Винниченко Розалія Яківна
Винниченко Розалія Яківна | |
---|---|
Перша леді УНР | |
1918 — 1919 | |
Попередник | Скоропадська Олександра Петрівна |
Наступник | Петлюра Ольга Опанасівна |
Народилася | 26 липня 1886 Орел, Російська імперія |
Померла | 6 лютого 1959 (72 роки) Мужен, Франція |
Відома як | політична діячка, лікарка, перекладачка |
Громадянство | Франція |
Національність | українська єврейка |
Освіта | Паризький університет |
Alma mater | Паризький університет |
У шлюбі з | Винниченко Володимир Кирилович |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Розалія Яківна Винниченко (Ліфшиць) (26 липня 1886, Орел, Російська імперія — 6 лютого 1959, Мужен, Франція) — дружина Володимира Винниченка.
Народилася 26 липня 1886 року в м. Орел, Російська імперія в заможній єврейській родині. Батько Яків (Яша) Ліфшиць, мати — Фаїна (Фаня) Видріна.[1].
У 1914 році закінчила медичний факультет Паризького університету.
1909 року познайомилася з Володимиром Винниченком у родині сестри Віри та її чоловіка Бориса Яковенків[ru] у Каві[it] ді Лаванья в Королівстві Італія.
28 березня 1911 року Розалія Яківна та Володимир Кирилович одружилися. Прийняла пропозицію чоловіка, щоб їхня родина була українською, вивчила українську мову, перебуваючи в еміграції, називала себе українкою.
У 1917—1919 роках проживала з чоловіком у Києві.
У листопаді 1918 року Володимир Винниченко очолив Директорію — вищий орган Української Народної Республіки.
У 1919 року разом із чоловіком емігрувала до Відня, а згодом вони жили в Німецькій державі, з 1925 року — у Французькій республіці, спочатку в Парижі, а з кінця 1934 року — у м. Мужен на півдні Французької республіки. Створювала чоловікові умови для плідної творчої праці, передруковувала його твори, деякі переклала на російську і французьку мови. Після смерті чоловіка в 1951 багато зробила для збереження його творчої спадщини. Архів В. Винниченка передала на зберігання до Архіву Української Вільної Академії Наук у США, залишивши заповіт, що в Україну він має бути переданий після того, як вона стане незалежною.
- ↑ Доктор медицини Розалія Ліфшиць-Винниченко. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
- Надія Миронець Епістолярний діалог Володимира Винниченка з Розалією Ліфшиць (1911—1918) [Архівовано 30 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Винниченко повертається до рідного міста[недоступне посилання з червня 2019]
- Владимир Винниченко. «Талисман» [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |