріплі - Лів Морган.[301] На SummerSlam 3 серпня, Балор зрадив Пріста, коштувавши йому Чемпіонство Світу у важкій вазі проти Гюнтера.[302] Після кількох сутичок і сварок між новим Судним днем (який включає Балора, Містеріо, Морган, МакДону, і Карліто) і Близнюками Терору (Пріст і Ріплі), матч між Балором і Прістом було призначено на Bad Blood 5 жовтня,[303] який Балор програв, не дивлячись на втручання від МакДони і Карліто.[304]

Реслінґ

[ред. | ред. код]
  • Фінішери
    • Як Фінн Балор
      • Coup de Grâce
    • Як принц Девітт
      • Bloody Sunday
      • Devitt's End
      • Prince's Throne
      • Reverse Bloody Sunday
      • Shingata Prince's Throne
  • Улюблені прийоми
    • Як Фінн Балор
      • Diving double foot stomp
      • Lifting inverted DDT
      • Pelé Kick
      • Running front dropkick
      • Sling Blade
    • Як Принц Девітт
      • Brainbuster
      • Diving double foot stomp
      • Overhead kick
  • Музичний супровід
    • «Молода ірландська рушниця»
    • «Ірландський капер»
    • «Справжній рок-н-рол'а»
    • «Демон»
  • Музичний супровід

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Last of C.T.U～C.T.U Farewell in Korakuen Hall～. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 30 вересня 2014.
  2. ↑ а б в Finn Bálor. WWE. Процитовано 7 листопада 2014.
  3. ↑ Bálor, Finn (25 листопада 2021). Nov. 23, 2001, I made my pro-wrestling debut. Thank you to everyone who helped me along the way. To everyone that cheered and boo'ed at the shows. To Hammerlock, NJPW, NXT, WWE and the Club. To all the men and women I work with. And to my family and wife for unwavering belief. Today, I ate cake. Процитовано 25 листопада 2021.
  4. ↑ а б Fergal Devitt - Bio. web.archive.org (англ.). NWA Pro – Australia. 19 лютого 2012. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 28 березня 2009.
  5. ↑ а б Fergal Devitt profile. web.archive.org (англ.). Online Worlds of Wrestling. 27 жовтня 2011. Архів оригіналу за 27 жовтня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  6. ↑ NXT Championship. WWE (англ.). Процитовано 29 липня 2016.
  7. ↑ First WWE Universal Champion crowned. WWE (англ.). Процитовано 21 серпня 2016.
  8. ↑ Fergal Devitt · TheJournal.ie. TheJournal.ie (англ.).
  9. ↑ Johnson, Vaughn (28 липня 2014). WWE officially announces acquisition of Fergal Devitt. https://www.inquirer.com (англ.).
  10. ↑ プリンス・デヴィット|選手名鑑|DataBase|新日本プロレスリング. web.archive.org. 5 листопада 2014. Архів оригіналу за 5 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  11. ↑ Kierans, Katie (12 січня 2014). Wrestling superstar Fergal: I’m an ordinary guy at home...in Japan I’m a high flier. Irish Mirror (англ.).
  12. ↑ Harrington, Joe. "WATCH: A fantastic piece with WWE star Finn Bálor's parents about his rise to the top". JOE.ie (англ.).
  13. ↑ Photos: Close look at Finn Bálor's family. WWE (англ.). Процитовано 27 травня 2021.
  14. ↑ а б Schwan, Brett (24 грудня 2010). Ten Questions With . . .Fergal Devitt. web.archive.org (англ.). Wrestling Clothesline. Архів оригіналу за 24 грудня 2010.
  15. ↑ Modaberi, Josh (4 листопада 2014). Interview: Prince Devitt aka Finn Bálor. www.cultofwhatever.com (амер.).
  16. ↑ @FinnBalor. "Nov. 23, 2001, I made my pro-wrestling debut. Thank you to everyone who helped me along the way. To everyone that cheered & boo'ed at the shows. To Hammerlock, NJPW, NXT, WWE and the Club. To all the men & woman I work with. And to my family & wife for unwavering belief. Today, I ate cake". – via Twitter.
  17. ↑ Rebecca Knox of G.L.O.R.Y. Wrestling: The Hardest Working Women In Independent Wrestling. web.archive.org (англ.). 8 липня 2005. Архів оригіналу за 8 липня 2005.
  18. ↑ "Wrestlers Database » Andy Roberts". CageMAtch (англ.).
  19. ↑ Russell, Steve (5 лютого 2020). Jordan Devlin On NXT UK, His Relationship With Finn Balor. SEScoops (амер.).
  20. ↑ "Jordan Devlin Says He's Been Connected with Finn Balor Since Age 12" (англ.). 4 лютого 2020.
  21. ↑ а б в Nelson, Marco (12 квітня 2008). "The Toukon Report by Marco Nelson" (англ.). New Japan Dojo. Архів оригіналу за 12 квітня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  22. ↑ а б "Fergal Devitt Interview". Millenium Wrestling Federation (англ.). 6 грудня 2005.
  23. ↑ Johns, Fred (17 лютого 2016). NWA title tourney set to begin. Slam! Sports. Архів оригіналу за 17 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  24. ↑ "16 April 2006–NJPW at Tokyo Korakuen Hall, Japan before 1860 Fans". Online World Of Wrestling (англ.). 16 квітня 2006.
  25. ↑ Mooneyham, Mike (2 квітня 2016). From King to Prince to Warrior, NXT champ Finn Balor could be next big thing in WWE. Post and Courier (англ.).
  26. ↑ Pickering, Mark. "Prince Devitt of New Japan interview recap". Wrestling Observer/Figure Four Online (англ.). Процитовано 8 липня 2009.
  27. ↑ а б "Circuit2008 New Japan Ism" (яп.). Процитовано 30 вересня 2014.
  28. ↑ а б в International Wrestling Grand Prix Junior Heavyweight Tag Team Title. Wrestling-Titles (англ.). Процитовано 29 березня 2009.
  29. ↑ Byers, Ryan (25 березня 2009). "The Custom Made News Report 03.25.09". 411mania (амер.).
  30. ↑ "IWGP Jr. HEAVYWEIGHT TAG TEAM 61ST | NEW JAPAN PRO-WRESTLING". NJPW (англ.).
  31. ↑ "Best of the Super Jr. XVI ~The Hard Luck Soldiers~ (5/30/09 to 6/14/09)". Strong Style Spirit (англ.). 24 вересня 2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  32. ↑ Strong Style Spirit » Blog Archive » [Results] New Japan “SUPER J-CUP 5TH STAGE”, 12/23/09. web.archive.org (англ.). 27 вересня 2011. Архів оригіналу за 27 вересня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  33. ↑ "4 January New Japan Tokyo Dome report – legends, promotional wars" (англ.). 4 січня 2010.
  34. ↑ Strong Style Spirit » Blog Archive » Apollo 55 vacate IWGP Jr. Tag Title; new champions on 5/8!. Strong Style Spirit. 27 лютого 2012. Архів оригіналу за 27 лютого 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  35. ↑ 新日本プロレスオフィシャルWEBサイト　-試合結果-. NJPW (яп.). 11 травня 2010. Архів оригіналу за 11 травня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  36. ↑ "(Results) New Japan 5/30/10". Strong Style Spirit (англ.). 30 травня 2010.
  37. ↑ Strong Style Spirit » Blog Archive » [Results] New Japan, 6/12/10. Strong Style Wrestling (англ.). 12 березня 2012. Архів оригіналу за 12 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  38. ↑ Strong Style Spirit » Blog Archive » [Results] New Japan, 6/13/10. Strong Style Spirit (англ.). 13 червня 2010. Архів оригіналу за 12 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  39. ↑ (Results) New Japan "DOMINION 6.19", 6/19. Strong Style Spirit (англ.). 19 червня 2010.
  40. ↑ 新日本プロレスオフィシャルWEBサイト　-試合結果-. New japan Pro Wrestler (яп.). 30 червня 2010. Архів оригіналу за 2 липня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  41. ↑ Strong Style Spirit » Blog Archive » [Results] New Japan, 6/30/10. New Japan Pro Wrestling (яп.). 30 червня 2010. Архів оригіналу за 12 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  42. ↑ "(Results) New Japan, 7/11/10 & G1 Climax 2010 cast announced; Shiozaki, Marufuji, Kojima!". Strong Style Spirit (англ.). 11 липня 2010.
