Подборський Іван Іванович
Подборський Іван Іванович | |
---|---|
Іван Подборський, 1900-ті. | |
Народився | 1881 |
Помер | 21 серпня 1919 Київ, Українська СРР ·розстріл |
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
Країна | Російська імперія УНР |
Діяльність | спортсмен |
Alma mater | Імператорський університет Святого Володимира |
Іван Іванович Подборський (1881 — 21 серпня 1919, Київ) — спортсмен-автомобіліст Київського яхтклубу, активний діяч розвитку спортивного руху в Києві початку ХХ ст. Жертва Червоного терору.
Народився 1881 року в дворянській родині. Випускник університету Святого Володимира.
Активно займався спортом й брав участь в організації спортивних заходів у Києві: веслування й вітрильники в яхт-клубі на Дніпрі, легка атлетика та автомобільна справа. Викладав предмет «автомобілізм» у Олександрівському ремісничому училищі та у першій нормальній школі шоферів В. В. Пермінова, що містилася на Жилянській, № 34[1].
Влітку 1910 року відбулися грандіозні автомобільні перегони за маршрутом Петербург—Київ—Москва—Петербург. Іван Підборський взяв два призи, розвинувши в заїздах швидкість 133 версти на годину, тобто 142 км/год на автомобілі французької фірми «Berliet»[1]. 1910 року переміг у перегонах за маршрутом Київ-Святошин по Брест-Литовському шосе на автомобілі Mercedes, який розвинув 145 км/год. Це досягнення було побите лише 1938 року. Друге місце в перегонах посів Федір Терещенко на Austro Daimler[2].
19 серпня 1919 року, під час більшовицької окупації Києва, був зупинений з автомобілем на Печерську, ув'язнений у будинку 5-ї гімназії. Розстріляний 21 серпня 1919 року в Аносовському саду. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 5, могила без напису[3]).
- ↑ а б Катерина Лихогляд (2 березня 2012). З історії автомобіля на вулицях Києва. газета «День». № 37, (2012). Процитовано 19 листопада 2024.
- ↑ Коли відбулися перші автоперегони на території України (фото, відео)
- ↑ Лук'янівське цивільне кладовище, 2001.
- Л. Проценко, Ю. Костенко. Іван Іванович Підборський // Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. Видання друге, виправлене й доповнене. — Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник. — «Інтерграфік», 2001. — С. 15. — («Некрополі України») — ISBN 966-532-012-2.