Рязановський Микола Валентинович

Рязановський Микола Валентинович
Народився	21 грудня 1923(1923-12-21)  Харбін, Eastern Provinces Special Regiond, Бейянський уряд
Помер	14 травня 2011(2011-05-14) (87 років)  Окленд, Каліфорнія, США
Місце проживання	Окленд
Країна	США
Діяльність	історик, викладач університету
Alma mater	Гарвардський університет Орегонський університет Колледж Святого Іоанна
Галузь	історія
Заклад	Університет Каліфорнії (Берклі)
Вчителі	Карпович Михайло Михайловичd
Членство	Американська академія мистецтв і наук
Батько	Рязановський Валентин Олександровичd
Мати	Ніна Федорова
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма стипендія Родса (1947)

Микола Валентинович Рязановський (рос. Николай Валентинович Рязановский — 21 грудня 1923, Харбін — 14 травня 2011 Окленд, Каліфорнія) — визначний американський історик-славіст, професор Каліфорнійського університету, релігійний діяч російської еміграції в США.

Біографія

Народився в еміграції, в родині видного російського правознавця, історика і культуролога Валентина Олександровича Рязановського (1884—1968) та його дружини — письменниці Антоніни Рязановської. В 1938 приїхав з батьками до США. Історичну освіту (ступінь бакалавра) одержав в 1942 в Університеті Орегону. В 1943 одержав американське громадянство. В 1943—1945 роках брав участь у другій світовій війні — був фронтовим розвідником армії США під час Арденнської операції на Західному фронті.

В 1946 демобілізувався в чині лейтенанта і продовжив освіту — здобув ступінь магістра в Гарвардському університеті (1947). Там само в аспірантурі був учнем М. М. Карповича. Захистив дисертацію (Ph.D.) в Оксфордському університеті (1949), тема — російське Слов'янофільство XIX століття. Повернувшись до США, став професором історичного факультету Університету штату Айова, де викладав 8 років.

З 1957 г. професор європейської історії Університету Каліфорнії у Берклі.

Наукові праці в галузі російської історії — від Київської Русі (X століття) і до кінця XX століття. Центр його наукових інтересів — епоха царювання Миколи I-го та історія інтелігенції XIX століття.

По його підручнику «Історія Росії», (перше видання вийшло у світ в 1963 році, потім багаторазово перевидавалось) вчилось не одне покоління американських студентів.

Наукова та громадська діяльність

• Президент Американської Асоціації сприяння слов'янським дослідженням (1973—1977)
• член Американської академії мистецтв і наук (з 1987)
• піклувальник Національної ради з радянських та східноєвропейських досліджень
• тісно співпрацював з Вищим Духовним Союзом в Берклі, був одним із засновників його Православного інституту ім. патріарха Афінагора І, член інститутської ради (1986—2005)

Нагороди та премії

• медаль «Бронзова Зірка» (за участь у війні).
• 1993 — премія «За видатний вклад в слов'янські дослідження» Американської Асоціації сприяння слов'янським дослідженням.
• гранти фундацій Фулбрайта та Гугенхайма.

Вибрані наукові праці

• Russia and the West in the Teaching of the Slavophils. — Harvard, 1952. 244 p.
• Nicholas I and the Official Nationality in Russia. — University of California, 1959. 296 p.
• A History of Russia. — New York, 1963. 711 p.
• The Emergence Of Eurasianism, «California Slavic Studies» 4 (1967)
• The Teaching of Charles Fourier. — University of California, 1969. 256 p.
• A Parting of Ways. Government and the Educated People in Russia 1801—1855, Oxford 1976.

Сім'я

• брат: Олександр Валентинович Рязановський (нар.1928) — професор історії Пенсильванського та Гарвардського університетів, фахівець з історії Київської Русі та середньовічного книгознавства.
• дружина: Арлене Рязановська (народжена Шлегель).
• діти: Джон, Ніколас, Марія.

Посилання

• Стисла біографія на сайті Релігійні діячі російської еміграції
• Некролог в New York Times
• Пам'ятна сторінка Каліф. університету в Берклі