  43. ↑ Strong Style Spirit » Blog Archive » [Results] New Japan, 7/19/10. Strong Style Spirit (англ.). 19 липня 2010. Архів оригіналу за 12 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  44. ↑ "Devitt replaces Marufuji in the G1". Strong Style Spirit (англ.). 5 серпня 2010.
  45. ↑ Strong Style Spirit » Blog Archive » [Results] New Japan, 8/14/10. Strong Style Spirit (англ.). 14 серпня 2010. Архів оригіналу за 12 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  46. ↑ Strong Style Spirit » Blog Archive » [Results] New Japan, 8/15/10. Strong Style Spirit (англ.). 15 серпня 2010. Архів оригіналу за 12 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  47. ↑ Strong Style Spirit » Blog Archive » [Results] New Japan, 9/3/10. Strong Style Wrestling. 3 вересня 2010. Архів оригіналу за 27 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  48. ↑ Strong Style Spirit » Blog Archive » [Results] New Japan, 10/11/10. Strong Style Spirit (англ.). 11 жовтня 2010. Архів оригіналу за 14 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  49. ↑ "(Results) New Japan, 12/11/10 & Liger wins another title in USA". Strong Style Spirit (англ.). 11 грудня 2010. Архів оригіналу за 28 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  50. ↑ レッスルキングダムV ｉｎ 東京ドーム. New Japan Pro Wrestling (яп.). Процитовано 4 січня 2011.
  51. ↑ Gerweck, Steve (4 січня 2011). 1/4 TNA and NJPW Results: Tokyo, Japan. Wrestleview (англ.). Архів оригіналу за 7 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  52. ↑ "NJPW Presents CMLL Fantastica Mania 2011". New Japan Pro Wrestling (англ.). 23 січня 2011.
  53. ↑ (Results) New Japan x CMLL, 1/23/11. Strong Style Spirit (англ.). 23 січня 2011.
  54. ↑ "The New Begginning". New Japan Pro Wrestling. 20 лютого 2011.
  55. ↑ (Results) New Japan, 3/19/11. Strong Style Spirit (англ.). 19 березня 2011.
  56. ↑ Martin, Adam (15 травня 2011). 5/14 New Japan Pro Wrestling Results: New York. Wrestleview (англ.). Архів оригіналу за 22 травня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  57. ↑ Martin, Adam (16 травня 2011). 5/15 New Japan Pro Wrestling Results: Philly, PA. Wrestleview (англ.). Архів оригіналу за 10 червня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  58. ↑ (Results) New Japan, 5/26/11. Strong Style Spirit (англ.). 26 травня 2011.
  59. ↑ (Results) New Japan, 6/8/11. Strong Style Spirit (англ.). 8 червня 2011.
  60. ↑ "Best of the Super Jr.XVII ~ Bring it on!". New Japan Pro Wrestling (яп.). Процитовано 10 червня 2011.
  61. ↑ "Dominion 6.18". New Japan Pro Wrestling (яп.). Процитовано 18 червня 2011.
  62. ↑ Caldwell, James (18 червня 2011). NJPW News: Results from Dominion PPV Saturday - MVP's first IWGP IC Title defense, TNA wrestler appears, key title change. www.pwtorch.com (англ.).
  63. ↑ "「J Sports Crown」 ～無差別級6人タッグトーナメント～". New Japan Pro Wrestling (яп.). Процитовано 23 червня 2011.
  64. ↑ "Ibushi retains IWGP Jr. over Devitt in DDT". Strong Style Spirit (англ.). 24 липня 2011. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  65. ↑ "ブシロード Presents G1 Climax XXI ～The Invincible Fighter～" (англ.). 14 серпня 2011.
  66. ↑ "(Results) New Japan, 9/11/11". Strong Style Spirit (англ.). 11 вересня 2011. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  67. ↑ "9.19神戸大会全カード決定! 飯伏が負傷欠場、デヴィvsKushidaで"新王者"決定戦！金本vs魔界28号は星野勘太郎メモリアルマッチ!!" (яп.). 12 вересня 2011.
  68. ↑ "G1 Climax Special 2011". New Japan Pro Wrestling (яп.). Процитовано 19 вересня 2011.
  69. ↑ "Destruction `11". New Japan Pro Wrestling (яп.). Процитовано 10 жовтня 2011.
  70. ↑ POWER STRUGGLE. New Japan Pro Wrestling (яп.). 14 листопада 2011. Архів оригіналу за 14 листопада 2011. Процитовано 12 листопада 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  71. ↑ "New Japan Alive 2011". New Japan Pro Wrestling (яп.). Процитовано 4 грудня 2011.
  72. ↑ "Road to KINGDOM 1st". New Japan Pro Wrestling (яп.). 8 січня 2012. Архів оригіналу за 8 січня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  73. ↑ "NJPW 40th anniversary Tour. レッスルキングダムVI in 東京ドーム". New Japan Pro Wrestling (яп.). 4 січня 2012. Архів оригіналу за 8 січня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  74. ↑ "The New Beginning". New Japan Pro Wrestling (яп.). Процитовано 12 лютого 2012.
  75. ↑ "The New Beginning". New Japan Pro Wrestling (яп.). Процитовано 12 лютого 2012.
  76. ↑ プリンス・デヴィットがメキシコ到着!! CMLL遠征がいよいよ本格スタート!!. New Japan Pro-Wrestling (яп.). 16 березня 2012. Процитовано 16 березня 2012.
  77. ↑ Ruiz Glez, Alex (14 березня 2012). Imagen: Prince Devitt ya está en México. SuperLuchas (ісп.). Процитовано 16 березня 2012.
  78. ↑ Martin, Adam (17 березня 2012). Viva La Raza! Lucha Weekly. Wrestleview. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 24 березня 2012.
  79. ↑ Ruiz Glez, Alex (24 березня 2012). Imagen: Prince Devitt en la Arena México – Logra su primera victoria. SuperLuchas (ісп.). Процитовано 24 березня 2012.
  80. ↑ Salazar López, Alexis A. (31 березня 2012). Viernes 30 de Marzo '12. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 1 квітня 2012.
  81. ↑ 【写真大量追加!!】メキシコで快挙！デヴィットがボラドールJr.を破って、NWA世界ヒストリック・ミドル級王座を奪取!!. New Japan Pro-Wrestling (яп.). 2 квітня 2012. Процитовано 2 квітня 2012.
  82. ↑ NJPW 40th anniversary レスリングどんたく 2012. New Japan Pro-Wrestling (яп.). 3 травня 2012. Процитовано 3 травня 2012.
  83. ↑ NJPW 40th anniversary Tour Best of the Super Jr. XIX ～The door to the glory～. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 9 червня 2012.
  84. ↑ NJPW 40th anniversary Tour Best of the Super Jr. XIX ～The door to the glory～. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 9 червня 2012.
  85. ↑ NJPW 40th anniversary Tour Best of the Super Jr. XIX ～The door to the glory～. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 9 червня 2012.
  86. ↑ NJPW 40th anniversary Tour Best of the Super Jr. XIX ～The door to the glory～. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 10 червня 2012.
  87. ↑ NJPW 40th anniversary Tour Kizuna Road. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 8 червня 2012.
  88. ↑ NJPW 40th anniversary Last Rebellion. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 29 червня 2012.
  89. ↑ プリンス・デヴィット選手がメキシコ入り！ プリンス・デヴィット選手がメキシコ入り！. New Japan Pro-Wrestling (яп.). 13 вересня 2012. Процитовано 13 вересня 2012.
  90. ↑ Salazar López, Alexis A. (15 вересня 2012). Viernes 14 de Septiembre '12. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 15 вересня 2012.
  91. ↑ 【CMLL】プリンス・デヴィット参戦『アニベルサリオ』試合結果. New Japan Pro-Wrestling (яп.). 17 вересня 2012. Процитовано 18 вересня 2012.
  92. ↑ Salazar López, Alexis A. (22 вересня 2012). Viernes 21 de Septiembre '12. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 22 вересня 2012.
  93. ↑ Salazar López, Alexis A. (29 вересня 2012). Viernes 28 de Septiembre '12. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 29 вересня 2012.
