Перейти до вмісту

Роздорська

Координати: 47°32′27″ пн. ш. 40°38′51″ сх. д. / 47.540833333333° пн. ш. 40.6475° сх. д. / 47.540833333333; 40.6475
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Раздорська)
Роздорська

 Редагувати інформацію у Вікіданих

Координати 47°32′27″ пн. ш. 40°38′51″ сх. д. / 47.540833333333° пн. ш. 40.6475° сх. д. / 47.540833333333; 40.6475

Країна  Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Адмінодиниця Роздорське сільське поселенняd Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення 1805 осіб (2010)[1]
Телефонний код 86351 Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштовий індекс 346560 Редагувати інформацію у Вікіданих
GeoNames 502449
Роздорська. Карта розташування: Росія
Роздорська
Роздорська
Роздорська (Росія)
Мапа

Роздорська (в старовину Роздорський юрт, Роздорський городок, в просторіччі Роздори) — станиця в Усть-Донецькому районі Ростовської області, Росія.

Є адміністративним центром Роздорського сільського поселення.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташована у центральній частині області, за 100 км на північний схід від міста Ростов-на-Дону.

Археологія

[ред. | ред. код]

У плейстоцені на території Східної Європи зустрічався великий верблюд Кноблоха (Camelus knoblochi), дуже близький обом сучасним верблюдам. Примітна недавня знахідка чудово збереженого черепа верблюда Кноблоха в околицях станиці Роздорської[2].

На території станиці виявлено пам'ятки новокам'яної, бронзової та залізної діб та середньовіччя.

Під час археологічних розкопок 1994 року на території заповідника виявлені поховання стародавніх культур: ямної, катакомбної, зрубної, а також салтово-маяцької культур (культура Хозарського каганату). Раніше дослідники виявили болгарське поховання.

Виникнення неолітичної стоянки Роздорська-2 датується останньою чвертю 8 тис. — першою чвертю 7 тис. до Р. Х. У Роздорській-2 виявлено близько 53000 артефактів (понад 40300 з кременю, 10700 з м'яких порід каменю, 1600 з кістки, 100 з кераміки, 20 із стулок молюсків). Кераміка представлена скульптурними зображеннями, геометричною пластикою й фрагментами обмазки, керамічний посуд була відсутня[3].

Близько станиці Роздорська розташовано неолітичне поселення Раковиний Яр[4], нижні шари якого датуються другою половиною VII тис. до Р. Х.[5].

У станиці виявлено сліди проживання різних народів, таких як кімерійці, скіфи, сармати, алани, готи, гуни, хозари, половці та татари.

Історія

[ред. | ред. код]

Станиця Роздорська вважається першою столицею донського козацтва. Перша згадка про неї зустрічається у 1571 році й пов'язане з проїздом через станицю на Константинополь російського посланця Ішеїна. Його супроводжували з Москви до Азова Ігнатій Кобяков та козацькі отамани Мамин та Яковлєв. До 1622 року станиця була центром Головного Донського війська.

Роздорська станиця відносилася до Першого Донського округу Області війська Донського.

У XIX столітті в станиці бували російська кавалеристка, офіцер Російської Імператорської армії, учасниця Вітчизняної війни 1812 року кавалерист-дівиця Н. А. Дурова, яка стала прототипом Шурочки з «Гусарської балади».

У станиці бували письменники О. С. Серафимович, М. О. Шолохов, В. О. Закруткін і О. В. Калінін.

Тут проходили знімання фільмів «Донська повість», 1964 рік (фільм-драма, поставлений на Ленінградській ордена Леніна кіностудії «Ленфільм» в 1964 році режисером Володимиром Фетіним за мотивами оповідань «Шибалково насіння» і «Родинка» Михайла Шолохова); за творами О. В. Калініна («Циган» та інші) за участю акторів О. Баталов, Н. Мордюкової, В. Дворжецького, Є. Матвєєва, М. Волонтира, К. Лучко та інших.

Художник В. І. Суріков писав з мешканців станиці персонажі картини «Підкорення Сибіру Єрмаком». Художники М. Б. Греков, А. В. Тимофєєв малювали пейзажі околиць станиці.

У 2012 році в станиці відкрили пам'ятник отаману Максиму Власову.[6]

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
1959 2010
2770 1805

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Церква Донської ікони у станиці Роздорської
  • У станиці розташовані пам'ятки архітектури кінця XIX — початку XX століть. До них належать: козачі курені, флігелі, будинки торгових козаків.
  • ДБЗК РВ «Раздорський етнографічний музей-заповідник»[7].
  • У приміщенні колишньої Церковно-парафіяльної школи розташовані виставки: «Від найдавніших поселень до козацького містечка»; «Містечко Роздори у XVI—XVII ст.ст.», «Станиця Роздорська у XVIII—XIX сторіч», «Історія пишеться об'єктивом», присвячена подіям німецько-радянської війни.
  • У Будинку торгового козака Устинова (1914 р.) влаштовані виставки «Галерея Суріковців» з картинами випускників художньої академії імені Сурікова В. І., «Козацька старина, XIX — початок XX століття» з предметами побуту козаків.
  • У Козацькому курені козака Єнкина (кін. XIX ст.) організована виставка «Побут і звичаї роздорських козаків». На виставці представлено інтер'єр козацького куреня служивого козака (початок XX століття).
  • У роки радянської влади зруйновано Храм Донської ікони Божої Матері.
  • Пам'ятник отаману Війська Донського Максиму Григоровичу Власову.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Том 1. Численность и размещение населения Ростовской области]
  2. ↑ Титов В. В. (2 октября 2010). Находка черепа древнего верблюда возле станицы Раздорской. Раздорский этнографический музей-заповедник. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 31 марта 2011.
  3. ↑
    Горелік А. Ф., Цыбрий А. В., Цыбрий Ст. Ст. Л. Я. Крижевская і проблема бескерамического неоліту на півдні Східної Європи (тоді і сьогодні) [Архівовано 26 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Традиції та інновації у вивченні найдавнішої кераміки. Санкт-Петербург, 2016
  4. ↑
  5. ↑
    Котова Н. С. Давня кераміка України [Архівовано 18 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Київ-Харків, 2015
  6. ↑
  7. ↑
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Роздорська