Перейти до вмісту

Себаштіан Сальгаду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Себастьян Сальгадо)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рібейру.
Себаштіан Сальгаду
порт. Sebastião Salgado
ПсевдоSalgado, Sebastiao[1]
Народився8 лютого 1944(1944-02-08)[2][3][…] (80 років)
Айморесd, Мінас-Жерайс, Бразилія[5]
Країна Бразилія
 Франція[6]
Діяльністьфотокореспондент, художник, фотограф
Галузьдовкілля
Alma materENSAE Parisd, Університет Сан-Паулу і Federal University of Espírito Santod[7]
Знання мовфранцузька[8], бразильський варіант португальської мови, англійська і португальська[9]
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук і Академія красних мистецтв Франції
Роки активності1973[2] — 2011[2]
Посадапосол доброї волі ЮНІСЕФ[d]
Конфесіяхристияни
У шлюбі зLélia Wanick Salgadod
ДітиДжуліано Рібейро Сальгадоd
Автограф
Нагороди
IMDbID 0758204
Сайтamazonasimages.com

Себаштіан Рібейру Сальгаду Жуніор (порт. Sebastião Ribeiro Salgado Júnior, нар. 8 лютого 1944, Айморес, Мінас-Жерайс, Бразилія) — бразильський фотограф-документаліст та фотожурналіст[10].

Під час роботи над своїми фотопроєктами він відвідав понад 120 країн світу. Більшість із цих подорожей відображені в його книгах та публікаціях для преси. Виставки своїх робіт Себаштіан представляв по всьому світу.

Сальгаду є послом доброї волі ЮНІСЕФ. Він був нагороджений грантом Меморіального фонду В. Юджина Сміта 1982 року[11], почесним членством в Американській академії мистецтв і наук 1992 року[12] та медаллю і почесною стипендією Королівського фотографічного товариства 1993 року[13]. Крім того, Себаштіан є членом Академії витончених мистецтв у Інституті Франції з квітня 2016 року[14][15].

Біографія

[ред. | ред. код]

Освіта та робота економістом

[ред. | ред. код]

Сальгаду народився 8 лютого 1944 року в Айморесі, штат Мінас-Жерайс, Бразилія. Після дещо мандрівного дитинства Сальгаду спочатку здобув освіту економіста в Університеті Сан-Паулу в Бразилії. Він почав працювати економістом у Міжнародній кавовій організації, часто їздив до Африки з місіями від Світового банку і тоді вперше почав серйозно фотографувати. Він вирішив відмовитися від кар'єри економіста і повністю присвятити себе фотографії 1973 року — і тоді ж почав фотографувати для преси.

Кар’єра фотографа

[ред. | ред. код]

Спочатку Сальгаду працював із фотоагентством Sygma та паризькою компанією Gamma, а 1979 року приєднався до міжнародної організації фотографів Magnum Photos. Він покинув Magnum 1994 року та разом зі своєю дружиною Лелією Ванік Сальгаду створив у Парижі власне агентство Amazonas Images, щоб представляти свої роботи. Він особливо відомий своєю соціально-документальною фотографією робітників у менш розвинених країнах[16]. Сальгаду зі своєю родиною мешкає в Парижі[17].

З 2001 року він є послом доброї волі ЮНІСЕФ[18].

Сальгаду працює над власними довгостроковими проєктами, багато з яких були опубліковані як книги: «Інші Америки», «Сахель», «Робітники», «Міграції» та «Буття». Останні три — це великі колекції з сотнями зображень з усього світу. Найвідоміші його фотографії — з золотого рудника Серра Пелада у Бразилії[19].

Лісовідновлення Фазенди Булкао, або ферми Булькао, Інститут Терра

Інститут Терра

[ред. | ред. код]

З 1990-х років Себаштіан та Лелія працювали над відновленням частини Атлантичного лісу в Бразилії. 1998 року їм вдалося перетворити 17 000 акрів (майже 6900 га) на природний заповідник і створити Інститут Терра. Цей інститут присвячений місії відновлення, збереження лісів та екологічної освіти[20].