  94. ↑ デヴィットが、ドラゴン・ロホ・ジュニアに敗れ、NWA世界ヒストリック王座から、陥落!!. New Japan Pro-Wrestling (яп.). 1 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012.
  95. ↑ NJPW 40ｔｈ anniversary King of Pro-Wrestling. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 8 жовтня 2012.
  96. ↑ Caldwell, James (8 жовтня 2012). Japan News: TNA stars drop Tag Titles, former WWE stars win Tag Titles, Low-Ki recaptures title, more. Pro Wrestling Torch. Процитовано 8 жовтня 2012.
  97. ↑ NJPW 40ｔｈ anniversary Tour Road to Power Struggle. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 21 жовтня 2012.
  98. ↑ NJPW 40ｔｈ anniversary Tour Road to Power Struggle. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 2 листопада 2012.
  99. ↑ NJPW 40th anniversary Power Struggle. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 11 листопада 2012.
  100. ↑ Meltzer, Dave (11 листопада 2012). Sun. update: Turning Point preview, PPV title change, Mania tickets, Big Show, Cena, Linda McMahon campaign, New WWE announcer debuts, Major wrestling historical anniversary. Wrestling Observer Newsletter. Процитовано 11 листопада 2012.
  101. ↑ Wrestle Kingdom 7 ～Evolution～ in 東京ドーム. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 4 січня 2013.
  102. ↑ Show Results – 1/4 New Japan Tokyo Dome Show: Former WWE stars in undercard matches, Tanahashi vs. Okada, did any titles change hands?. Pro Wrestling Torch. 4 січня 2013. Процитовано 4 січня 2013.
  103. ↑ Wrestle Kingdom 7 ～Evolution～ in 東京ドーム. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 4 січня 2013.
  104. ↑ Road to The New Beginning. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 3 лютого 2013.
  105. ↑ The New Beginning. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 10 лютого 2013.
  106. ↑ 旗揚げ記念日 旗揚げ記念日. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 3 березня 2013.
  107. ↑ New Japan Cup 2013. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 5 квітня 2013.
  108. ↑ New Japan Cup 2013. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 5 квітня 2013.
  109. ↑ Road to Invasion Attack. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 5 квітня 2013.
  110. ↑ Invasion Attack. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Архів оригіналу за 6 травня 2013. Процитовано 7 квітня 2013.
  111. ↑ Caldwell, James (7 квітня 2013). Caldwell's New Japan "Invasion Attack" iPPV report 4/7: Complete "virtual-time" coverage of new IWGP World champion, U.S. stars in title matches, more. Pro Wrestling Torch. Процитовано 7 квітня 2013.
  112. ↑ レスリングどんたく 2013. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 3 травня 2013.
  113. ↑ レスリングどんたく 2013. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 3 травня 2013.
  114. ↑ 「イッツ・リィィィアル!! 」なんとアンダーソン、トンガとも合体!! デヴィットが外国人軍団"Bullet Club"結成!!. New Japan Pro-Wrestling (яп.). 3 травня 2013. Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 3 травня 2013.
  115. ↑ Show results – 5/3 NJPW Dontaku PPV: U.S. stars lose titles or title matches, Okada's first IWGP Title defense, more. Pro Wrestling Torch. 4 травня 2013. Процитовано 4 травня 2013.
  116. ↑ Best of the Super Jr. XX. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 6 червня 2013.
  117. ↑ Best of the Super Jr. XX. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 6 червня 2013.
  118. ↑ Best of the Super Jr. XX. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 6 червня 2013.
  119. ↑ Best of the Super Jr. XX. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 6 червня 2013.
  120. ↑ Best of the Super Jr. XX. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 9 червня 2013.
  121. ↑ And the winner of the 2013 Best Of The Super Juniors is... Wrestling Observer Newsletter. 9 червня 2013. Процитовано 9 червня 2013.
  122. ↑ デヴィット優勝「次は棚橋」／新日本. Nikkan Sports (яп.). 10 червня 2013. Процитовано 9 червня 2013.
  123. ↑ 新日スーパージュニア全勝Ｖのデヴィットが棚橋狩りへ. Tokyo Sports (яп.). 11 червня 2013. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 11 червня 2013.
  124. ↑ デヴィットＩＷＧＰシングル２冠を狙う. Nikkan Sports (яп.). 11 червня 2013. Процитовано 11 червня 2013.
  125. ↑ а б Dominion 6.22. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 22 червня 2013.
  126. ↑ Show results – 6/22 NJPW Dominion iPPV: Devitt vs. Tanahashi, NWA Title defended, Benjamin, Hoyt, Shelley, more. Pro Wrestling Torch. 22 червня 2013. Процитовано 22 червня 2013.
  127. ↑ 吉野家Presents Kizuna Road 2013. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 5 червня 2013.
  128. ↑ デヴィットＶ４！オカダ戦に弾み. Tokyo Sports (яп.). 6 липня 2013. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 6 липня 2013.
  129. ↑ 吉野家Presents Kizuna Road 2013. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 20 липня 2013.
  130. ↑ 王者オカダ、３度目防衛成功／新日本. Nikkan Sports (яп.). 21 липня 2013. Процитовано 20 липня 2013.
  131. ↑ Ｖ３成功のＩＷＧＰ王者・オカダがＧ１連覇宣言＝新日本プロレス. Sports Navi (яп.). Yahoo!. 21 липня 2013. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 20 липня 2013.
  132. ↑ Namako, Jason (20 липня 2013). 7/20 NJPW iPPV Results: Akita, Japan (Devitt vs. Okada). Wrestleview. Процитовано 20 липня 2013.
  133. ↑ ブシモ Presents G1 Climax 23. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 1 серпня 2013.
  134. ↑ ブシモ Presents G1 Climax 23. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 11 серпня 2013.
  135. ↑ а б ブシモ Presents G1 Climax 23. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 11 серпня 2013.
  136. ↑ Destruction. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 29 вересня 2013.
  137. ↑ 10.14両国、全カード発表!! オカダvs棚橋! 中邑vs丸藤! 内藤vs裕二郎! 永田vs桜庭! 柴田vs石井! "X"とは？. New Japan Pro-Wrestling (яп.). 30 вересня 2013. Процитовано 30 вересня 2013.
  138. ↑ Power Struggle. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 9 листопада 2013.
  139. ↑ World Tag League 2013. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 7 грудня 2013.
  140. ↑ World Tag League 2013. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 7 грудня 2013.
  141. ↑ バディファイトPresents Wrestle Kingdom 8 in 東京ドーム. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 4 січня 2014.
  142. ↑ а б Caldwell, James (4 січня 2014). Caldwell's NJPW Tokyo Dome results 1/4: Complete "virtual-time" coverage of New Japan's biggest show of the year – four title changes, former WWE/TNA stars featured, more. Pro Wrestling Torch. Процитовано 4 січня 2014.
  143. ↑ Chiverton, George (7 серпня 2014). Chiverton's NXT rankings & evaluation: Latest Network Era Rankings, plus Prince Devitt preview, more. Pro Wrestling Torch. Процитовано 12 грудня 2014.
  144. ↑ New Year Dash !!. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 5 січня 2014.
  145. ↑ Invasion Attack 2014. New Japan Pro-Wrestling (яп.). Процитовано 6 квітня 2014.
  146. ↑ プリンス・デヴィット選手から、新日本プロレス退団の申し入れ. New Japan Pro-Wrestling (яп.). 7 квітня 2014. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014.
  147. ↑ Caldwell, James (7 квітня 2014). NJPW news: A.J. Styles to challenge for New Japan's top title, Prince Devitt "submits resignation," NWA World Title & Tag Title matches announced for next week. Pro Wrestling Torch. Процитовано 7 квітня 2014.
  148. ↑ Johnson, Mike (15 травня 2014). Update on big WWE signing. Pro Wrestling Insider. Процитовано 16 травня 2014.
  149. ↑ Clapp, John (28 липня 2014). WWE signs Fergal Devitt to NXT. WWE. Архів оригіналу за 16 червня 2015. Процитовано 28 липня 2014.
  150. ↑ McDonald, Karl (29 липня 2014). Fergal Devitt signs with WWE. The Independent. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
  151. ↑ Johnson, Mike (24 вересня 2014). Prince Devitt's WWE name is... Pro Wrestling Insider. Процитовано 25 вересня 2014.
