Протистологія
Протистоло́гія (від грец. protistos — «найперший» та λογος — «наука») — розділ біології, що вивчає одноклітинні організми — протисти.
Вивчення найпростіших розпочалося у XVII ст. Їх вперше спостерігав у зроблений власноруч мікроскоп А. Левенгук. У 1786 р. данський зоолог О. Ф. Мюллер опублікував опис понад 370 видів мікроорганізмів[1]. У XVII ст. та на початку XIX ст. будова найпростіших була не зовсім зрозумілою. Х. Еренберг вважав, що вони є мікроскопічними, але складно побудованими організмами, які володіють органами[2]. Одноклітинна природа найпростіших була описана К. Зібольдом[3]. Ці уявлення були розвинуті О. Бючлі[4].
Протистологія сформувалася як самостійна дисципліна наприкінці XIX ст. У 1866 р. Ернст Геккель ввів термін «протисти», а також поряд з багатоклітинними тваринами та рослинами виділив третє царство Protista, включивши до нього бактерії, найпростіші, одноклітинні водорості та нижчі гриби[5][6]. Деякі сучасні автори відносять до протистів (виділяючи їх також у окреме царство) тільки еукаріотні організми − найпростіші, деякі водорості та гриби, інші ще більше розширюють межі цього царства, включаючи до нього усі водорості, які мають ядра та усі нижчі гриби.
Значний розвиток протистологія отримала у зв'язку з розвитком мікроскопічної техніки (перш за все, з удосконаленням світлового мікроскопа та створенням фазово-контрастних приставок, а згодом — з розвитком електронної мікроскопії) та методів молекулярної біології та геноміки.
По відношенню до предмету досліджень протистологія частково або повністю перекривається з традиційнішими дисциплінами: альгологією (присвячену дослідженням водоростей), мікологією (у частині «нижчих» грибів) та протозоологією (вивчає одноклітинних тварин).
Термін протистологія інколи використовують як синонім протозоології.
- Міжнародне товариство протистологів — International Society of Protistologists [1]
- Groupement des Protistologues de Langue Francaise (Франція)
- Archiv für Protistenkunde (Jena, з 1902)
- European Journal of Protistology (з 1964) [2]
- Journal of Eukaryotic Microbiology (з 1954) [3] [Архівовано 30 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Protistology (Росія, з 1992)
- Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с.
- ↑ Müller O.F. (1786) Animalcula infusoria; fluvia tilia et marina. Kopenhagen and Leipzig.
- ↑ Ehrenberg C.G. (1838) Die Infusionsthierchen als vollkommene Organismen. Berlin und Leipzig
- ↑ Von Siebold C.E.T., Stannius H. (1845) Lehrbuch der Vergleichenden Anatomie der Wirbellosen Tiere. Berlin, Veit.
- ↑ Butschli O. (1876) Studien über die ersten Entwicklungsvorgänge der Eizelle, die Zelltheilung und die Conjugation der Infusorien. Frankfurt.
- ↑ Haeckel E (1866) Generelle Morphologie der Organismen. Allgemeine Grundzüge der organischen Formen-Wissenschaft, mechanisch begründet durch die von Charles Darwin reformierte Deszendenz-Theorie. Georg Reimer, Berlin.
- ↑ Moore R.C. (1954) Kingdom of organisms named protista. Journal of Paleontology 28(5): 588–598.
- Бейер Т. В. (ред.) Протисты: Руководство по зоологии. — СПб.: Наука. — 2000 . — 679 с.
- Догель В. А. Общая протистология. − М., 1951
- Протисты: Руководство по зоологии. — СПб.: «Наука», 2000. — Ч. 1. — 679 с.; 2007. — Ч. 2. — 1144 с.