Cyclopterus lumpus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пінагор)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Cyclopterus lumpus

Біологічна класифікація
Посилання
Вікісховище: Cyclopterus lumpus
ITIS: 167612
NCBI: 8103

Пінагор або риба-горобець (Cyclopterus lumpus — вид морських променеперих риб з родини пінагорових (Cyclopteridae), єдиний представник роду Cyclopterus. Живуть у північній частині Атлантичного океану і в морях Північного Льодовитого океану.

Самці зазвичай досягають довжини 30-40 см, а самки більші та можуть виростати до 50 см і маси 5 кг. Найбільша зареєстрована довжина тіла 61 см, а маса - 9,5 кг[1]. У солонуватих водах Балтійського моря довжина не перевищує 20 см. Тіло високе, товсте, стисле з боків. З боків тулуба і на спині розташовані кісткові горбки. Черевні плавники утворюють присоску для прикріплення до каменів, водоростей і інших об'єктів. Голова і грудні плавці самців більші, ніж у самок. Під шкірою міститься товстий шар желеподібного жиру.

Забарвлення тіла дорослих самок сіре, іноді з блакитним або зеленим відтінком, черевна поверхня світліша або біла. Самці зазвичай темніші: від зеленувато-оливкового до червонувато-сірого кольору на спині з темними плямами з боків, черево трохи світліше. Під час нересту самці змінюють забарвлення: черево, присоска і плавники забарвлюється в яскравий оранжево-червоний колір, тіло набуває сіруватого забарвлення зі сріблястими плямами на боках, спина стає майже чорною[2].

Біологія

[ред. | ред. код]
Самець під час нересту

Після вилуплення з ікри молоді пінагори проводять кілька днів у припливних басейнах або прикріпленими присоскою до плавучих водоростей. У міру зростання молодняк переселяється у відкрите море, де починає харчуватися студенистим зоопланктоном, ікрою інших риб і дрібними ракоподібними

Нерест проходить у прибережній зоні в лютому-липні в залежності від регіону. Плодючість від 15 до 350 000 ікринок.

Ряд ознак (відсутність плавального міхура, черевна присоска) вказують на донний спосіб життя, при цьому риби попадаються в пелагічних мережах і донних тралах однаково часто. Дослідження за допомогою електронних радіоміток, закріплених на тілі риб, показало, що пінагори проводять більшу частину дня біля дна, лише іноді піднімаючись в середні морські шари. Ближче до нересту риби навпаки, частіше залишають дно і більше часу плавають у товщі води. Завдяки відсутності плавального міхура риба здатна здійснювати протягом дня швидкі переміщення від поверхні до дна. Таким чином, пінагор вважається напівпелагічною/напівдонною рибою[3].

Промисел

[ред. | ред. код]

Цінна промислова риба. Світові улови пінагора у 2005—2010 роках варіювалися від 11,5 до 20,4 тисяч тонн. Основні країни, які видобувають цю рибу — Гренландія та Ісландія. Історично Норвегія і Канада робили значний внесок у промисел і постачання пінагора на ринок, але через зниження цін на ікру і падіння чисельності пінагора вилов скоротився. Данія і Швеція також ловлять цю рибу, але обсяг їхнього вилову в порівнянні з іншими країнами невеликий[4].

Самок пінагора ловлять переважно з метою видобутку ікри. Сама ікра рожевого кольору, але її часто підфарбовують у червоний або чорний колір, тоді вона зовні нагадує ікру лососевих або осетрових риб. Ікра пінагора багата білками, вітамінами. Часто використовується в східній кухні. Виловлюють риб зябровою сіттю. Ісландія налагодила торгівлю м'ясом пінагора з Китаєм.

Використання

[ред. | ред. код]

У Норвегії з 2015 року робляться спроби використовувати пінагора з метою знищення лососевих вошей у рибальських господарствах.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Froese R., Pauly D. (eds.) (2023). Cyclopterus lumpus на FishBase. Версія за жовтень 2023 року.
  2. Промысловые рыбы России. В двух томах / Под ред. О. Ф. Гриценко, А. Н. Котляра и Б. Н. Котенёва. — М. : изд-во ВНИРО, 2006. — Т. 1. — С. 535—537. — ISBN 5-85382-229-2.
  3. Kennedy, James; Jónsson, Sigurður Þ.; Ólafsson, Halldór G.; Kasper, Jacob M. Observations of vertical movements and depth distribution of migrating female lumpfish (Cyclopterus lumpus) in Iceland from data storage tags and trawl surveys" // ICES Journal of Marine Science. — 2015. — Т. 73, № 4 (10 листопада). — С. 1160—1169. — DOI:10.1093/icesjms/fsv244.
  4. Cyclopterus lumpus Linnaeus, 1758 [Архівовано 26 січня 2018 у Wayback Machine.] FAO, Species Fact Sheet

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Кудрявцева О. Ю. Пинагор Баренцева моря и сопредельных вод. — М. : Наука, 2008. — 164 с. — ISBN 978-5-02-036128-7.