  152. ↑ Johnson, Mike (27 вересня 2014). Details behind Prince Devitt's new WWE persona. Pro Wrestling Insider. Процитовано 12 жовтня 2014.
  153. ↑ NXT GM William Regal comments on Finn Bálor's NXT debut. WWE. YouTube. 6 листопада 2014. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2014.
  154. ↑ Parry, Josh (25 вересня 2014). WWE news: NXT spoilers for Oct. & November – Full Results from Thursday's TV taping at Full Sail University. Pro Wrestling Torch. Процитовано 26 вересня 2014.
  155. ↑ Twiss, Andrew (24 жовтня 2014). Complete 10/24 WWE NXT spoilers from Full Sail University. Pro Wrestling Insider. Процитовано 24 жовтня 2014.
  156. ↑ Caldwell, James (11 грудня 2014). Caldwell's WWE NXT Takeover results 12/11: Complete virtual-time coverage of Neville vs. Zayn for the NXT Title, Itami & Balor, Charlotte, Kevin Steen/Owens's debut, Corey Graves retires. Pro Wrestling Torch. Процитовано 11 грудня 2014.
  157. ↑ James, Justin (21 січня 2015). James's WWE NXT report 1/21 - Week 136: Zayn-Owens announced for next "Takeover" special, #1 contender tournament begins, Charlotte defends Women's Title; Overall Reax. Pro Wrestling Torch. Процитовано 22 січня 2015.
  158. ↑ James, Justin (4 лютого 2015). James's WWE NXT report 2/4 - Week 138: Final hype for "Takeover" special, Balor vs. Itami in #1 contender tournament, Zayn-Owens video packages, more; Overall Reax. Pro Wrestling Torch. Процитовано 4 лютого 2015.
  159. ↑ James, Justin (11 лютого 2015). James's WWE NXT Takeover report 2/11: Zayn vs. Owens NXT Title match, Women's Title semi-main event, Neville vs. Balor, Itaml; Overall Reax. Pro Wrestling Torch. Процитовано 12 лютого 2015.
  160. ↑ James, Justin (25 березня 2015). James' WWE NXT report 3/25 - Week 145: Owens vs. Balor for NXT Title, Sasha Banks defends Women's Title; Overall Reax. Pro Wrestling Torch. Процитовано 26 березня 2015.
  161. ↑ Trionfo, Richard (20 травня 2015). WWE NXT TakeOver Unstoppable report: Banks vs. Lynch, Owens vs. Zayn, a new debut, who is the number one contender, and more. PWInsider. Процитовано 20 травня 2015.
  162. ↑ Caldwell, James (4 липня 2015). Caldwell's WWE Network special report 7/4: Complete "virtual-time" coverage of "Beast in the East" - Lesnar's in-ring return, Owens vs. Balor for NXT Title, more. Pro Wrestling Torch. Процитовано 4 липня 2015.
  163. ↑ Witner, Emerson (22 серпня 2015). WWE NXT TakeOver live results & main card: Finn Balor vs. Kevin Owens, Sasha Banks vs. Bayley, Samoa Joe, Jushin "Thunder" Liger. Wrestling Observer Newsletter. Архів оригіналу за 23 серпня 2015. Процитовано 19 вересня 2015.
  164. ↑ Radican, Sean (25 серпня 2015). WWE NEWS: Smackdown TV spoilers 8/27 - Radican's detailed in-person report. Pro Wrestling Torch. Процитовано 25 серпня 2015.
  165. ↑ James, Justin (30 вересня 2015). James's WWE NXT report 9/30 - Week 182: Balor & Joe in Dusty tournament, Ciampa and Gargano in singles matches, final "Takeover" card, more; Overall Reax. Pro Wrestling Torch. Процитовано 30 вересня 2015.
  166. ↑ Howell, Nolan (7 жовтня 2015). Bayley is the Iron Woman against Banks at NXT TakeOver: Respect. Slam! Sports. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 8 жовтня 2015.
  167. ↑ Trionfo, Richard (4 листопада 2015). WWE NXT report: Balor versus Crews, Asuka and a Total Diva, bonjour Eva Marie, tag title match next week, turmoil at the end of the show. Pro Wrestling Insider. Процитовано 17 грудня 2015.
  168. ↑ Trionfo, Richard (11 листопада 2015). WWE NXT report: tag title match, Bayley and Alexa in six person tag action, Samoa Joe explains himself, the Ascension are back next week, and what is going on with Nia Jax and Eva Marie?. Pro Wrestling Insider. Процитовано 17 грудня 2015.
  169. ↑ Trionfo, Richard (18 листопада 2015). WWE NXT report: women's title match, a lot of stuff for next week, tag champs in action, the plan is afoot, and more. Pro Wrestling Insider. Процитовано 17 грудня 2015.
  170. ↑ Trionfo, Richard (25 листопада 2015). #WWE #NXT report: Eva Marie versus Bailey...did the impossible happen?, a contract signing, a lot of attacks before and after matches, and more. PWInsider. Процитовано 17 грудня 2015.
  171. ↑ Trionfo, Richard (2 грудня 2015). WWE NXT report: Joe vs. Ciampa, matches made official for TakeOver, were the Vaudevillains ready willing and Gable?, and more. Pro Wrestling Insider. Процитовано 17 грудня 2015.
  172. ↑ Trionfo, Richard (9 грудня 2015). WWE NXT report: final tune up for NXT TAkeOver London, Balor and Crews versus Joe and Corbin in the main event, challengers on a mission, and more. Pro Wrestling Insider. Процитовано 17 грудня 2015.
  173. ↑ Meltzer, Dave (16 грудня 2015). NXT TakeOver London live results: Finn Balor vs. Samoa Joe, Bayley vs. Nia Jax. Wrestling Observer Newsletter. Процитовано 17 грудня 2015.
  174. ↑ Caldwell, James (1 квітня 2016). 4/1 NXT Takeover: Dallas Results – Caldwell's Complete Live Report on Nakamura vs. Zayn. Pro Wrestling Torch. Процитовано 2 квітня 2016.
  175. ↑ а б Meltzer, Dave (21 квітня 2016). Samoa Joe beats Finn Balor to win the NXT Title. Wrestling Observer Newsletter. Процитовано 22 квітня 2016.
  176. ↑ Finn Balor's official NXT send-off Saturday night in Houston. Pro Wrestling Torch. 31 липня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  177. ↑ Currier, Joseph (19 липня 2016). WWE Raw and SmackDown live rosters. Wrestling Observer Newsletter. Процитовано 19 липня 2016.
  178. ↑ 2016 WWE Draft results: WWE officially ushers in New Era. WWE. Процитовано 19 липня 2016.
  179. ↑ Finn Balor joins the main roster as a Raw superstar. WWE. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 19 липня 2016.
  180. ↑ Raw highlights: July 25, 2016. WWE. Процитовано 25 липня 2016.
  181. ↑ Caldwell, James. 8/21 WWE Summerslam Results – CALDWELL'S Complete Live Report. Pro Wrestling Torch. Процитовано 21 серпня 2016.
  182. ↑ UPDATE: Finn Bálor relinquishes WWE Universal Championship due to injury, undergoes successful surgery. WWE. Процитовано 24 серпня 2016.
  183. ↑ Caldwell, James (22 серпня 2016). BREAKING – Finn Bálor relinquishes Universal Title, out six months. Pro Wrestling Torch. Minnesota. Процитовано 22 серпня 2016.
  184. ↑ Caldwell, James. 8/22 WWE Raw Results – CALDWELL'S Complete Live TV Report. Pro Wrestling Torch. Процитовано 22 серпня 2016.
  185. ↑ Soucek, Andrew (14 січня 2017). SOUCEK'S WWE UK CHAMPIONSHIP TOURNAMENT REPORT 1/14: Ongoing coverage of night one of UK Championship tournament. Pro Wrestling Torch. Процитовано 14 січня 2017.
  186. ↑ Soucek, Andrew (15 січня 2017). SOUCEK'S WWE UK CHAMPIONSHIP TOURNAMENT REPORT 1/15: Ongoing coverage of night two of UK Championship tournament. Pro Wrestling Torch. Процитовано 15 січня 2017.
  187. ↑ Finn Balor returns at WWE NXT as he steps up recovery from injury. SkySports. 23 лютого 2017. Процитовано 11 березня 2017.
