Перейти до вмісту

Ернст Ріхтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ріхтер Ернст Фрідріх Едуард)
Ернст Ріхтер
нім. Ernst Friedrich Richter Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Дата народження24 жовтня 1808(1808-10-24)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняГросшенау, Герліц, Саксонія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті9 квітня 1879(1879-04-09)[1][2][3] (70 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіЛейпциг, Саксонське королівство, Німецький Райх[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Саксонське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, диригент, музикознавець, хоровий диригент, теоретик музики, музичний педагог, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіChristian Theodor Weinligd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніAmanda Röntgen-Maierd, Richard Zeckwerd, Stephen A. Emeryd, Martin Plüddemannd[5] і Оскар Пауль Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментиорган Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЛейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиAlfred Richterd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ріхтер.

Ернст Фрідріх Едуард Ріхтер (нім. Ernst Friedrich Eduard Richter; 24 жовтня 1808, Гросшенау — 9 квітня 1879, Лейпциг) — німецький композитор, музикознавець і музичний педагог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вивчав право, а потім музику у Циттау та Лейпцигу. У 1843 році, разом з Феліксом Мендельсоном і Робертом Шуманом, увійшов до числа перших шести професорів новоствореної Лейпцизької консерваторії (викладав гармонію і контрапункт). Серед учнів Ріхтера, зокрема, Іван Кнорр, Гуго Ріман, Саломон Ядассоном, Джеймс Кваст, український композитор Микола Лисенко. Автор підручників гармонії (1853), фуги (1859) і контрапункту (1872), які користувалися популярністю в XIX столітті, але підданих різкій критиці Арнольдом Шенбергом (1911).

З 1851 року був органістом в різних лейпцизьких церквах, поки в 1868 році не зайняв, після смерті Моріца Гауптмана, пост кантора в церкві Святого Фоми, освячений перебуванням на ньому в першій половині XVIII століття Йоганна Себастьяна Баха. Автор мотетів, мес, пісень.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116510927 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 2, 1897. — S. 161.

Література

[ред. | ред. код]
  • Chisholm, Hugh, ed (1911). «Richter, Ernst Friedrich Eduard». Encyclopædia Britannica (Eleventh ed.). Cambridge University Press.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ернст_Ріхтер