Рагіб ан-Нашашибі
| Рагіб ан-Нашашибі | |
|---|---|
 | |
Нині на посаді | |
| Народився | 1881 Єрусалим, Османська імперія |
| Помер | 1951[1] Йорданія |
| Відомий як | політик |
| Країна | Йорданія і Османська імперія |
| Alma mater | Стамбульський університет |
| Політична партія | Партія національної оборони (Палестина) |
| Релігія | іслам |
| Нагороди |  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Рагіб ан-Нашашибі (араб. راغب النشاشيبي, івр. ראע'בּ נשאשיבּי; 1881 —1951), CBE (почесн)[2] — багатий землевласник і громадський діяч часів Османської імперії[3], британського мандату та йорданської адміністрації. Член клану Нашашибі, однієї з найвпливовіших сімей Палестини, і мером Єрусалиму з 1920 по 1934 роки.
Нашашибі народився 1881 року. Він закінчив Стамбульський університет і став районним інженером Єрусалиму. Родина Нашашибі була однією з найстаріших і найвпливовіших єрусалимських родин, а також історичними суперниками родини Хусейні[4].
Нашашибі змінив на посаді мера Єрусалиму Мусу Казіма аль-Хусейні в 1920 році[5][6], працюючи у 1927 році разом із Хаймом Саломоном та Якобом Фараджем, які були обрані віце-мерами[7]. Він був провідним суперником сім'ї Хусейні в Палестині. У 1937 році він таємно виступав за союз з Зайорданням[8]. Нашашибі був одним із засновників Вищого арабського комітету та лідером Партії національної оборони.
У серпні 1949 року його призначили головою нового йорданського міністерства у справах біженців і реабілітації, а у вересні того ж року — першим генерал-губернатором арабської Палестини. У 1950 році він став міністром сільського господарства Йорданії, а потім міністром транспорту. Також його призначили хранителем Святих місць Єрусалиму, що відповідало рангу міністра.
Його друга дружина, французька єврейка, жила на вулиці Кантура. Старший син — Мансур[9].
- Sayigh, Yezid (2000). Armed Struggle and the Search for State: The Palestinian National Movement, 1949—1993. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-829643-6
- Проєрусалимське товариство (1918—1926) — Рагіб ан-Нашашибі, як міський голова, був членом керівної ради товариства
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118989952 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ A Survey of Palestine — prepared in December 1945 and January 1946 for the information of the Anglo-American Committee of Inquiry. Reprinted 1991 by the Institute of Palestine Studies, Washington. Volume II. ISBN 0-88728-214-8. p.948
- ↑ Raghib al-Nashashibi - Politicians (1882 - 1951). Palestinian Journeys (англ.). Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
- ↑ Gensicke, Klaus: «Der Mufti von Jerusalem und die Nationalsozialisten. Eine politische Biographie Amin el-Husseinis»; page 19f.; Darmstadt 2007.
- ↑ Tamari, Salim (2008). Mountain against the Sea: Essays on Palestinian Society and Culture. University of California Press. с. 80. ISBN 9780520251298. Процитовано 27 квітня 2018.
- ↑ Dalin, David (2017). Icon of Evil: Hitler's Mufti and the Rise of Radical Islam. Taylor & Francis. с. 34. ISBN 9781351513968. Процитовано 27 квітня 2018.
- ↑ Nashashibi Installed as Jerusalem Mayor (PDF) (English) . № 750. Jewish Telegraph Agency. JTA. 27 квітня 1927. с. 1. Архів оригіналу за 27 April 2018. Процитовано 27 квітня 2018.
- ↑ Sayigh, 2000, p. 9
- ↑ Jawhariyyeh, Wasif; Nada Elzeer, Translator (2013). Ragheb Bey and the Oud. У Tamari, Salim; Nassar, Issam (ред.). The Storyteller of Jerusalem: The Life and Times of Wasif Jawhariyyeh, 1904-1948 (English) . Olive Branch Press, Interlink Publishing Group. с. 177. ISBN 9781623710392.
{{cite book}}:|access-date=вимагає|url=(довідка)