  188. ↑ WWE: Finn Balor and Triple H return to in-ring action on Friday night. SkySports. 11 березня 2017. Процитовано 11 березня 2017.
  189. ↑ Keller, Wade (3 квітня 2017). KELLER'S WWE MONDAY NIGHT RAW 2/3: The most remarkable opening ten minutes of Raw in history, perhaps, as crowd berates Reigns. Pro Wrestling Torch. Процитовано 3 квітня 2017.
  190. ↑ Keller, Wade (17 квітня 2017). KELLER'S WWE RAW REPORT 4/17: Post-Superstar Shake-up edition including follow-up on Roman-Braun beatdown angle. Pro Wrestling Torch. Процитовано 17 квітня 2017.
  191. ↑ Keller, Wade. KELLER'S WWE MONDAY NIGHT RAW 4/10: Superstar Shakeup begins with two Smackdown wrestlers coming to the ring, full report. Pro Wrestling Torch. Процитовано 10 квітня 2017.
  192. ↑ Keller, Wade (24 квітня 2017). KELLER'S WWE RAW REPORT 4/24: Braun vs. Kalisto in a dumpster match, Jericho transitions to Miz TV with Ambrose, more. Pro Wrestling Torch. Процитовано 24 квітня 2017.
  193. ↑ Keller, Wade. KELLER'S WWE RAW REPORT 5/15: Ongoing coverage including Miz vs. Dean Ambrose, latest on Strowman-Reigns, Sheamus & Cesaro. Pro Wrestling Torch. Процитовано 15 травня 2017.
  194. ↑ Laboon, Jeff. Samoa Joe won the Extreme Rules Fatal 5-Way Match to become No. 1 contender to the Universal Title. WWE. Процитовано 4 червня 2017.
  195. ↑ Trionfo, Richard (19 червня 2017). WWE RAW REPORT: PUTTING A GOOD SPIN ON JOE/LESNAR, WHO WAS THE ONE ARMED MAN WHO ATTACKED ENZO?, BEARING DOWN WITH MIZ AND MARYSE, ROMAN'S BIG ANNOUNCEMENT FOR SUMMERSLAM, AND MORE. PWInsider (англ.).
  196. ↑ Trionfo, Richard (10 червня 2017). WWE RAW REPORT: EVERYONE WANTS A PIECE OF THE HARDYS . . . BUT WILL THEY BREAK?, BROCK'S NEXT OPPONENT WILL BE DETERMINED NEXT WEEK, THE ANGLE CONTROVERSY ENDS NEXT WEEK, AND MORE. PWInsider (англ.).
  197. ↑ Trionfo, Richard (17 липня 2017). WWE RAW REPORT: KURT INTRODUCES A NEW ANGLE TO RAW, REVIVAL VERSUS HARDYS, WHO FACES LESNAR AT SUMMERSLAM?, WHO WILL FACE ALEXA BLISS AT SUMMERSLAM, AND MORE. PWInsider (англ.).
  198. ↑ Trionfo, Richard (24 липня 2017). WWE RAW REPORT: WHO FACES LESNAR AT SUMMERSLAM?, WHO FACES ALEXA AT SUMMERSLAM?, KURT'S KID HAS HIS FIRST MATCH ON RAW, A NEW CRUISERWEIGHT CONTENDER?, AND MORE. PWInsider (англ.).
  199. ↑ WWE Raw results, Aug. 14, 2017: SummerSlam comes early for Fatal 4-Way Match participants (англ.). Процитовано 24 серпня 2017.
  200. ↑ The Demon engages The New Face of Fear in a battle for the Underworld (англ.). Процитовано 24 серпня 2017.
  201. ↑ WWE (28 серпня 2017). 15-Man Battle Royal - Winner Faces The Miz for the Intercontinental Title: Raw, Aug. 28, 2017 (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 2 березня 2018 — через YouTube.
  202. ↑ WWE. So, perhaps THE MAN is more dangerous than THE DEMON.... @FinnBalor stands tall at #WWENoMercy! (англ.). Процитовано 2 березня 2018.
  203. ↑ Perez, Chris (20 жовтня 2017). WWE stars hit with viral infection, company to test everyone (англ.). Процитовано 2 березня 2018.
  204. ↑ Woodward, Hamish (26 січня 2023). Finn Balor On Why The Demon Didn't Work In WWE - Atletifo (брит.). Процитовано 27 січня 2023.
  205. ↑ Demonic meets Phenomenal at WWE TLC (англ.). Процитовано 2 березня 2018.
  206. ↑ Two More Superstars Announced For Team Raw (англ.). 6 листопада 2017. Процитовано 2 березня 2018.
  207. ↑ Triple H lays waste to Angle and Shane as Raw Team triumphs at Survivor Series (англ.). Процитовано 2 березня 2018.
  208. ↑ Bálor, Gallows & Anderson reunite! (англ.). Процитовано 2 березня 2018.
  209. ↑ The Bálor Club def. Intercontinental Champion Roman Reigns & Raw Tag Team Champions Seth Rollins & Jason Jordan (англ.). WWE. 8 січня 2018. Процитовано 13 червня 2019.
  210. ↑ Strode, Cory (28 січня 2018). FULL ROYAL RUMBLE COVERAGE. PWInsider (англ.). Процитовано 28 січня 2018.
  211. ↑ Johnson, Mike (25 лютого 2018). COMPLETE WWE ELIMINATION CHAMBER PPV COVERAGE INCLUDING RAW TALK COVERAGE. PWInsider (англ.). Процитовано 25 лютого 2018.
  212. ↑ Carapola, Stuart (9 квітня 2018). COMPLETE WRESTLEMANIA 34 COVERAGE: NEW CHAMPIONS ARE CROWNED, MORE SHOCKING MOMENTS THAN YOU CAN SHAKE A STICK AT, AND DID WE GET THE UNDERTAKER?. PWInsider (англ.).
  213. ↑ Johnson, Mike (27 квітня 2018). COMPLETE WWE GREATEST ROYAL RUMBLE COVERAGE FROM SAUDI ARABIA. PWInsider (англ.).
  214. ↑ Trionfo, Richard (23 квітня 2018). WWE RAW REPORT. PWInsider (англ.).
  215. ↑ Johnson, Mike. A GREAT SHOW, A SURPRISE TITLE CHANGE, A RETURN & MORE: COMPLETE WWE MONEY IN THE BANK COVERAGE. PWInsider (англ.). Процитовано 17 червня 2018.
  216. ↑ Trionfo, Richard. COMPLETE WWE EXTREME RULES PPV COVERAGE: IRON MAN MATCH, TITLE CHANGES, KURT GIVES BROCK AN ULTIMATUM, FORMER WWE CHAMP RETURNS AND MORE. PWInsider. Процитовано 15 липня 2018.
  217. ↑ Carapola, Stuart. COMPLETE SUMMERSLAM 2018 COVERAGE. PWInsider. Процитовано 19 серпня 2018.
  218. ↑ Trionfo, Richard. WWE RAW REPORT: STEPHANIE TAKES CREDIT, TRIPLE H TALKS UNDERTAKER, ROMAN HAS HIS FIRST TITLE DEFENSE, AND MORE. PWInsider. Процитовано 20 серпня 2018.
  219. ↑ Trionfo, Richard (3 вересня 2018). WWE RAW REPORT: SHAWN MICHAELS TALKS TAKER/HHH AND HAS A GUEST, TAG TITLE MATCH, AND MORE. PWInsider (англ.).
  220. ↑ Trionfo, Richard (24 вересня 2018). WWE RAW REPORT: MIND GAMES, TRIPLE H AND STEPHANIE, TAG TITLE MATCH, AND MORE. PWInsider (англ.).
  221. ↑ Trionfo, Richard (1 жовтня 2018). WWE RAW REPORT: SHAWN MICHAELS BRINGS SOME FRIENDS, SHIELD VERSUS BRAUN AND BUDDIES IN SINGLES MATCHES, RONDA VERSUS RUBY, AND MORE. PWInsider (англ.).
  222. ↑ Trionfo, Richard (15 жовтня 2018). WWE RAW REPORT: A THREE MAN TEAM IN TURMOIL, RONDA HAS SOME CHOICE WORDS FOR NIKKI, A NUMBER OF RETURNS, AND MORE. PWInsider (англ.).
