Перейти до вмісту

Рождественське (Золотоніський район)

Координати: 49°52′5″ пн. ш. 32°9′43″ сх. д. / 49.86806° пн. ш. 32.16194° сх. д. / 49.86806; 32.16194
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Рождественське
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Золотоніський район
Тер. громада Великохутірська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71040010030020502 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване до 1709
Населення 347 (2001 рік)
Поштовий індекс 19855
Телефонний код +380 4738
Географічні дані
Географічні координати 49°52′5″ пн. ш. 32°9′43″ сх. д. / 49.86806° пн. ш. 32.16194° сх. д. / 49.86806; 32.16194
Середня висота
над рівнем моря
113 м[1]
Водойми річка Золотоношка
Відстань до
обласного центру
47,9 (фізична) км[2]
Місцева влада
Адреса ради с. Великий Хутір
Карта
Рождественське. Карта розташування: Україна
Рождественське
Рождественське
Рождественське. Карта розташування: Черкаська область
Рождественське
Рождественське
Мапа
Мапа

Рожде́ственськесело в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Великохутірської сільської громади. Розташоване на високому обривистому лівому березі річки Золотоношки.

Історія

[ред. | ред. код]

Спочатку село складалося з кількох окремих хутірців: Гайворонщини, Деркачівки, Вітровки. Поступово хутірці об'єдналися. Назва села походить від свята Рождества пресвятої Богородиці. За іншою версією село завдячує своїй назві церкві Різдва Христового, тобто Рождественській[3]. У часи Київської Русі землі сучасного села входили до Переяславського князівства. У XIV столітті вони стали частиною Литовських володінь. У 1569 році ввійшли до складу Канівського староства Київського воєводства.

Хутори (Селища) у складі селища були приписані до Парасковіївської церкви у Великому Хуторі[4] та Лукинської у Львівці.[5]

У роки визвольної війни 1648—1657 років село входило до Переяславського полку. До 1709 року землі села належали полковнику Івану Мировичу, потім цар Петро І відбирає всі маєтності у Мировича, як покарання за перехід на бік шведів, і віддає князю Ф.М.Кантакузену.

Селище є на мапі 1816 року як Дергачівка.[6]

У середині XIX століття землі села ввійшли до великих володінь княгині Олімпіади Барятинської.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного радянським окупаційним урядом 1932—1933 та 1946–1947 роках.

Населення

[ред. | ред. код]

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 339 97,69 %
Російська 8 2,31 %
Разом 347 100,00 %

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Також у селі народилися і виросли:

  • кандидат біологічних наук, доцент Київської аграрної академії Дерев'янко Іван Дмитрович
  • кандидат медичних наук Литовченко Юрій Степанович.
  • Обрусна Світлана Юріївна (* 1974) — українська правознавиця, кандидатка історичних наук, доктор юридичних наук, професор.

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

У центрі села знаходиться обеліск Слави та пам'ятний знак жертвам Голодомору.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Погода в Україні
  2. maps.vlasenko.net(рос.)
  3. «Нова Доба». № 27 від 29 березня 2012 року. стор. 10.
  4. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 543 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства.
  5. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 477 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства.
  6. Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта. www.etomesto.ru. Процитовано 30 жовтня 2021.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]