Савченко Станіслав Олександрович
| Станіслав Савченко | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
21 січня 1967 (57 років) Українська РСР, СРСР | |||
| Титул | Міжнародний майстер (1990), Гросмейстер (1993) | |||
| Рейтинг ФІДЕ | 2463 (березень 2018) | |||
| Піковий рейтинг |
2595 (січень 1998) | |||
Станіслав Олександрович Савченко (нар. 21 січня 1967) — український шахіст, гросмейстер від 1993 року.
Наприкінці 1990-х років належав до числа провідних українських шахістів. 1997 року виступив на командному чемпіонаті світу, який відбувся в Люцерні[1], крім того двічі грав за збірну своєї країни на шахових олімпіадах, в обох випадках завойовував нагороди: срібну (Єреван, 1996) i бронзову (Еліста, 1998)[2]. Неодноразово брав участь у фіналах чемпіонатів України, двічі поділивши 1-ше місце (Львів 1988, разом з Олександром Морозом i Валерієм Невєровим, а також Алушта 1999, разом з Геннадієм Кузьміним, Олексієм Безгодовим, Олександром Моісеєнком, а також Андрієм Рахмангуловим)[3]. Взяв участь у Чемпіонаті світу ФІДЕ 2001/2002, який пройшов у Москві за олімпійською системою, де програв у 1-му колі Франсіско Вальєхо Понсові (на дограванні)[4].
Виграв чи поділив 1-ше місце на турнірах:
- 1990 — Тузла (місто) (разом з Драгішею Благоєвичом),
- 1991 — Одеса (разом з Олександром Графом),
- 1992 — Геусдал,
- 1993 — Ростов-на-Дону, Геусдал (разом з Віктором Варавіним i Нухимом Рашковським),
- 1996 — Порторож (рахом зі Зденко Кожулом та Ігорем Новіковим),
- 1997 — Берлін (турнір Берлінер Соммер, разом з Костянтином Лернером, Володимиром Чучеловим i Юрієм Круппою), Єнакієве (разом з Георгієм Багатуровим i Олександром Морозом),
- 2000 — Порто-Сан-Джорджо (разом з Ігорем Глеком i Борисом Чаталбашевим), Париж (разом із, зокрема, Жоелем Лотьє, Зігурдсом Ланкою, Младеном Палачем, Владіміром Дімітровим, Андрієм Щекачовим i Олександром Шнайдером),
- 2003 — Бад-Верісгофен,
- 2004 — Бад-Цвестен (разом з Робертом Кемпіньським i Томасом Лутером),
- 2005 — Сонячний берег (разом з Борисом Чаталбашевим), Бад-Цвестен (разом з Вадимом Малахатьком, Клаусом Бішоффом, Віктором Івановим, Петаром Геновим, Анатолієм Донченком i Євгеном Мірошниченком), Варна (разом з Антоном Ситниковим),
- 2006 — Марсель (разом з Ніколасом Бруннером, Лігниця (разом з Сергієм Овсеєвичом), Малакофф (разом з Олегом Гладишевим), Монпельє (разом з Радославом Єдинаком, Хішамом Хамдуші, Марціном Дзюбою i Марком Гебденом),
- 2007 — Бад-Цвестен (разом із Сергієм Федорчуком).
Найвищий рейтинг Ело дотепер мав станом на 1 січня 1998 року, досягнувши 2595 пунктів ділив тоді 78-89-те місце в світовій класифікації ФІДЕ, водночас посідав 6-те місце серед українських шахістів[5].
|
- ↑ OlimpBase
- ↑ OlimpBase
- ↑ Campeonato de Ucrania[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ 2001-02 ФІДЕ Knockout Matches
- ↑ ФІДЕ rating history :: Savchenko, Stanislav
- ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
- ChessBase Megabase 2008
- Особова картка Станіслава Савченка на сайті ФІДЕ
- Партії Станіслава Савченка в базі Chessgames
- Особова картка Станіслава Савченка на сайті 365chess.com
- Виступи на шахових олімпіадах
- Виступи на командних чемпіонатах світу