Троїцький Дерманський жіночий монастир УПЦ МП

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Троїцький Дерманський жіночий монастир УПЦ МП
Троїцька церква та дзвіниця

50°22′01″ пн. ш. 26°14′11″ сх. д. / 50.36694° пн. ш. 26.23639° сх. д. / 50.36694; 26.23639Координати: 50°22′01″ пн. ш. 26°14′11″ сх. д. / 50.36694° пн. ш. 26.23639° сх. д. / 50.36694; 26.23639
Типмонастир
Статус спадщинипам'ятка архітектури національного значення України
Країна Україна
Розташуваннявул. Феодорова, 2, Дермань Друга
ЗасновникОстрозький Василь Федорович
Засновано1428
Троїцький Дерманський жіночий монастир УПЦ МП. Карта розташування: Рівненська область
Троїцький Дерманський жіночий монастир УПЦ МП
Троїцький Дерманський жіночий монастир УПЦ МП (Рівненська область)
Мапа

CMNS: Троїцький Дерманський жіночий монастир УПЦ МП у Вікісховищі

Троїцький Дерманський жіночий монастир УПЦ МП — як православний монастир заснований наприкінці XV ст. українським магнатом князем Острозьким в с. Дермані Другій на Волині. Утримувався коштом князів Острозьких. Один з осередків антиунійної боротьби в Україні наприкінці XVI — 1-й половини XVII століть, пізніше — монастир Руської унійної церкви. Контролюється УПЦ МП.

Історичні відомості

[ред. | ред. код]
Дерманський монастир. Малюнок О. Єжова 1845

Архітектурні особливості монастиря

[ред. | ред. код]

Комплексу монастиря-фортеці св. Трійці надано статус пам′ятки архітектури національного значення постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 р. Об′єкт включає:

  • Надбрамну башту-дзвіницю
  • Церкву св. Трійці
  • Корпус келій
  • Флігель з теплою церквою
  • Криниця
  • Фрагменти оборонного муру

Однією з найвизначніших пам'яток Дерманського монастиря вважається надбрамна дзвіниця з п'ятьма ярусами та фрагменти бійниць знайдених під час досліджень монастиря. Власне, самі будівлі є свідченням того, що в своєму первісному вигляді монастир містив елементи готичного архітектурного стилю, який був дуже поширений в ту епоху на Волині. Функцію дзвіниці башта отримала у І пол. XIX ст. після надбудови п′ятого поверху з високими стрільчастими вікнами по три з головного і протилежного фасадів і по два — з бокових. По закінченню надбудови башта у найвищій своїй точці досягала тридцяти метрів, тому і видно її було за багато кілометрів.

В 1602 році в самому центрі, вздовж оборонного периметра на місці колишньої дерев'яної монастирської території закладається доволі невелика тричастинна однокупольна кам'яна Троїцька церква, прямокутна в плані (25 м х 17м) з притвором, яку ми можемо бачити і донині. Це рідкісний, якщо не єдиний за типологічними ознаками кам′яний храм. До цих ознак відносилися: високий восьмигранний барабан купола зі світловими вікнами, пілястри (спарені на північно-східному і південно-західному фасадах) тосканського ордера, напівкругле вікно, високі віконні арки, широкий фриз між профільованих карнизів та трикутні фронтони двосхилого даху. Храм Святої Трійці збудований в стилі східного бароко та Федорівський храм на другому поверсі приміщення де знаходиться трапезна, були центром монастирського життя.

Флігель з теплою церквою Дерманського Троїцького монастиря побудовано в південній частині комплексу біля оборонної стіни з використанням елементів більш ранньої конструкції. Його відмінною рисою є т-образний периметр, центральна частина якого увінчана ламаною лінією декоративного фронтону, слуховим напівкруглим вікном, віконними бровками другого ярусу та пілястрами тосканського ордеру.

Щодо великої криниці, яка й донині збереглася на території жіночого монастиря, то про неї існує досить містична легенда. У ній було зроблено підземний хід, який виводить на південно-східну сторону гори. Цей підземний хід і є тією загадковою таємницею замку… Вхід до колодязя на разі замурований. Але на початку 60-х ХХ ст. сюди можна було вільно потрапити.

Православний період

[ред. | ред. код]

У 1574—1575 рр. управителем монастиря був російський першодрукар Іван Федоров. У 1602 р. князь Василь-Костянтин Острозький подарував монастиреві друкарню, внаслідок чого Д. М. на деякий час став осередком книжкової справи. Першим ігуменом Д. М. був Ісакій Борискович. Ченці вчили грецької, латинської і слов'янської мов, робили переклади.

Антоній Грекович у 1598 році висвячений на архидиякона Дерманського монастиря.[1]

Греко-католицький період

[ред. | ред. код]

Архімандритом Дерманського М. був (1625—1633 рр.) полоцький архієпископ Мелетій Смотрицький — до і після переходу на унію. Тоді знаходився на території володінь брацлавського воєводи князя Олександра Заславського, який коротко перед 1627 роком став католиком. Князь О. Заславський разом з митрополитом Йосифом Велямином Рутським[2] сприяли переходу М. Смотрицького на унію. Папа Урбан VIII 5 червня 1631 року надав М. Смотрицькому посаду (титул) ієраполітаньського архиєпископа, який є під юрисдикцією Антіохійського Патріарха.[3]

Сучасний вигляд монастиря

Пізніші архимандрити:

Російська окупація

[ред. | ред. код]

1821 р. російський окупаційний уряд відібрав Д. М. у василіян і передав православним ченцям РПЦ з Острога. До 1920 р. в Дермані існувала церковно-учительська школа. Згодом була відкрита єпархіальна дівоча школа, згодом перетворена на українську приватну гімназію (до початку 30-х рр.).

Після відновлення української державності

[ред. | ред. код]

Після відновлення української державності, з 24 грудня 1991 відновлено і діяльність монастиря, який почав діяти як жіночий.[4]

Настоятелькою монастиря є ігуменія Вероніка Зощук (народилася 2 січня 1958).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сас П. Грекович Антоній // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 190—191. — ISBN 966-00-0405-2.
  2. 9 січня 1629 року написав листа Папі, в якому підтвердив щирість його намірів перейти на унію
  3. Frick Dawid A. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577—1633) / Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999.— Tom XXXIX/3, zeszyt 162. — S. 360—361. (пол.)
  4. № 49 засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 24.12.1991 року

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дерманський монастир
  1. Горін Сергій. ДЕРМАНСЬКИЙ МОНАСТИР СВ. ТРІЙЦІ (ДО СЕРЕДИНИ XVII СТ.)
  2. Головата Наталя. ДЕРМАНСЬКИЙ МОНАСТИР: СТОРІНКИ ІСТОРІЇ
  3. Дерманський монастир-фортеця