Руська єдність
Російська єдність Русское единство | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Голова партії | Сергій Аксьонов |
| Дата заснування | 2008 |
| Дата розпуску | 2014 |
| Штаб-квартира | Долгоруковська 11/2, Сімферополь, Автономна Республіка Крим |
| Ідеологія | російський націоналізм російський іредентизм |
| Офіційний сайт | russ-edin.org (неактивний) |
Політична партія «Російська єдність» (Рускоє Єдінство)(рос. Русское единство) — проросійська політична партія, що діяла в Україні з 2008 по 2014 рік.[1]
Партія заборонена в Україні рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року.[2]
Партія була заснована в 2008 році в Сімферополі під назвою «Авангард»[1]. У серпні 2010 року партія була перейменована в «Руська єдність»[3]. Лідером партії з 2008 по 2010 рік був Максим Коваленко[3], а після ним став Сергій Аксьонов. На виборах у Верховну Раду Криму в 2010 році партія отримала 29 343 голосів (4,02 %), посіла п'яте місце і отримала 3 мандати з 100[4]. Представник партії Костянтин Рубаненко був обраний міським головою Бахчисарая[5].
На українських парламентських виборах у 2012 році партія брала участь у виборах до 4 виборчих округах[6]. Партія не виграла ні в одному з них і не отримала жодного місця у Верховній Раді[7]. У першому виборчому окрузі (Сімферополь) партія набрала 9,12 % голосів, Другий виборчий округ теж перебував у Сімферополі, тільки там партія набрала 4,12 % голосів, в Бахчисараї партія набрала 2,28 % голосів, а у Феодосії — 4,11 % голосів.
У ході Анексії Криму Росією в 2014 році голова Партії, Сергій Аксьонов, 27 лютого 2014 року був оголошений прем'єр-міністром Автономної Республіки Крим та ініціював проведення референдуму про приєднання до Росії, який пройшов 16 березня 2014[8]. Більшість урядів країн світу, включно з українським, не визнають цей референдум легітимним.[9].
Міністерство юстиції України, 23 квітня 2014 року, звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з проханням заборонити партії «Руський блок» та «Руська єдність».[10][11] 30 квітня 2014 року Окружний адміністративний суд Києва заборонив діяльність в Україні всеукраїнської партії «Руська Єдність».[12]
11 вересня 2014 року Київський апеляційний окружний адміністративний суд відхилив апеляцію партії «Руська єдність» і залишив у силі рішення суду першої інстанції про заборону її діяльності.[13]
Партія дотримувалася проросійської ідеології.
Станом на 2013 рік «Руська єдність» була однією з 14 проросійських партій України.[14]
- ↑ а б Політична партія «Руська Єдність», Database DATA
- ↑ Суд заборонив діяльність в Україні партії «Русское единство». // Дзеркало тижня, 30 квітня 2014
- ↑ а б Партія «Авангард» змінила назву та лідера організації [Архівовано 11 квітня 2019 у Wayback Machine.], «ОГО» (17-09-2010)
- ↑ Попередні підсумки голосування по всіх облрадах і міськрадах обласних центрів. Дані уточнюються. [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.] // УП, 8 листопада 2010
- ↑ Константин Рубаненко: «Между нами нет границ». Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 19 березня 2019.
- ↑ Партія «Русское единство», RBC Україна, 2012
- ↑ Результати виборів оприлюднені в газеті «Голос України». Gazeta.ua (13 листопада 2012)
- ↑ Парламент Криму ухвалив постанову «Про проведення загальнокримського референдуму» // Офіційний сайт Верховної Ради АРК, 2014
- ↑ Указ Президента України № 187/2014. Архів оригіналу за 4 березень 2014. Процитовано 4 березень 2014.
- ↑ Мінюст просить заборонити «Руський блок» та «Руську єдність». Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 4 березень 2016.
- ↑ Мін'юст України має намір після рішення суду за позовом проти «Руської єдності» визначитися з позовами про заборону інших партій. Архів оригіналу за 10 лютий 2019. Процитовано 10 лютий 2019.
- ↑ Суд заборонив діяльність в Україні політичної партії «Руська Єдність». // ZIK, 30 квітня 2014
- ↑ Апеляційний суд визнав законною заборону партії «Русское единство» // ukranews.com/ua/, 2014
- ↑ В Україні зареєстровано 14 проросійських партій. Український тиждень, 21 трав. 2013
- Офіційний сайт «Руської єдності». [Архівовано 6 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)