Зимьонки (обсерваторія)
  | |
| Країна |  Росія  |
| Розташування | Зимьонки, Кстовський район, Нижньогородська область |
| Сайт: | rt2t.ru |
  Зимьонки Зимьонки (Росія) | |
 | |
 Зимьонки у Вікісховищі
| |
Радіоастрономічна станція «Зимьонки» — покинута обсерваторія в селі Зимьонки Кстівського району Нижегородської області в Росії. Підпорядкована Науково-дослідному радіофізичному інституту в Нижньому Новгороді.
Обсерваторія була заснована в 1947 році.
У 1964 році за допомогою радіотелескопів обсерваторії через космос були прийняті телеграфні повідомлення та зображення з англійської обсерваторії Джодрел-Бенк у міжнародному експерименті з космічного радіозв'язку між англійською обсерваторією та станцією Зимьонки через американський супутник[1].
У 1968—1969 роках у Зимьонках на РТ-15 проводилися спостереження за програмою «Галактика» — пошук вузькосмугових радіосигналів від іншопланетних цивілізацій. Досліджувалися 11 зір сонячного типу, розташовані в радіусі 100 світлових років від Сонця, і галактика Андромеди[2].
Обсерваторія досліджувала фізику сонячних спалахів, великомасштабні неоднорідності у сонячній короні та міжпланетному середовищі, проводила радіомоніторинг сонячної активності на базі комплексу малих радіотелескопів, досліджувала іоносферу Землі та динаміку нижньої атмосфери Землі.
До консервації станції у 2000-х роках на її території знаходилося кілька радіотелескопів. Найбільший — РТ-15-1, — за спогадами очевидців, можна було побачити з Волги. До 2010-х років зберігся лише один радіотелескоп — РТ-15-2. Станом на початок 2010-х років всі об'єкти та будинки обсерваторії були покинуті, територія не охоронялася.
2014 року на станції, на базі радіотелескопа РТ-15-2, стартував проєкт з використання радіозв'язку на ультракоротких хвилях, у тому числі за технологією EME з використанням Місяця як відбивача. У рамках проєкту огороджено та взято під охорону майданчик радіотелескопа та будівлі обслуговування, проведено роботи з відновлення інфраструктури та обладнання.
- Т. С. Підстригач — керівник лабораторії (станції)[3]
- Радіотелескоп РТ-15-1 (демонтований близько 2008 року) — повноповоротний
- Радіотелескоп РТ-15-2 — повноповоротний
- Стандартна імпульсна іоносферна станція або іоносферна антена для впливу на іоносферу потужним неперервним випромінюванням з ефективною потужністю 15 МВт (вступила в дію навесні 1973 року, на даний момент зруйнована)[1]
- Серія малих параболічних радіотелескопів (менше 15 метрів у діаметрі, на даний момент зруйновані)
- Приймальний пункт РНДБ у складі міжнародної мережі РНДБ
- Радіотелескоп Крауса — нерухоме прецизійне параболічне дзеркало розміром 25 м х 2 м[4] для спостережень в міліметровому діапазоні хвиль (1—4 мм).
- Середньобазовий радіоінтерферометр «Стара Пустинь (РТ-14) — Зимьонки (РТ-15)»[5]
- ↑ а б Ерухимов Л.М., Митяков Н.А., Токарев Ю.В. «Эффект Гетманцева» // Нижегородский музей : журнал. — 2016. — к столетию ННГУ. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
- ↑ Наталия Лескова (28 квітня 2004). Когда инопланетяне попадут в SETI. Независимая газета. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
- ↑ Staff of the Zimenki Radio Astronomy Station
- ↑ Радиотелескоп Крауса. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 19 жовтня 2010.
- ↑ Радиоастрономическая обсерватория НИРФИ «Зименки», Нижний Новгород. Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 19 жовтня 2010.
- Карта на wikimapia.org із зазначенням об'єктів на території обсерваторії
- Зимёнковская радиоастрономическая обсерватория // Велика Радянська Енциклопедія: [30 т.] /Гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-тє вид. — М. : Радянська енциклопедія, 1969—1978.
- Розвиток РСДБ-досліджень у НДРФД у 1996—2006 роках
- Старий офіційний сайт (з 2005 року не працює)
- РАС НІРФІ «Зимьонки»: Напрями досліджень та обладнання. (архівні сторінки)
- SOLAR RADIO OBSERVATIONS на Zimenki Radio Astronomy Station (архівні сторінки)
- Фотоальбом сучасного стану обсерваторії
- Радіоастрономічна станція «Зимьонки» на urban3p.ru
- Веб камери на станції та проєкт відновлення радіотелескопа