Радісне (Довжанський район)
село Радісне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Довжанський район |
Тер. громада | Сорокинська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA44040030370090782 |
Основні дані | |
Засноване | 1901 |
Населення | 92 |
Площа | 1,4 км² |
Густота населення | 65,71 осіб/км² |
Поштовий індекс | 94464 |
Телефонний код | +380 6435 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°27′3″ пн. ш. 39°45′23″ сх. д. / 48.45083° пн. ш. 39.75639° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
69 м |
Водойми | р. Біленька |
Місцева влада | |
Адреса ради | 94463, Луганська обл., Краснодонський р-н, с.Білоскелювате, вул.Шкільна,4 |
Карта | |
Мапа | |
Раді́сне (до 1966 року — село Петрівка) — село в Україні, у Сорокинській міській громаді Довжанського району Луганської області. З 2014 року під контролем незаконних збройних формувань. Населення становить 92 осіб.
Географічні координати: 48°27' пн. ш. 39°45' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 1,4 км².
Село розташоване у східній частині Донбасу за 12 км від села Білоскелювате. Через село протікає річка Біленька.
Засноване приблизно у 1890 році під назвою село Петрівка поблизу маленької річки Біленька, яка впадає в Сіверський Донець, за прізвищем пана Петрова. Сюди переселялися люди з Полтавщини, Чернігівщини, а також запорізькі і донські козаки.
У 1930-х утворений колгосп, де працювали тракторна бригада, кузня, а також ферми з коровами, конями та свинями.
У лютому 1943 року під час звільнення Радісного від німецьких військ відбувалися жорстокі бої. З 2014 р. знаходиться під контролем незаконних збройних формувань.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Сорокинської міської громади.[1]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сорокинського району, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[2].
За даними перепису 2001 року населення села становило 92 особи, з них 84,78% зазначили рідною мову українську, а 15,22% — російську[3].
На території села існує два ФГ — «Петрівське» та «Озерне», що спеціалізуються на вирощуванні сільськогосподарських рослин.
Працює поштове відділення.
- Братська могила радянських воїнів (центральна площа, біля пошти).
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 січня 2014.
- ↑ Кошель Федор Федорович[недоступне посилання з липня 2019]
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 189, матеріали В. П. Іванова).
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Погода в селі Радісне
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |