Координати: 49°59′33″ пн. ш. 26°7′29″ сх. д. / 49.99250° пн. ш. 26.12472° сх. д. / 49.99250; 26.12472

Радошівка (Кременецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Радошівка (Шумський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Радошівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький район
Тер. громада Великодедеркальська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61020030090037896
Облікова картка Радошівка 
Основні дані
Засноване 1520
Населення 428
Територія 1.737 км²
Густота населення 246.4 осіб/км²
Поштовий індекс 47155
Телефонний код +380 3558
Географічні дані
Географічні координати 49°59′33″ пн. ш. 26°7′29″ сх. д. / 49.99250° пн. ш. 26.12472° сх. д. / 49.99250; 26.12472
Водойми річка Безіменна
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Лепесівка
Відстань до
залізничної станції
13 км
Місцева влада
Адреса ради 47144, Тернопільська обл, Кременецький р-н, с. Великі Дедеркали, вул. Садова, 1.
Карта
Радошівка. Карта розташування: Україна
Радошівка
Радошівка
Радошівка. Карта розташування: Тернопільська область
Радошівка
Радошівка
Мапа
Мапа

CMNS: Радошівка у Вікісховищі

Став біля села
Церква УПЦ

Радоші́вка — село в Україні, у Великодедеркальській сільській громаді Кременецького району Тернопільської області. До 2015 року адміністративний центр Радошівської сільської ради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великодедеркальської сільської громади.При Радошівці є хутори Козятин (6 дворів) і Пасіка (5 дворів). хутір Підліс виведений із облікових даних. Розташоване на сході району за 25 км від міста Шумська і 13 км від найближчої залізничної ст. Лепесівка.

Населення — 382 особи (2007).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великодедеркальської сільської громади.[1]

Сторінка села в Фейсбуці.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом тече річка Безіменна.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 423 98.83%
російська 5 1.17%
Усього 428 100%

Історія

[ред. | ред. код]
Радошівка на карті Кременецього повіту Волинської губернії 1893 р.

Поблизу Радошівки виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.

Перша писемна згадка — 1520.

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства.

Радошівка є на Військовому атласі Австро-Угорщини (1916 рік).

2 Світова Війна в Радошівку прийшла ще в 1939 році, з моменту нападу СРСР на Польщу і приєднання областей західної України - де тоді знаходилось село, до Радянського Союзу.

Наступний етап - 1941 рік. Одразу через кілька днів після нараду Гітлера на СРСР в Радошівці мобілізували 3 (трьох) чоловіків на "трудовий фронт" - бо на звичайний фронт не брали: через знаходження довгий час під Польщею жителі західної України вважались совєтами "неблагонадійними". З цих трьох радошівлян один втік при пересилці, двоє інших працювали на оборонних заводах на Уралі і повернулись з глибоко підірваним здоров'ям в село аж в 1948 році, коли війна давно закінчилась.

Чергова трагічна дата - 1944 рік. Тоді СРСР уже гнав гітлерівців назад в Німеччину, і коли радянська влада повернулась в Радошівку, то мобілізувала на фронт майже всіх здорових чоловіків- при чому брали навіть 16 річних. І відправляли їх одразу в бій - ненавчених і необстріляних. Так на фронті загинуло до 100 чоловіків Радошівки (точне число потребує уточнення).

Один з солдат з Радошівки вижив тільки тому, що був поранений - на нього зверху впав мертвий солдат і розстрільна команда гітлерівців, коли добивала поранених, просто не помітила його.

У березні 1944 через Радошівку проходили партизанські з'єднання С. Ковпака.

21 січня 2019 року парафія Святої Великомучениці Параскеви УПЦ МП перейшла до єдиної Помісної Церкви[3].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Є церква святої Параскевії (1777, дерев'яна). Відео про неї можна переглянути ТУТ

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971).

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, торговельний заклад, ФАП.

Школа та клуб раніше знаходились в іншому будинку:

Раніше також працював млин.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. На Тернопіллі ще три парафії перейшли до об'єднаної Української Православної Церкви. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
  4. Справжній патріот, вірний син України: на війні загинув Сергій Марчук - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 24 серпня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • В. Уніят, Б. Хаварівський. Радошівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 166.
  • Шевчук В. Село Радошівка: до історії назви та власників // Історичні пам'ятки Галичини. Матеріали третьої наукової краєзнавчої конф., 19 листопада 2004, Львів. — Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2005. — С. 333—358.
  • Шевчук Володимир. Друкар XVII століття, автор військової книги Онисим Радишевський (Онисим син Михайла Радишевський) // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка.
  • Протокол допроса НКВД члена УПА, 23 мая 1944 года.