Салторо-Кангрі
Салторо Кангрі سالتورو کانگری | ||||
35°23′58″ пн. ш. 76°50′51″ сх. д. / 35.399578333333° пн. ш. 76.847516666667° сх. д. | ||||
Країна | Індія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Кашмір | |||
Система | Каракорум | |||
Тип | гора | |||
Висота | 7742 м | |||
Висота відносна | 2160 м | |||
Перше сходження | 1962 р., Я. Такамура, А. Сайто, кап. Башир | |||
Салторо-Кангрі у Вікісховищі |
Салторо Кангрі (7742 м) — найвищий пік хребта Салторо[en] в Каракорумі. Досить важкодоступна через політичну кризу в регіоні. Салторо Кангрі — 31-ша за висотою вершина світу. Розташована в контрольованому Індією районі, на південний захід Сіачена.
Салторо Кангрі підноситься над контрольованою Пакистаном долиною Кондус і річкою Салторо на заході. Військові практично повністю заборонили доступ до гори. На заході стоять пакистанські війська, на сході — індійська армія.
Гора відкрита Воркманом в 1911/12 році.
Перша спроба сходження: 1935 р. британська експедиція Дж. Валлера, вони дійшли до відмітки 7468 м по південно-східній стороні.[1]
Британський університет організував експедицію Еріка Шиптона. Він підійшов до гори через Білафонд Ла з боку Пакистану, але підкорювати гору не зважився. Індуси вважали експедицію ворожим вторгненням, що призвело до Сіаченського конфлікту[2].
У 1962 році гора була підкорена спільною японсько-пакистанською експедицією Т. Шідея. До складу цієї експедиції входили А. Сайто, Я. Такамура і пакистанський альпініст Р. А. Башира. 24 липня вони зійшли на вершину південно-східним схилом.[3].
«Гімалайський журнал» [Архівовано 17 липня 2017 у Wayback Machine.] згадує ще одне сходження 1981 року.
На більшості карт гора віднесена до пакистанської території, хоча в теперішній час (2012 рік) її контролює Індія.
- Jill Neate. High Asia: An Illustrated History of the 7000 Metre Peaks, ISBN 0-89886-238-8
- Himalayan Index [Архівовано 17 липня 2017 у Wayback Machine.]
- # himalayas DEM files for the Himalaya [Архівовано 10 грудня 2009 у Wayback Machine.] (Corrected versions of SRTM data)