Роберт Макартур

|портрет= |Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Чоловік= |Мати=

Роберт Гельмер Макартур
Robert Helmer MacArthur
Народився	7 квітня 1930(1930-04-07) Торонто (Онтаріо)
Помер	1 листопада 1972(1972-11-01) (42 роки) Принстон, Мерсер, Нью-Джерсі, США ·захворювання нирок
Місце проживання	США
Країна	США
Діяльність	біолог, математик, еколог, зоолог, орнітолог
Alma mater	Браунський університет  Єльський університет  Marlboro Colleged
Галузь	зоологія, екологія
Заклад	Принстонський університет  Пенсільванський університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	Джордж Евелін Хатчинсон
Аспіранти, докторанти	William M. Schafferd  Ерік Піанка
Членство	Національна академія наук США  Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:	популяційна екологія, екологія екосистем, теорія острівної біогеографії
Нагороди	Нагорода Екологічного товаристваd (1973) George Mercer Awardd (1959)

Роберт Гельмер Макартур (англ. Robert Helmer MacArthur; 7 квітня 1930, Торонто — 1 листопада 1972, Принстон) — американський еколог, який зробив значний внесок у розвиток багатьох галузей синекології та популяційної екології.

Освіта

Макартур здобув ступінь бакалавра в Marlboro коледжі, ступінь магістра з математики в Університеті Брауна (1953). Учень Г. Евеліна Хатчинсона, Макартур здобув ступінь доктора філософії в Єльському університеті в 1958 році. Його дисертація стосується поділу екологічних ніш між п'ятьма видами очеретянок у хвойних лісах Нью-Йорка.

Науковий внесок

Макартур був професором Пенсільванського університету (1958—1965) і професором біології в Принстонському університеті (1965—1972). Він відіграв важливу роль у розвитку теорії розподілу ніш, у співавторстві з Є. O. Вілсоном створив теорію острівної біогеографії — робота, яка змінила галузі дослідження біогеографії, зміцнила підґрунтя екології біоценозів і викликала бурхливий розвиток сучасної ландшафтної екології. Його акцент на статистичну перевірку гіпотез допоміг змінити екологію в основному з описової науки на експериментальну і сприяв розвитку теоретичної екології.

У Принстоні Макартур був головним редактором низки монографій у галузі популяційної біології і брав участь у створенні журналу Theoretical Population Biology. Він також написав книгу Географічна екологія: Закономірності в розподілі видів (Geographical Ecology: Patterns in the Distribution of Species, 1972).

У 1969 р. Роберта Макартура обрано до Національної академії наук США.

Роберт Макартур помер від раку нирки в 1972 році.

Див. також

• Теорія острівної біогеографії
• Теорія оптимального живлення
• Премія Роберта Макартура

Посилання

• Fretwell Stephen D. (1975). The Impact of Robert MacArthur on Ecology. Annual Review of Ecology and Systematics 6, 1-13
• Pianka E.R. and Horn, H.S. (2005). Ecology's Legacy from Robert MacArthur. Chapter 11 (pp. 213–232) in K. Cuddington and B. Biesner, eds. «Ecological Paradigms Lost: Routes of Theory Change.» Elsevier Academic Press.

Ресурси Інтернету

• Robert H. MacArthur bibliography