Перейти до вмісту

Сава Хенція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сава Хенція
рум. Sava Henția
При народженнірум. Sava Henția
Народження1 лютого 1848(1848-02-01)
Себешел, Угорське королівство[d], Транслейтанія, Австро-Угорщина
Смерть21 лютого 1904(1904-02-21) (56 років)
 Себешел, Угорське королівство[d], Транслейтанія, Австро-Угорщина
Національністьрумун
Країна Румунія
Релігіяправославна церква
ЖанрРеалізм
НавчанняBucharest National University of Artsd[1] і Національна вища школа красних мистецтв
Діяльністьхудожник, художник-монументаліст, ілюстратор
Напрямокреалізм
ВпливП'єр Поль Прюдон
ВчительТеодор Аман, Георге Таттареску і Александр Кабанель[1]
Відомі учніLeon Bijud
Роботи в колекціїBrukenthal National Museumd
Автограф
CMNS: Сава Хенція у Вікісховищі

Сава Хенція (рум. Sava Henția, нар. 1 лютого 1848 Себешел, Австрійська імперія — пом. 21 вересня 1904, Себешел, Австро-Угорщина) — румунський художник, ілюстратор та стінописець.

Біографія

[ред. | ред. код]

Хенція народився в селі Себешел, в родині священика. 1862 року після закінчення початкової освіти, його віддали в помічники дядькові, який навчив його ретушуванню світлин.[2] Наступного року він підхопив черевний тиф, який лікували хініном, який дав ускладнення на його слух.[3]

Робота зі світлинами надихнула його продовжити свою діяльність в мистецтві. З 1865 по 1870 рік навчався в Бухарестському національному університеті мистецтв у Георге Татареску та Теодора Амана.[2] Після цього отримав стипендію у Французькій академії витончених мистецтв та влаштувався працювати до престижної майстерні Александра Кабанеля. 1873 року повернувся до Бухареста та став вчителем малювання та каліграфії в притулку для сиріт Елени Доамни.[2]

Чотири року потому, за рекомендацією доктора Кароля Давила, він став кореспондентом в медичних армійських корпусах та брав участь в Російсько-турецькій війні. В цей період йому вдалося намалювати багато баталій та битв, багато з яких він згодом переніс на акварель.[3] Його картина артилерійської битви під Калафатом була зображена на поштовій марці 1977 року.[4]

Після війни працював вчителем, оздоблювальником та ілюстратором книг.[2] В період між 1901 та 1902 роками був обраний одним із тих, хто відновлював панно та розписи в монастирі Бребу. В монастирі Черніца писав портрети його засновників.

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • Його будинок в Себешелі був історичною пам'яткою. Проте 2001 року обвалився дах і влада зняла будинок з переліку пам'яток.
  • Одна з вулиць Бухареста названа на його честь

Вибрані картини

[ред. | ред. код]
  • Брати (1882)
    Брати (1882)
  • Дівчина з голубами (1875)
    Дівчина з голубами (1875)
  • Прийомна мати (1890)
    Прийомна мати (1890)
  • Портрет циганки (1881)
    Портрет циганки (1881)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://dspace.bcucluj.ro/jspui/bitstream/123456789/18954/1/BCUCLUJ_FP_486684_1939_048_0034.pdf
  2. ↑ а б в г Personalitati - Sebes. www.sebesonline.ro (англ.). Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 17 травня 2017.
  3. ↑ а б Ramona Dan NOI CONTRIBUŢII LA CUNOAŞTEREA VIEŢII ŞI ACTIVITĂŢII PICTORULUI SAVA HENŢIA (1848 - 1904).pdf. Google Docs. Процитовано 17 травня 2017.
  4. ↑ Romania - 1l stamp of 1977 (#219541) | StampData. www.stampdata.com. Процитовано 17 травня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сава_Хенція&oldid=39575125