Радогоща
| село Радогоща | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Тер. громада | Лугинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060110390091770 
|
| Основні дані | |
| Населення | 385 |
| Площа | 2,39 км² |
| Густота населення | 161,09 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11343 |
| Телефонний код | +380 4161 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°57′21″ пн. ш. 28°19′17″ сх. д. / 50.95583° пн. ш. 28.32139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
200 м |
| Водойми | річка Могилянка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11342, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Будо-Літки, вул. Центральна, 26 |
| Карта | |
  Радогоща | |
 Радогоща | |
| Мапа | |
| |
Радого́ща — село в Україні, в Лугинській селищній громаді Житомирської області. Населення становить 266[1] осіб.
Селом протікає річка Могилянка.
Перша письмова згадка про село має місце у грамоті Великого князя Литовського Вітовта, написаній 2 липня 1396 року в Луцьку[2].
На карті боліт Полісся Даніеля Цвікера 1650 року [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.], на якій позначено розповсюдження кошенілі [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.], Радогоща (Radohoßcza) позначена як місце збору червця[джерело?].
У XVII ст. село належало до Києво-Микільського Пустинного монастиря, 31 березня 1681 року король Польщі Ян III Собеський звільняє маєтки Шепеличі, Ворохобовичі, Дранки, Зубковичі, Літки, Остапи та Радогоща в Овруцькому повіті Київського воєводства, що належать Києво-Пустинно-Микільському монастиреві, від зборів на утримання війська і від постоїв[3]
У 1906 році в селі мешкало 398 осіб, налічувалось 134 дворових господарства[4].
У 1923—54 роках — адміністративний центр Радогощанської сільської ради Лугинського району Житомирської області[5].
- Оліферчук Юрій Леонтійович (1992—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ 67. Вітовт, великий князь литовський, дарує князю Федору Даниловичу Острог i належні йому села. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.
- ↑ Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії 1369-1899 (PDF) (укр) . Київ: Наукова думка. с. 67, док.199. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
- ↑ Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 172. Архівовано з джерела 19 грудня 2014
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 173. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 27 березня 2021.
- Radohoszcza // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 391. (пол.)
- Погода в селі Радогоща [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]