Пішингер (торт)
,_Sanok_2011.jpg) | |
| Тип | десерт |
|---|---|
| Походження | Австро-Угорщина |
| Входить у національні кухні | австрійська кухня, чеська кухня, українська кухня, польська кухня |
| Автор | Оскар Пішингер |
| Час появи | 1883 |
| Необхідні компоненти | вафлі, масло вершкове, шоколад, мигдаль |
| Зазвичай використовувані компоненти | шоколадна глазур, горіхи |
Пішингер (нім. Pischinger, пол. Piszinger, tort Pischingera) — торт з вафель або облаток (тонкий лист випеченого прісного тіста на зразок вафлі), прошарованих шоколадно-горіховою начинкою, іноді покритий шоколадною глазур'ю[1]. Особливість торта в тому, що він виготовляється із напівфабрикатів і не потребує випічки[2].
Автором торта вважається віденський кондитер Оскар Пішингер (1863—1919), який створював свої кондитерські вироби у другій половині ХІХ століття. Незабаром після створення торта в 1883 році, він став популярний по всій Австро-Угорській імперії, продавався в кондитерських та ресторанах Праги, Теплиці, Брно, Карлових Вар, Чернівців[3][4][5][6][7].
У галицькій кухні відомий під назвою «Андрути»[8] (від пол. andruty, «вафлі»)[9], в Галичині його готують господині для несподіваних гостей[10].
Після розпаду Австро-Угорщини назва торта на території Чехословаччини, Польщі стала номінальною і використовуватись для позначення солодких вафельних тортів з начинкою[11][12][13].
- ↑ Кулинарная энциклопедия. Том 29. П (Пита — Попьет). — М., ИД «Комсомольская правда», 2016. — С.46
- ↑ СЛОВНИК / ПІШИНГЕР
- ↑ Digitální knihovna: Brünner Zeitung. Brünn: Mährischer Landtag, 05.09.1886, 1886(203). s. [2]. www.digitalniknihovna.cz (чес.). Moravská zemská knihovna v Brně. Процитовано 7 січня 2021.
- ↑ ANNO, Prager Abendblatt, 1886-02-10, Seite 13. anno.onb.ac.at. Процитовано 7 січня 2021.
- ↑ ANNO, Teplitz-Schönauer Anzeiger, 1886-05-22, Seite 10. anno.onb.ac.at. Процитовано 7 січня 2021.
- ↑ ANNO, Bukowinaer Rundschau, 1886-12-02, Seite 6. anno.onb.ac.at. Процитовано 7 січня 2021.
- ↑ ANNO, Fremdenblatt - Organ für die böhmischen Kurorte, 1887-07-10, Seite 6. anno.onb.ac.at. Процитовано 7 січня 2021.
- ↑ Львівська кухня: Друге видання / Ігор Лільо. — Харків: Фоліо, 2019
- ↑ Андрути
- ↑ Robert Makłowicz (2015). C.k. kuchnia. Wysoki Zamek. с. 198.
- ↑ Slovník nespisovné češtiny: argot, slangy a obecná mluva od nejstarších dob po současnost: historie a původ slov. 2., rozš. vyd. Praha: Maxdorf, c2006. ISBN 80-7345-098-4.
- ↑ Hovorková Alena (2/1988). Vlastní jména a apelativizované názvy výrobků v češtině. Naše řeč. с. 68–75. Процитовано 3 січня 2021.
- ↑ Výroční zpráva zemské hospodyňské školy v Kroměříži za školní rok. Cukrovinky. 1912. Процитовано 3 січня 2021.