Фотопроєкт «Буття»

[ред. | ред. код]

З 2004 по 2011 рік Сальгаду працював над проєктом «Буття», маючи на меті представити незаплямовані обличчя природи та людства. Проєкт складається з серії фотографій пейзажів і дикої природи, а також людських спільнот, які продовжують жити відповідно до своїх традицій і культур предків. Ця робота задумана як потенційний шлях до переусвідомлення людством себе в природі[21].

У вересні та жовтні 2007 року Сальгаду демонстрував свої фотографії працівників кав'ярень з Індії, Гватемали, Ефіопії та Бразилії в посольстві Бразилії в Лондоні. Метою проєкту було підвищення обізнаності громадськості про походження популярного напою[22].

«Сіль Землі»

[ред. | ред. код]

Сальгаду та його робота фотографом стали сюжетом фільму «Сіль Землі» (2014), який зрежисерували Вім Вендерс та син Сальгаду Джуліану Рібейру Сальгаду, продюсером виступила дружина Лелія Ванік Сальгаду. Фільм отримав спеціальну нагороду на Каннському кінофестивалі[23] та номінацію на найкращий документальний фільм на кінопремії «Оскар» 2015 року[24]. Він виграв приз глядацьких симпатій 2014 року на Міжнародному кінофестивалі в Сан-Себаштіані та 2015 року на Міжнародному кінофестивалі в Тромсе. «Сіль Землі» також отримав премію «Сезар» за найкращий документальний фільм на 40-й церемонії кінопремії.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://mix-n-match.toolforge.org/#/entry/115966075
  2. ↑ а б в RKDartists
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Encyclopædia Britannica
  5. ↑ Artists + Artworks
  6. ↑ https://www.courrierinternational.com/article/leur-france-revee-sebastiao-salgado-le-petit-pays-aux-si-grandes-idees
  7. ↑ https://blog.fotoregistro.com.br/sebastiao-salgado/
  8. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. ↑ CONOR.Sl
  10. ↑ Hudson, Berkley (2009). Sterling, Christopher H. (ред.). Encyclopedia of Journalism. Thousand Oaks, Calif.: SAGE. с. 1060–67. ISBN 978-0-7619-2957-4.
  11. ↑ 1982: Recipients: Sebastião Salgado. W. Eugene Smith Memorial Fund. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 15 жовтня 2015. [Архівовано 2015-09-15 у Wayback Machine.]
  12. ↑ "Mr. Sebastiao Ribeiro Salgado[недоступне посилання]", American Academy of Arts and Sciences. Accessed 13 August 2014.
  13. ↑ Royal Photographic Society's Centenary Award [Архівовано 2012-12-01 у Wayback Machine.] Accessed 13 August 2012
  14. ↑ TASCHEN. Academician's Sword for Sebastião Salgado. TASCHEN Books. www.taschen.com (англ.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  15. ↑ Les photographes Salgado, Barbey et Gaumy élus à l'Académie des beaux-arts. Le Parisien. 16 квітня 2016. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 16 січня 2021. [Архівовано 2019-04-26 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Biography: Sebastião Salgado. The Guardian (брит.). 11 вересня 2004. ISSN 0261-3077. Процитовано 1 жовтня 2017.
  17. ↑ Sebastiao Salgado - biography. www.unicef.org. Архів оригіналу за 19 грудня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
  18. ↑ Sebastião Salgado. UNICEF. 29 квітня 2005. Архів оригіналу за 29 грудня 2015. Процитовано 20 лютого 2012.
  19. ↑ Sebastião Salgado | The Art of Photography. The Art of Photography (амер.). 14 травня 2015. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017. [Архівовано 2017-10-01 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Youchange. Instituto Terra - Youchange. Youchange (фр.). Процитовано 1 жовтня 2017.
  21. ↑ Sebastião Salgado: Genesis. International Center of Photography (англ.). 23 лютого 2016. Процитовано 1 жовтня 2017.
  22. ↑ Sebastião Salgado – Genesis | Graphicine. www.graphicine.com (амер.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017. [Архівовано 2017-10-01 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Das Salz der Erde (2014)", IMDb. Accessed 11 May 2015.
  24. ↑ Das Salz der Erde (2014) / Awards Accessed 6 may 2016.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Себаштіан_Сальгаду&oldid=43727653