Перейти до вмісту

Роберто Динаміт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Роберто «Динаміт»)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Динаміт (значення).
Ф
Роберто Динаміт
Роберто Динаміт
Роберто Динаміт
Особисті дані
Повне ім'я Карлос Роберто де Олівейра
Народження 13 квітня 1954(1954-04-13)[2]
  Дукі-ді-Кашиас, Ріо-де-Жанейро, Бразилія[3]
Смерть 8 січня 2023(2023-01-08)[1] (68 років)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст 186 см
Вага 82 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1970-1971 Бразилія «Васко да Гама»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1971–1979 Бразилія «Васко да Гама» 161 (91)
1979–1980 Іспанія «Барселона» 8 (2)
1980–1989 Бразилія «Васко да Гама» 134 (90)
1989–1990 Бразилія «Португеза Деспортос» 16 (9)
1990–1991 Бразилія «Васко да Гама» 4 (0)
1991 Бразилія «Кампу Гранді» 14 (0)
1992–1993 Бразилія «Васко да Гама» 2 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1975–1984 Бразилія Бразилія 38 (20)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Карлос Роберто де Олівейра (порт. Carlos Roberto de Oliveira), більш відомий як Роберто Динаміт (порт. Roberto Dinamite, нар. 13 квітня 1954, Дукі-ді-Кашіас — 8 січня 2023[4]) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника, а також бразильський політик та футбольний функціонер.

Найбільш відомий за виступами у клубі «Васко да Гама», у якому є рекордсменом за кількістю проведених матчів та забитих м'ячів в чемпіонаті Бразилії з футболу[5][6][7], короткотривалий час виступав також за іспанську «Барселону». Протягом 10 років грав також у складі національної збірної Бразилії, а в 1972 року виступав у складі олімпійської збірної Бразилії. Після завершення футбольної кар'єри протягом 6 років був президентом свого рідного клубу «Васко да Гама», а також був депутатом законодавчих зборів штату Ріо-де-Жанейро.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Карлос Роберто де Олівейра народився 13 квітня 1954 року в місті Дукі-ді-Кашіас. Вихованець футбольної школи клубу «Васко да Гама». Він став одним із найвідоміших гравців у історії клубу, а також найкращим бомбардиром за всю його історію. У кольорах клубу нападник відзначився 698 забитими м'ячами, а всього за футбольну кар'єру нападник відзначився 864 забитими м'ячами. За футбольну кар'єру Роберто Динаміт усього відіграв 1022 матчі, з яких 768 були офіційними, та 254 товариськими.

Прізвисько «Динаміт» футболіст отримав від спортивного журналіста Апарісіо Піреса, який працював у місцевій спортивній газеті «Jornal dos Sports», після рідкісного за красою забитого м'яча в дебютному для себе матчі в головній команді «Васку» 25 листопада 1971 року проти «Інтернасьйонала» на «Маракані». Журналіст написав у газеті наступний коментар: «Динаміт-бой вибухнув на Маракані» (порт. Dynamite-Boy detonates at Maracanã).[8]

Протягом 1979—1980 років Роберто Динаміт грав у іспанській «Барселоні», проте за клуб зіграв лише 8 матчів, та повернувся до «Васко да Гама».

Згодом з 1989 по 1990 рік грав у складі команди «Португеза Деспортос», яка виступала в Лізі Пауліста, у складі якої відзначився 11 забитими м'ячами[8], пізніше повернувся до «Васко да Гама», та нетривалий час виступав також за «Кампу Гранді».

Останній м'яч у своїй кар'єрі Роберто Динаміт забив 26 жовтня 1992 року в Лізі Каріока в складі «Васко да Гама» у матчі проти клубу «Гойтаказ» на стадіоні «Сан-Жануаріо».[9] Останній свій матч нападник зіграв 24 березня 1993 року, в якому іспанський «Депортіво» переміг на «Маракані» «Васко да Гама» з рахунком 2-0, у складі бразильського клубу поруч із Роберто Динамітом зіграв також і Зіку.[9]

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

У 1972 році головний тренер олімпійської збірної Бразилії Маріо Загалло запросив Роберто Динаміта до складу своєї команди, яка готувалась до Олімпіади, що проходила у Західній Німеччині.[10] у складі олімпійської збірної нападник зіграв 5 матчів. у яких відзначився 1 забитим м'ячем.

1975 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 38 матчів, забивши 20 голів. З урахуванням матчів проти клубних та інших команд, футболіст зіграв у бразильській збірній 47 матчів, відзначившись 26 забитими м'ячами.[11]

Уперше офіційний матч у складі збірної Роберто Динаміт зіграв на Кубку Америки 1975 року проти збірної Перу, в якому бразильська збірна поступилася з рахунком 1-3[11], на якому разом із командою здобув бронзові нагороди. На чемпіонаті світу 1978 року в Аргентині, незважаючи на те, що він не був постійним гравцем основи, Роберто Динаміт зумів відзначитись трьома забитими м'ячами.[12][8] Хоча збірна Бразилії стала єдиною командою на тогорічному чемпіонаті світу, яка не програла жодного матчу, внаслідок формули розіграшу турніру вона посіла лише третє місце, поступившись у другому груповому турнірі майбутнім переможцям — аргентинцям — лише по різниці забитих і пропущених м'ячів, та обігравши у матчі за третє місце італійців 2:1. Головний тренер збірної Кутіньйо оголосив бразильців «моральними чемпіонами світу»[13], хоча для футболістів це було й невеликою втіхою. Далі Роберто Динаміт у складі збірної грав також на Кубки Америки 1979 року, на якому бразильці здобули бронзові нагороди, чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, де також був переважно гравцем резерву, й отримав місце в команді лише після ушкодження Кареки[8], а також на Кубку Америки 1983 року, де разом з командою здобув «срібло», та став кращим бомбардиром турніру.

