Очікує на перевірку

Винниченко Розалія Яківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Розалія Винниченко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Винниченко Розалія Яківна
Винниченко Розалія Яківна
Винниченко Розалія Яківна
Перша леді УНР
1918 — 1919
ПопередникСкоропадська Олександра Петрівна
НаступникПетлюра Ольга Опанасівна

Народилася26 липня 1886(1886-07-26)
Орел, Російська імперія
Померла6 лютого 1959(1959-02-06) (72 роки)
Мужен, Франція
Відома якполітична діячка, лікарка, перекладачка
ГромадянствоФранція Франція
Національністьукраїнська єврейка
ОсвітаПаризький університет
Alma materПаризький університет
У шлюбі зВинниченко Володимир Кирилович

Розалія Яківна Винниченко (Ліфшиць) (26 липня 1886, Орел, Російська імперія — 6 лютого 1959, Мужен, Франція) — дружина Володимира Винниченка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 26 липня 1886 року в м. Орел, Російська імперія в заможній єврейській родині. Батько Яків (Яша) Ліфшиць, мати — Фаїна (Фаня) Видріна.[1].

У 1914 році закінчила медичний факультет Паризького університету.

1909 року познайомилася з Володимиром Винниченком у родині сестри Віри та її чоловіка Бориса Яковенків[ru] у Каві[it] ді Лаванья в Королівстві Італія.

28 березня 1911 року Розалія Яківна та Володимир Кирилович одружилися. Прийняла пропозицію чоловіка, щоб їхня родина була українською, вивчила українську мову, перебуваючи в еміграції, називала себе українкою.

У 1917—1919 роках проживала з чоловіком у Києві.

У листопаді 1918 року Володимир Винниченко очолив Директорію — вищий орган Української Народної Республіки.

У 1919 року разом із чоловіком емігрувала до Відня, а згодом вони жили в Німецькій державі, з 1925 року — у Французькій республіці, спочатку в Парижі, а з кінця 1934 року — у м. Мужен на півдні Французької республіки. Створювала чоловікові умови для плідної творчої праці, передруковувала його твори, деякі переклала на російську і французьку мови. Після смерті чоловіка в 1951 багато зробила для збереження його творчої спадщини. Архів В. Винниченка передала на зберігання до Архіву Української Вільної Академії Наук у США, залишивши заповіт, що в Україну він має бути переданий після того, як вона стане незалежною.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Доктор медицини Розалія Ліфшиць-Винниченко. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]