  223. ↑ Trionfo, Richard (22 жовтня 2018). WWE RAW REPORT: THE FUTURE OF THE SHIELD, THE TAG AND UNIVERSAL TITLE TURMOIL, A BIG ANNOUNCEMENT FROM ROMAN REIGNS, AND MORE. PWInsider (англ.).
  224. ↑ Trionfo, Richard (29 жовтня 2018). WWE RAW REPORT: WHAT WOULD DEAN SAY?, BUILDING ON EVOLUTION, BUILDING TO FRIDAY, AND MORE. PWInsider (англ.). Процитовано 29 жовтня 2018.
  225. ↑ Trionfo, Richard (5 листопада 2018). WWE RAW REPORT: WE HAVE CAPTAINS, BRAUN IS ON A QUEST FOR TREASURE, A NEW TEAM FORMS, TAG TITLE MATCH, AND MORE. PWInsider (англ.).
  226. ↑ Trionfo, Richard (12 листопада 2018). LIVE ONGOING WWE RAW REPORT: NO OVERRUN FOR TIME. . . BUT SOMEONE GOT OVERRUN, THE TEAMS FOR SURVIVOR SERIES ARE COMPLETE, SETH STILL WANTS ANSWERS FROM DEAN, AND MORE. PWInsider (англ.).
  227. ↑ Johnson, Mike (18 листопада 2018). BROCK LESNAR VS. DANIEL BRYAN, CHARLOTTE FLAIR VS. RONDA ROUSEY, RAW VS. SMACKDOWN & MORE: COMPLETE WWE SURVIVOR SERIES 2018 PPV COVERAGE. PWInsider (англ.). Процитовано 18 листопада 2018.
  228. ↑ Trionfo, Richard (19 листопада 2018). WWE RAW REPORT: RONDA DEFENDS THE TITLE, BRAUN GETS HIS MATCHES, DEAN AND SETH, AND MORE. PWInsider (англ.).
  229. ↑ Trionfo, Richard (26 листопада 2018). WWE RAW REPORT: ROLLINS HAS AN OPEN CHALLENGE AND MORE. PWInsider (англ.).
  230. ↑ Trionfo, Richard (3 грудня 2018). WWE RAW REPORT: ANOTHER Q&A SESSION, ABUSE OF POWER BY BARON?, DREW IS NOT IN A GOOD MOOD . . . BUT HE GETS A MEDAL, AND MORE. PWInsider (англ.).
  231. ↑ Trionfo, Richard (10 грудня 2018). WWE RAW REPORT: A TLC MATCH, A TAG TITLE MATCH, SETH SPEAKS FOR ALL OF US, AND MORE. PWInsider (англ.).
  232. ↑ Johnson, Mike (16 грудня 2018). THE MAN VS. THE QUEEN VS. THE EMPRESS, BRYAN VS STYLES, DEAN VS. SETH & MORE: COMPLETE WWE TLC PPV COVERAGE. PWInsider (англ.).
  233. ↑ Trionfo, Richard (17 грудня 2018). WWE RAW REPORT: DO YOU LIKE MCMAHONS?, BARON'S SWAN SONG?, A GAUNTLET, AND MORE. PWInsider (англ.).
  234. ↑ Krotchsen, Billy (17 грудня 2018). COMPLETE CHRISTMAS EVE RAW SPOILERS FROM SACRAMENTO, CA. PWInsider (англ.).
  235. ↑ Powell, Jason (18 грудня 2018). WWE Raw taping spoilers: Full results of the Christmas Eve edition (spoilers). Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 18 грудня 2018.
  236. ↑ Davis, Paul (12 січня 2019). WATCH: Finn Balor wrestled at NXT UK Takeover: Blackpool. Wrestling News | Wwe and Aew Results, Spoilers, Rumors & Scoops (амер.). Процитовано 7 березня 2019.
  237. ↑ Davis, Paul (15 січня 2019). Braun Strowman is out - Finn Balor will face Brock Lesnar at WWE Royal Rumble. Wrestling News | Wwe and Aew Results, Spoilers, Rumors & Scoops (амер.). Процитовано 7 березня 2019.
  238. ↑ Davis, Paul (15 січня 2019). Reason why Finn Balor will be facing Brock Lesnar at WWE Royal Rumble. Wrestling News | Wwe and Aew Results, Spoilers, Rumors & Scoops (амер.). Процитовано 7 березня 2019.
  239. ↑ Live WWE Elimination Chamber results and analysis (англ.). 17 лютого 2019.
  240. ↑ Bobby Lashley def. Finn Bálor to become the new Intercontinental Champion (англ.). 11 березня 2019.
  241. ↑ Bobby Lashley vs. Finn Balor Set for WrestleMania 35. WrestleZone (англ.). 25 березня 2019. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
  242. ↑ NXT GETS A BIG ROSTER ADDITION | PWInsider.com. www.pwinsider.com (англ.).
  243. ↑ WWE NXT video highlights: Finn Balor turns heel. Won/F4W - Wwe News, Pro Wrestling News, Wwe Results, Aew News, Aew Results (англ.). 24 жовтня 2019.
  244. ↑ Moore, John (13 листопада 2019). 11/13 NXT TV results: Moore's live review of Io Shirai vs. Mia Yim in a ladder match for the advantage in the WarGames match, Lio Rush vs. Angel Garza for the NXT Cruiserweight Championship, the build to NXT WarGames continues. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 14 листопада 2019.
  245. ↑ Moore, John (23 листопада 2019). 11/23 NXT Takeover: WarGames results – Moore's live review of Undisputed Era vs. Tommaso Ciampa, Keith Lee, Dominik Dijakovic, a partner in a WarGames match, Rhea Ripley, Candice LeRae, Tegan Nox, and Mia Yim vs. Shayna Baszler, Io Shirai, Bianca Belair and Kay Lee Ray in a WarGames match, Finn Balor vs. Matt Riddle. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 23 листопада 2019.
  246. ↑ Crosby, Jack (25 грудня 2019). WWE NXT results, recap, grades: Two incredible title matches, big return highlight stacked show. CBS Sports (англ.). Процитовано 18 грудня 2019.
  247. ↑ Garretson, Jordan (8 січня 2020). Finn Bálor challenged Johnny Gargano to a match at NXT TakeOver: Portland. WWE (англ.). Процитовано 11 січня 2020.
  248. ↑ Garretson, Jordan (16 лютого 2020). Finn Bálor def. Johnny Gargano. WWE (англ.). Процитовано 16 лютого 2020.
  249. ↑ Moore, John (22 квітня 2020). 4/22 NXT TV results: Moore's review of Velveteen Dream and Keith Lee vs. Adam Cole and Roderick Strong, Shotzi Blackheart and Tegan Nox vs. Dakota Kai and Raquel Gonzalez, Interim NXT Cruiserweight Title tournament matches with Kushida vs. Tony Nese, Drake Maverick vs. Jake Atlas, and El Hijo Del Fantasma vs. Jack Gallagher. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 22 квітня 2020.
  250. ↑ Moore, John (6 травня 2020). 5/6 NXT TV results: Moore's review of Adam Cole vs. Velveteen Dream for the NXT Championship, Charlotte Flair vs. Io Shirai for the NXT Women's Championship, Johnny Gargano vs. Dominik Dijakovic, Karrion Kross makes his in-ring debut. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 6 травня 2020.
  251. ↑ Moore, John (13 травня 2020). 5/13 NXT TV results: Moore's review of the major announcement delivered by Triple H and Shawn Michaels, Matt Riddle and Timothy Thatcher vs. Fabian Aichner and Marcel Barthel for the NXT Tag Titles, Finn Balor vs. Cameron Grimes, Rhea Ripley's appearance. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 13 травня 2020.
  252. ↑ Melok, Bobby (7 червня 2020). Finn Bálor def. Damian Priest. WWE (англ.). Процитовано 7 червня 2020.
  253. ↑ Moore, John (22 серпня 2020). NXT Takeover: XXX results – Moore's live review of Keith Lee vs. Karrion Kross for the NXT Championship, Adam Cole vs. Pat McAfee, Io Shirai vs. Dakota Kai for the NXT Women's Championship, a ladder match for the vacant NXT North American Title, Finn Balor vs. Timothy Thatcher. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 22 серпня 2020.
  254. ↑ Moore, John (8 вересня 2020). 9/8 NXT TV results: Moore's review of Super Tuesday II featuring Finn Balor vs. Adam Cole for the vacant NXT Championship, Rhea Ripley vs. Mercedes Martinez in a cage match, Bronson Reed vs. Austin Theory, Killian Dain vs. Roderick Strong. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 9 вересня 2020.
  255. ↑ Moore, John (4 жовтня 2020). NXT Takeover 31 results – Moore's live review of Finn Balor vs. Kyle O'Reilly for the NXT Title, Io Shirai vs. Candice LeRae for the NXT Women's Title, Damian Priest vs. Johnny Gargano for the NXT North American Title, Santos Escobar vs. Isaiah Scott for the NXT Cruiserweight Title, Kushida vs. Velveteen Dream. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 4 жовтня 2020.
  256. ↑ Dangoor, Louis. How Long Finn Balor Is Expected To Be Out Injured For. WrestleTalk (англ.). Процитовано 1 жовтня 2020.
  257. ↑ WWE NXT results, Dec. 9, 2020: Contenders line up to challenge The Prince. WWE.com (англ.). Процитовано 9 грудня 2020.
  258. ↑ Berge, Kevin. WWE NXT Results: Winners, Grades, Reaction and Highlights from December 9. Bleacher Report (англ.). Процитовано 9 грудня 2020.
  259. ↑ Karrion Kross topples Finn Bálor to reclaim NXT Championship. WWE (англ.). Процитовано 10 квітня 2021.
  260. ↑ WWE NXT results, May 25, 2021: Karrion Kross stands tall after epic battle against Finn Bálor (англ.).
  261. ↑ Powell, Jason (16 липня 2021). 7/16 WWE Friday Night Smackdown results: Powell's review of the return of fans for the MITB go-home show featuring Roman Reigns, Jey Uso, and Jimmy Uso vs. Edge, Rey Mysterio, and Dominik Mysterio, Bianca Belair vs. Carmella for the Smackdown Women's Championship, Seth Rollins vs. Big E vs. Kevin Owens vs. Shinsuke Nakamura in a four-way. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 18 липня 2021.
  262. ↑ Powell, Jason (26 вересня 2021). WWE Extreme Rules results: Powell's review of Roman Reigns vs. "The Demon" Finn Balor in an Extreme Rules match for the WWE Universal Championship, Becky Lynch vs. Bianca Belair for the Smackdown Women's Championship, The Usos vs. The Street Profits for the Smackdown Tag Titles. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 26 вересня 2021.
  263. ↑ See all the results from the 2021 Draft (англ.).
  264. ↑ Powell, Jason (4 жовтня 2021). 10/4 WWE Raw Results: Powell's live review of the WWE Draft night two, Goldberg returns, the build to WWE Crown Jewel continues. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 5 жовтня 2021.
  265. ↑ Powell, Jason (8 жовтня 2021). 10/08 WWE Friday Night Smackdown results: Powell's review of Rey Mysterio vs. Sami Zayn in a King of the Ring tournament match, Liv Morgan vs. Carmella in a Queens Crown tournament match, contract signing for Becky Lynch vs. Bianca Belair vs. Sasha Banks at WWE Crown Jewel. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 9 жовтня 2021.
  266. ↑ SmackDown results, Oct. 15, 2021: The Beast casts doubt on Heyman's allegiance heading into WWE Crown Jewel. WWE (англ.). 15 жовтня 2021.
  267. ↑ Powell, Jason (21 жовтня 2021). WWE Crown Jewel results: Powell's live review of Roman Reigns vs. Brock Lesnar for the WWE Universal Championship, Becky Lynch vs. Sasha Banks vs. Bianca Belair for the Smackdown Women's Championship, Big E vs. Drew McIntyre for the WWE Championship, Edge vs. Seth Rollins in a Hell in a Cell match, Goldberg vs. Bobby Lashley in a No Holds Barred match. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 21 жовтня 2021.
  268. ↑ Powell, Jason (28 лютого 2022). 2/28 WWE Raw Results: Powell's live review of Damian Priest vs. Finn Balor for the U.S. Championship, Edge addressing his WrestleMania future, Raw Tag Champions Alpha Academy vs. Seth Rollins and Kevin Owens in a non-title match, RK-Bro vs. The Street Profits. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 1 березня 2022.
  269. ↑ Powell, Jason (18 квітня 2022). 4/18 WWE Raw results: Powell's live review of Cody Rhodes vs. an opponent of Seth Rollins' choosing, Finn Balor vs. Theory for the U.S. Title, Sasha Banks and Naomi vs. Rhea Ripley and Liv Morgan for the WWE Women's Tag Titles, RK-Bro vs. The Street Profits in a non-title match, commitment ceremonies, lie detector test. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 30 червня 2022.
  270. ↑ Powell, Jason (5 червня 2022). WWE Hell in a Cell results: Powell's live review of Cody Rhodes vs. Seth Rollins in a HIAC match, Bianca Belair vs. Asuka vs. Becky Lynch for the Raw Women's Title, Theory vs. Mustafa Ali for the U.S. Title, Bobby Lashley vs. Omos and MVP in a handicap match, Kevin Owens vs. Ezekiel, Judgment Day vs. AJ Styles, Finn Balor, and Liv Morgan. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
  271. ↑ Johnson, Mike (6 червня 2022). The Newest Member of Judgment Day Is... PWInsider (англ.). Процитовано 7 червня 2022.
  272. ↑ Brookhouse, Brent (6 червня 2022). WWE Raw results, recap and grades: Seth Rollins blindsides Cody Rhodes with brutal attack. CBS Sports (англ.). Процитовано 7 червня 2022.
  273. ↑ Powell, Jason (30 липня 2022). WWE SummerSlam results: Powell's review of Roman Reigns vs. Brock Lesnar in a Last Man Standing match for the Undisputed WWE Universal Championship, Bianca Belair vs. Becky Lynch for the Raw Women's Title, The Usos vs. The Street Profits for the Undisputed WWE Tag Titles, Liv Morgan vs. Ronda Rousey for the Smackdown Women's Title. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Процитовано 8 листопада 2022.
  274. ↑ McGuire, Colin (3 вересня 2022). WWE Clash at the Castle results: McGuire's review of Roman Reigns vs. Drew McIntyre for the Undisputed WWE Universal Championship, Gunther vs. Sheamus for the Intercontinental Title, Liv Morgan vs. Shayna Baszler for the Smackdown Women's Title, Seth Rollins vs. Riddle, Bianca Belair, Asuka, and Alexa Bliss vs. Bayley, Iyo Sky, and Dakota Kai. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Процитовано 8 листопада 2022.
  275. ↑ Powell, Jason (8 жовтня 2022). WWE Extreme Rules results: Powell's review of Matt Riddle vs. Seth Rollins in a Fight Pit match with Daniel Cormier as special referee, Bianca Belair vs. Bayley in a ladder match for the Raw Women's Title, Liv Morgan vs. Ronda Rousey in an Extreme Rules match for the Smackdown Women's Title, Drew McIntyre vs. Karrion Kross in a strap match. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Процитовано 8 листопада 2022.
  276. ↑ Powell, Jason (5 листопада 2022). WWE Crown Jewel results: Powell's live review of Roman Reigns vs. Logan Paul for the Undisputed WWE Universal Championship, Brock Lesnar vs. Bobby Lashley, Bianca Belair vs. Bayley in a Last Woman Standing match for the Raw Women's Championship, Braun Strowman vs. Omos, Drew McIntyre vs. Karrion Kross in a cage match. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Процитовано 8 листопада 2022.
  277. ↑ Powell, Jason (26 листопада 2022). WWE Survivor Series WarGames results: Powell's review of The Bloodline vs. Drew McIntyre, Kevin Owens, and The Brawling Brutes in a WarGames match, Bianca Belair, Becky Lynch, Asuka, Alexa Bliss, and Mia Yim vs. Rhea Ripley, Nikki Cross, and Damage CTRL in a WarGames match, Seth Rollins vs. Bobby Lashley vs. Austin Theory for the U.S. Title. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 27 листопада 2022.
  278. ↑ Keller, Wade (28 листопада 2022). 11/28 WWE MONDAY NIGHT RAW RESULTS: Keller's report on Miz vs. Dexter Lumis, Becky Lynch speaks, Street Profits vs. Gable & Otis, Survivor Series fallout. Pro Wrestling Torch. Процитовано 5 квітня 2023.
