Перейти до вмісту

Едмунд Рендолф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Рендолф Едмунд)
Едмунд Рендолф
Edmund Jenings Randolph
Едмунд Рендолф Edmund Jenings Randolph
Едмунд Рендолф
Edmund Jenings Randolph
2-гий Державний секретар США
2 січня 1794 — 20 серпня 1795
ПрезидентДжордж Вашингтон
ПопередникТомас Джефферсон
НаступникТімоті Пікеринг
1-ший Міністр юстиції США
26 вересня 1789 — 26 січня 1794
ПрезидентДжордж Вашингтон
Попередникнемає
НаступникВільям Бредфорд

Народився10 серпня 1753(1753-08-10)
Вільямсбург, Вірджинія, США[1][2]
Помер12 вересня 1813(1813-09-12) (60 років)
Millwood[d], Кларк, Вірджинія, США[2]
ПохованийOld Chapel Cemeteryd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик, адвокат, дипломат
КраїнаСША Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКоледж Вільяма і Мері Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяФедералістська
БатькоJohn Randolphd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиArianna Vanderheyden Jenningsd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зСара Елізабет Ніколас (англ. Sara Elizabeth Nicholas)
ДітиPeyton Randolphd Редагувати інформацію у Вікіданих, Lucy Nelson Randolphd Редагувати інформацію у Вікіданих, Edmorcia Madison Prestond[5] Редагувати інформацію у Вікіданих і Susan Beverley Taylord[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяправник, політик
РелігіяЄпископальна церква
Підпис

Е́дмунд Дже́нінгс Ре́ндолф (англ. Edmund Jenings Randolph; 10 серпня 175312 вересня 1813) — американський правник, губернатор Вірджинії, Державний секретар США, і перший Генеральний прокурор США.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у відомій віргінській родині правників. За сімейною традицією навчався у коледжі Вільяма і Мері, а потім навчався права у свого батька. Революція поділила родину, адже батьки та обидві сестри залишилися лоялістами, а Едмунд та його дядько пристали до патріотів. Обирався делегатом Континентального конгресу і губернатором Вірджинії. Оголосив першу важливу промову на Філадельфійському конвенті (1787), у якій піддав критиці Статті Конфедерації. Як голова вірджинської делегації на конвенті представив Вірджинський план, закликав до зміцнення федерального уряду і пропорційного представництва у Конгресі. Хоча зрештою Конституція вмістила чимало положень, близьких до Вірджинського плану, не підписав її. Проте Джордж Вашингтон переконав його підтримати ратифікацію. В уряді Вашингтона обіймав посади міністра юстиції і державного секретаря.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]