Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени (Розалівка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

 пам'ятка архітектури (місцевого значення)

Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени
46°49′06″ пн. ш. 29°59′05″ сх. д. / 46.818583° пн. ш. 29.984972° сх. д. / 46.818583; 29.984972Координати: 46°49′06″ пн. ш. 29°59′05″ сх. д. / 46.818583° пн. ш. 29.984972° сх. д. / 46.818583; 29.984972
КраїнаУкраїна Україна
РозташуванняРозалівка, Роздільнянський район, Одеська область
КонфесіяУкраїнська православна церква Московського Патріархату
ЄпископствоБалтська єпархія УПЦ (МП)
Типцерква
Дата заснування1797 (227 років)
Станцілком задовільний

Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени. Карта розташування: Україна
Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени
Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени
Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени (Україна)
Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени. Карта розташування: Одеська область
Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени
Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени
Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени (Одеська область)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени (у минулому — Царе-Костянтинівська церква) — чинна церква у селі Розалівка Роздільнянського району, Одеська область. Парафія Рівноапостольних Костянтина і Олени належить до Балтської єпархії Української православної церкви Московського Патріархату. Вона є найстарішою православною спорудою у Роздільнянському районі.

Історія

[ред. | ред. код]
Вигляд на церкву збоку

Свято-Костянтино-Оленівська церква була заснована у 1797 році[1].

З 1888 року церкву очолював Костянтин Григорієв Захарієвич. Це було його 3-тє місце ведення служби.

У 1889 році перебудована на пожертви парафіян[2].

Новим псаломщиком у 1905 році, замість Іоакима Мінакова[3], став Андрій Андрєєв Боголюбський. Це було його 2-ге місце ведення служби.

На 1906 рік церква розташовувалась у Понятівській волості Тираспольського повіту Херсонській губернії. Парафіянами були українці (1306 чоловіків та 1262 жінки) з села Розалівка, селищ Ангелінівка, Андріяшівка, Віровка, Грузинівка, Єлисаветполь, Олено-Костянтинівка, Іванівка, Іоанно-Богословка, Миролюбівка, Нікольське, Павлівка, Сираківка, Фатуровське, Юргівка, Яковлівка, хуторів Лучинський, Матишівка, Ново-Матишівка, Стольниченко, залізничного селища Кучурган.

У церкві вели службу священник та псаломщик. Священником був Костянтин Григорієв Захарієвич (54 роки).Він закінчив Київську духовну семінарію по 2-му розряду, також є законовчителем у розалівській школі, вдовець, мав двох синів (20 та 16 років). Сан священника здобув у 1879 році. Отримував квартирну допомогу в розмірі 60 рублів. Плата від парафії становила 294 руб. Псаломщиком був Андрій Андрєєв Боголюбський (50 років), зі середнього відділу Липецького духовного училища. Мав сім'ю: жінка і п'ятеро дітей (11, 10, 7, 5 і 3 роки). Сан псаломщика здобув у 1900 році. Отримував квартирну допомогу 20 руб. Плата від парафії — 98 руб. Разом мали 33 десятини церковної землі[4].

На 19131914 рік місцева Царе-Костянтинівська церква, яку очолював священник Олексій Курбет, відносилась до Тираспольської благочинної округи[5][6].

Старий цвинтар при церкві

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Историко-хронологическое описаніе церквей епархіи Херсонской и Таврической. — Одесса: Городская типографія, 1848. — С. 41.(рос.)
  2. Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 646(рос.)
  3. Памятная книжка для духовенства Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1902. — С. 198(рос.)
  4. Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 646-647(рос.)
  5. Памятная книжна Херсонской губерніи на 1913 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1913. — С. 448.(рос.)
  6. Памятная книжна Херсонской губерніи на 1914 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1914. — С. 418.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]