Ритон

Ритон
Місце розташування	Євразія
Ритон у Вікісховищі

Золотий ритон періоду правління Імперії Ахеменідів (Іран)

Рито́н (дав.-гр. ρυτόν) — посудина у вигляді рога. Часто трапляються ритони з протомою у вигляді голови бика. На Сході та в іраномовних народів (наприклад, скіфів) ритон вважали священною посудиною й атрибутом царської влади. З його допомогою земні володарі зближувалися зі світом небесним. Згідно з легендою, записаною Геродотом, символи царської влади у вигляді золотого орала, ярма, сокири і чаші впали колись з неба. Ці речі часто трапляються у похованнях скіфів.

Ритони були поширені також серед стародавніх слов'ян. Вживали їх для ритуальних обрядів, пов'язаних із язичництвом. Ритони були також необхідними атрибутами весільних обрядів.

Див. також

• Ріг (посудина)
• Релікварій
• Ріг достатку
• Царські скіфи
• Ритуальний посуд

Джерела

• Кравченко С. Скіфське золото / «Наука и жизнь», № 9. — 1971. — С. 10-12
• Рибаков Б. Декоративно-прикладне мистецтво Русі Х-ХІІІ ст. «Аврора», Ленінград, 1971.