Речовина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Речовини)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Речовина
Досліджується в фізика і хімія
Модельний елемент чиста сполукаd і chemical productd
Ідентифікатор NCI Thesaurus C48807
Вужчий зовнішній клас id.nlm.nih.gov/mesh/vocab#SCR_Chemical
Є об'єднанням див. список:d
CMNS: Речовина у Вікісховищі
Вода — одна з найбільш розповсюджених на Землі речовин.

Речовина́ — вид матерії, яка характеризується масою та складається з елементарних частинок (електронів, протонів, нейтронів, мезонів тощо). Характерною властивістю таких частинок є відмінні від нуля баріонний заряд або лептонний заряд. Терміном хімічна речовина позначають головним чином матерію — речовину, організовану в атоми, молекули тощо[1]. Фізичні та хімічні властивості речовин зумовлюються взаємодією між електронами та атомними ядрами, а також між атомами, молекулами, йонами. Хімічні речовини, що складаються з атомів одного виду, є простими, з атомів різних видів — складними. Складні хімічні речовини розділяються на органічні і неорганічні.

Прості і складні речовини

[ред. | ред. код]

Прості речовини

[ред. | ред. код]
Докладніше: Прості речовини

Складаються з атомів одного хімічного елемента (є формою його існування у вільному стані). Всі прості речовини в неорганічній хімії поділяються на дві великі групи:

Органічна хімія не має справи з простими речовинами.

Складні речовини

[ред. | ред. код]

Складні речовини — це речовини, молекули яких складаються з атомів двох і більше хімічних елементів.

Більшу частину складних неорганічних речовин можна розділити на такі групи:

Також можна виділити такі групи неорганічних речовин: карбіди, нітриди, гідриди, інтерметаліди і т. д., які не вкладаються в наведену вище класифікацію.

Всі органічні сполуки є складними. Вони складаються в основному з атомів Карбону, Гідрогену та Оксигену.

Характеристики речовини

[ред. | ред. код]

Молекулярна формула — одна з кількісних характеристик речовини. Коли у науковій практиці одержують нову речовину, одним з кроків першої її ідентифікації є знаходження молекулярної брутто-формули. Для цього виконують якісний та кількісний елементний аналізи[2].

Відомо 4 агрегатні стани речовини:

У повсякденному житті можна спостерігати чотири стани речовини:

Відомо багато інших станів, таких як:

але вони виникають лише в екстремальних ситуаціях, таких як ультрахолодна або ультращільна матерія.

Будова речовини

[ред. | ред. код]

Більшість речовин молекулярної будови (кисень, вода, аміак, метан), але є й атомарні речовини (графіт, алмаз, гелій і всі інертні гази), і навіть іонні речовини (всі метали).

Маючи на увазі існування атомарних та іонних речовин, усе ж умовно можна говорити узагальнено про молекулярну будову речовини.

Властивості речовини

[ред. | ред. код]

Кожна речовина має свої специфічні властивості, тобто ознаки, які визначають її індивідуальність і дають змогу відрізнити її від інших речовин.

Ознаки, за якими різні речовини подібні між собою або відрізняються одна від одної, називаються властивостями речовин.

Розрізняють фізичні й хімічні властивості речовин. До фізичних властивостей належать: колір, блиск, запах, смак, густина, температура кипіння і плавлення, електрична провідність. Ці властивості виявляються при безпосередньому спостереженні. Наприклад, мідь можна відрізнити від інших речовин за її блиском і кольором. Деякі речовини легко впізнати за запахом, наприклад оцет, нашатирний спирт.

Хімічні властивості речовин виявляються лише в процесі перетворення одних речовин на інші.

Похідні поняття

[ред. | ред. код]

Термін хімічна речовина також має синонім хімікат, що застосовується для позначення будь-яких реактивів і препаратів, котрі використовуються у хімічній промисловості[3].

Шкідлива речовина (рос. вещество вредное, англ. noxious substance, harmful substance; нім. schädlicher Stoff m, Schadstoff m) — речовина, що за умови контакту з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення у стані здоров'я, які виявляються сучасними способами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя сучасного та наступного поколінь.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. www.xumuk.ru (рос.)
  2. Хімія: Посібник для вступників до вищих навчальних закладів /В. В. Сухан, Т. В. Табенська, А. Й. Капустян, В. Ф. Горлач. — 3-є вид. — К.: Либідь, 1996. — 448 с. ISBN 5-325-00832-3
  3. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Вернадский В. И. Живое вещество и биосфера. — М., 1994.

Посилання

[ред. | ред. код]