  279. ↑ Powell, Jason (28 січня 2023). WWE Royal Rumble results: Powell's live review of the Royal Rumble matches, Roman Reigns vs. Kevin Owens for the Undisputed WWE Universal Championship, Bianca Belair vs. Alexa Bliss for the Raw Women's Championship, Bray Wyatt vs. LA Knight in a Pitch Black match. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 28 січня 2023.
  280. ↑ Powell, Jason (18 лютого 2023). WWE Elimination Chamber results: Powell's live review of Roman Reigns vs. Sami Zayn for the Undisputed WWE Universal Championship, Brock Lesnar vs. Bobby Lashley, two Elimination Chamber matches, Edge and Beth Phoenix vs. Rhea Ripley and Finn Balor. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 19 лютого 2023.
  281. ↑ Keller, Wade (2 квітня 2023). 4/2 WWE WRESTLEMANIA 39 – NIGHT 2: Keller's report on Reigns vs. Cody, Belair vs. Asuka, Gunther vs. Sheamus vs. McIntyre, Balor vs. Edge, Lesnar vs. Omos. Pro Wrestling Torch (англ.). Процитовано 5 квітня 2023.
  282. ↑ Powell, Jason (8 травня 2023). 5/8 WWE Raw results: Powell's live review of Seth Rollins vs. Shinsuke Nakamura vs. Damian Priest in a Triple Threat, Cody Rhodes vs. Finn Balor vs. The Miz in Triple Threat, the Triple Threat winners meet for a spot in the WWE World Heavyweight Championship match at Night of Champions, Trish Stratus appears. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Процитовано 9 травня 2023.
  283. ↑ Thompson, Andrew (13 червня 2023). Seth Rollins agrees to defend World Heavyweight Title against Finn Bálor at WWE Money in the Bank. POST Wrestling | WWE AEW NXT NJPW Podcasts, News, Reviews (амер.). Процитовано 11 липня 2023.
  284. ↑ Chiari, Mike. Seth Rollins Retains WWE World Heavyweight Title vs. Finn Bálor at Money in the Bank. Bleacher Report (англ.). Процитовано 11 липня 2023.
  285. ↑ Powell, Jason (5 серпня 2023). WWE SummerSlam results: Powell's review of Roman Reigns vs. Jey Uso in Tribal Combat for the Undisputed WWE Universal Title, Asuka vs. Bianca Belair vs. Charlotte Flair for the WWE Women's Title, Seth Rollins vs. Finn Balor for the World Heavyweight Title, Brock Lesnar vs. Cody Rhodes. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Архів оригіналу за 5 серпня 2023. Процитовано 5 серпня 2023.
  286. ↑ Gilpin, Matt (2 вересня 2023). WWE Payback 2023 full recap, highlights, photos and exclusives. WWE. Архів оригіналу за 3 вересня 2023. Процитовано 3 вересня 2023.
  287. ↑ Brookhouse, Brent (25 вересня 2023). WWE Raw results, recap, grades: Judgment Day beats Kevin Owens and Sami Zayn in chaotic main event. CBSSports. Процитовано 25 вересня 2023.
  288. ↑ Powell, Jason (7 жовтня 2023). WWE Fastlane results: Powell's review of Seth Rollins vs. Shinsuke Nakamura in a Last Man Standing match for the World Heavyweight Title, John Cena and LA Knight vs. Solo Sikoa and Jimmy Uso. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  289. ↑ Powell, Jason (16 жовтня 2023). WWE Raw results (10/16): Powell's live review of the season premiere, Cody Rhodes and Jey Uso vs. Damian Priest and Finn Balor for the Undisputed WWE Tag Titles, Gunther vs. Bronson Reed for the IC Title. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 16 жовтня 2023.
  290. ↑ </nowiki>Brookhouse, Brent (13 листопада 2023). WWE Raw results, recap, grades: Drew McIntyre costs Jey Uso and Cody Rhodes the undisputed WWE tag team titles. CBSSports (англ.). Процитовано 13 листопада 2023.
  291. ↑ Keller, Wade (24 листопада 2023). WWE SmackDown results (11/24): Keller's report on Balor & Priest vs. The Street Profits, Kevin Owens on The Grayson Waller Effect, final Survivor Series hype. PWTorch (англ.). Процитовано 24 грудня 2023.
  292. ↑ Powell, Jason (25 листопада 2023). WWE Survivor Series WarGames results: Powell's review of Randy Orton, Seth Rollins, Cody Rhodes, Jey Uso, and Sami Zayn vs. Drew McIntyre and The Judgment Day in a WarGames match, Women's WarGames match. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Архів оригіналу за 26 листопада 2023. Процитовано 25 листопада 2023.
  293. ↑ Tedesco, Mike. WWE Raw Results – 12/18/23 (Three Title Matches, Miracle on 34th Street Fight). Wrestleview (англ.). Процитовано 18 грудня 2023.
  294. ↑ Powell, Jason (27 січня 2024). WWE Royal Rumble results: Powell's live review of the Royal Rumble matches, Roman Reigns vs. Randy Orton vs. LA Knight vs. AJ Styles for the WWE Universal Championship. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Архів оригіналу за 27 січня 2024. Процитовано 27 січня 2024.
  295. ↑ Powell, Jason (29 січня 2024). WWE Raw results (1/29): Powell's live review of Cody Rhodes and Bayley's post Royal Rumble win appearances, CM Punk's health update, Damian Priest and Finn Balor vs. DIY for the Undisputed WWE Tag Team Titles. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Архів оригіналу за 30 січня 2024. Процитовано 29 січня 2024.
  296. ↑ Powell, Jason (24 лютого 2024). WWE Elimination Chamber results: Powell's live review of Rhea Ripley vs. Nia Jax for the Women's World Championship, Elimination Chamber matches, Grayson Waller Effect with Seth Rollins and Cody Rhodes. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 24 лютого 2024.
  297. ↑ Powell, Jason (6 квітня 2024). WrestleMania XL results: Powell's live review of night one with The Rock and Roman Reigns vs. Seth Rollins and Cody Rhodes, Rhea Ripley vs. Becky Lynch for the Women's World Championship. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 7 квітня 2024.
  298. ↑ Powell, Jason (4 травня 2024). WWE Backlash France results: Powell's live review of Cody Rhodes vs. AJ Styles for the WWE Championship, Damian Priest vs. Jey Uso for the World Hvt. Title, Bayley vs.Naomi vs. Tiffany Stratton for the WWE Women's Title. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 4 травня 2024.
  299. ↑ Powell, Jason (13 травня 2024). WWE Raw results (5/13): Powell’s live review of Jey Uso vs. Ilja Dragunov, Gunther vs. Kofi Kingston, Lyra Valyria vs. Zoey Stark, Iyo Sky vs. Shayna Baszler in King and Queen of the Ring quarterfinal matches. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
  300. ↑ Aftab, Manik (20 травня 2024). WWE RAW Preview (5/20/24). Wrestlezone (амер.). Процитовано 20 травня 2024.
  301. ↑ Powell, Jason (24 червня 2024). WWE Raw results (6/24): Powell's live review of Wyatt Sicks follow-up, Bron Breakker vs. Ludwig Kaiser, Triple Threat qualifiers for the Money in the Bank ladder matches. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 28 червня 2024.
  302. ↑ Powell, Jason (3 серпня 2024). WWE SummerSlam results: Powell's review of Cody Rhodes vs. Solo Sikoa in a Bloodline Rules match for the WWE Championship, Damian Priest vs. Gunther for the World Heavyweight Championship. Pro Wrestling Dot Net (англ.). Процитовано 3 серпня 2024.
  303. ↑ Powell, Jason (9 вересня 2024). WWE Raw results (9/9): Powell's live review of Jey Uso vs. Pete Dunne vs. Ilja Dragunov vs. Braun Strowman for a shot at the Intercontinental Title, Bret Hart appears, WWE Women's Tag Team Title match. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Процитовано 23 жовтня 2024.
  304. ↑ Powell, Jason (5 жовтня 2024). WWE Bad Blood results: Powell's review of Roman Reigns and Cody Rhodes vs. Solo Sikoa and Jacob Fatu, CM Punk vs. Drew McIntyre in a Hell in a Cell match. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Процитовано 23 жовтня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фінн_Балор