Рахліс Пейхас Месрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Рахліс Пейсах Меєрович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рахліс Пейсах Месрович
Народження1 жовтня 1897(1897-10-01)
м. Тараща, Київської губернії
Смерть10 січня 1938(1938-01-10) (40 років)
Узбецька РСР
Званнямайор державної безпеки

Пе́йхас Ме́срович Ра́хліс (* 1 жовтня 1897 м. Тараща, Київської губернії  —10 січня 1938 Узбецька РСР) — радянський військовий, один з керівників НКВС УРСР.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народився в родині власника кустарної друкарні, єврей, самоучка.

Працював друкарником. У 1918 — червоноармієць та підпільник у Києві.

З 1919 до 1921 у складі Курсантської, Латиської та 46-ї стрілецької дивізії брав участь у придушенні Куренівського повстання, брав участь у боях проти Тютюнника, Зеленого, Денікіна, Врангеля.

До 26.08.1921 — працював у політвідділі Київського губернського комітету.

З 26.08.1921 — співробітник Київського губернського відділу ЧК.

В 1923—1924 — начальник спеціальних військ Київського губернського відділу Головного партійного управління та начальник спеціальних військ Дніпропетровського окружного відділу Державного політичного управління.

До 18.12.1928 — начальник спеціальних військ Одеського окружного відділу Державного політичного управління.

У 1929—1930 роках — начальник Первомайського окружного відділу Державного політичного управління, член Первомайського окрвиконкому.

З 01.07.1930 — начальник Конотопського окружного відділу Державного політичногоо управління.

З 21.09.1930 — помічник начальника Житомирського оперативного оперативного сектору Державного політичного управління.

З 20.02.1932 — помічник начальника Вінницького обласного відділу Державного політичного управління під його керуванням провадилися заходи по «вибиванню» плану хлібозаготівель.

З 21.11.1932 — перший заступник начальника Харківського обласного відділу Державного політичного управління.

З 01.07. 1933 — помічник начальника ОВ Державного політичного управління УРСР та Українського військового округу.

З 24.01.1934 — помічник начальника СПВ ДПУ УРСР.

З 10.07.1934 — помічник начальника СПВ УДБ НКВС УРСР.

З 14.01.1935 — заступник начальника СПВ УДБ НКВС УРСР.

З 03.01.1936 — т. в. о. нач. СПВ УДБ НКВС УСРР.

З 01.1937 — начальник 4-го відділу УДБ НКВС УСРР. 31.03.1937 — звільнений з посади.

17.04.1937 — відряджений у розпорядження НКВС СРСР.

З 16.05.1937 — начальник контррозвідки УДБ НКВС Узбецької РСР. 03.08.1937 — звільнений з посади.

Капітан державної безпеки (08.01.1936). Майор державної безпеки (20.12.1936).

Нагороджений портсигаром від повпредства ДПУ по Правобережній Україні (1923), зброєю від колегії ГПУ УСРР (1927).

Член ВКП(б) з 05.1918.

Заарештований 07.08.1937. Засуджений на смерть 10.01.1938.

Часто фігурує в списках ключових осіб, що призвели до Голодомору 1932-33 років в Україні.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]