Політик і функціонер

[ред. | ред. код]

Після завершення футбольної кар'єри Роберто Динаміт став політиком. У 1992 році він вступив до Партії бразильської соціальної демократії, та як її кандидат, обраний депутатом законодавчих зборів штату Ріо-де-Жанейро, отримавши 34893 голосів виборців.[8] Пізніше колишній футболіст перейшов до лав іншої партії — Партії бразильського демократичного руху, та як її кандидат переобирався членом законодавчих зборів штату ще у 1994 році 68516 голосами виборців, у 1998 році 44993 голосами[8], у 2002 році 53172 голосами виборців[14], та у 2006 році 49097 голосами виборців.[15] У 2003 та 2006 році він висував свою кандидатуру на посаду президента клубу «Васко да Гама», обраний президентом клубу 21 червня 2008 року[7], перебував на цій посаді до 2014 року.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Васко да Гама»: 1974
«Васко да Гама»: 1977, 1982, 1987, 1988, 1992

Статистика

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів:

Сезон Команда Чемпіонат Каріока Інші турніри
Ліга Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
1971 Бразилія «Васко да Гама» Д-1 7 1 0
1972 Д-1 11 4 2
1973 Д-1 32 13 5
1974 Д-1 26 15 17
1975 Д-1 19 15 26 КЛ 2
1976 Д-1 19 12 15
1977 Д-1 16 7 25
1978 Д-1 17 14 19
1979 Д-1 14 10 32
1979/80 Іспанія «Барселона» Д-1 8 2 — — СК 2 1
1980 Бразилія «Васко да Гама» Д-1 6 8 14 КГ 2
1981 Д-1 9 15 31
1982 Д-1 16 12 15
1983 Д-1 21 9 7
1984 Д-1 21 16 9
1985 Д-1 22 15 12 КЛ 1
1986 Д-1 15 6 19
1987 Д-1 14 6 15
1988 Д-1 10 3 1
1989 Д-1 — — 9
Бразилія «Португеза» 16 9 — —
1990 Бразилія «Васко да Гама» Д-1 4 0 3 КЛ 1
1991 Бразилія «Кампу Гранді» Д-1 14 0 0
1992 Бразилія «Васко да Гама» Д-1 2 0 8 КР 2
КБ 1
Усього за кар'єру 339 192 ? 284 ? 10

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Morre Roberto Dinamite, maior ídolo da história do Vasco da Gama // G1 — Globo Comunicação e Participações S.A., 2006.
  2. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  3. ↑ https://www.tupi.fm/esportes/morreeee-roberto-dinamite-idolo-do-vasco-aos-68-anos/
  4. ↑ Помер знаменитий бразильський футболіст, який забив за кар'єру понад 700 голів. ТСН.ua (укр.). 9 січня 2023. Процитовано 9 січня 2023.
  5. ↑ Os 10 Mais: Artilheiros (порт.). Globoesporte.com. 11 травня 2007. Процитовано 7 січня 2009.
  6. ↑ Jogadores que mais defenderam a camisa dos times (порт.). Guia dos Curiosos. 5 серпня 2005. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 7 січня 2009.
  7. ↑ а б Roberto Dinamite (порт.). Guia dos Curiosos. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 7 січня 2009.
  8. ↑ а б в г д е Enciclopédia do Futebol Brasileiro Lance Volume 1 (порт.). Rio de Janeiro: Aretê Editorial S/A. 2001. с. 336—337. ISBN 85-88651-01-7.
  9. ↑ а б Relembre a carreira de Roberto Dinamite (порт.). O Dia. 28 червня 2008. Архів оригіналу за 3 липня 2008. Процитовано 7 січня 2009.
  10. ↑ Seleção Brasileira Restritiva 1972–1975. RSSSF Brasil. 6 лютого 2008. Процитовано 8 січня 2009. (англ.)
  11. ↑ а б Seleção Brasileira 1914–2006. São Paulo: Mauad X. 2006. с. 295. ISBN 85-7478-186-X. (порт.)
  12. ↑ Матчи сборной Бразилии в 1978 году (рос.)
  13. ↑ Ponta Dirceu é o paranaense que mais Copas jogou (порт.)
  14. ↑ Análise de desempenho eleitoral para deputado estadual – Carlos Roberto Dinamite de Oliveira – PMDB – RJ (порт.). Tribunal Superior Eleitoral. Архів оригіналу за 20 липня 2009. Процитовано 7 січня 2009.
  15. ↑ Roberto Dinamite: do gramado à política, um legado de dedicação e comprometimento - GAZETA MERCANTIL (pt-BR) . 8 січня 2023. Процитовано 6 березня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберто_Динаміт&oldid=43538688