Централія
Місто
![]() Координати 40°48′12″ пн. ш. 76°20′30″ зх. д. / 40.80333333336077573° пн. ш. 76.34166666669477763° зх. д.Координати: 40°48′12″ пн. ш. 76°20′30″ зх. д. / 40.80333333336077573° пн. ш. 76.34166666669477763° зх. д.
|
Централія (англ. Centralia) — місто (англ. borough) в США, в окрузі Колумбія штату Пенсільванія. Населення — 5 осіб (2020). Через підземну пожежу, що розпочалася в 1962 році, чисельність жителів зменшилася з 1000 осіб (1981 рік) до 12 осіб (2005 рік), з 2007 року постійно проживає 9 осіб. Централія тепер вважається найменш густонаселеним містом у штаті Пенсильванія.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/78/Pa61_centralia.jpg/200px-Pa61_centralia.jpg)
У 1841 році Джонатан Фауст відкрив таверну «Bull's Head» у місцевості, що тоді називалася Тауншип Гримлячий Струмок (Roaring Creek Township). У 1854 році Олександр В. Ріа, гірський інженер компанії «Locust Mountain Coal and Iron Company» прибув у цю місцевість, почав проектування вулиць. Це поселення спочатку було відоме як Центрвіль. Проте, в окрузі Скулкіл (Schuylkill) вже існувало місто Центрвіль, і поштова служба не могла дозволити існування двох населених пунктів з однаковою назвою, тому Ріа перейменував селище в Централію в 1865 році[3]. У 1866 році Централія отримала статус міста.
Протягом 1860-х і 1870-х, район міста Централія був місцем діяльності таємного товариства ірландських емігрантів Моллі Магуайерс. Засновник містечка Олександр Ріа став жертвою замовного вбивства. Він був убитий 17 жовтня 1868 за межами міста. У цьому злочині звинуватили трьох людей і згодом вони були засуджені до повішення у центрі округу Блумсбург (Bloomsburg), штат Пенсильванія. Вирок був приведений у виконання 25 березня 1878. Також протягом цього періоду було здійснено ще кілька вбивств і підпалів.
У місті знаходилася адміністрація навчальних закладів області, яка керувала кількома початковими і однією середньою загальноосвітньою школою. Також у місті було дві парафіяльних католицьких школи.
Інфраструктура міста була досить розвинена і включала в себе сім церков, п'ять готелів, двадцять сім салонів, два театри, банк, поштове відділення та чотирнадцять промтоварних і продуктових магазинів. Протягом більшої частини історії цього містечка, поки функціонувала вугільна промисловість, населення становило понад 2 000 жителів. Ще близько 500—600 чоловік проживали в передмістях, в безпосередній близькості від Централії.
У травні 1962 року, Міська Рада Централії найняла п'ятьох пожежників-добровольців для очищення міського сміттєзвалища, розташованого в занедбаному шурфі відкритої шахти недалеко від кладовища «Odd Fellows». Це було зроблено за кілька днів до Дня пам'яті. Пожежники, як вони робили це в минулому, підпалили сміттєві купи, дозволивши їм прогоріти деякий час, загасили. Але через не до кінця загашений вогонь почали тліти глибші поклади сміття, і пожежа розповсюдилася через отвір в шахті на інші занедбані вугільні шахти під Централією. Спроби погасити вогонь були невдалими. З часом люди почали скаржитися на погіршення здоров'я, спровоковане виділенням чадного газу.
У 1979 році місцеві жителі дізналися про дійсний масштаб проблеми, коли власник бензозаправки вставив щуп в один з підземних резервуарів, щоб перевірити рівень палива. Коли він вийняв щуп, він виявився дуже гарячим — температура бензину в резервуарі була близько 77,8 градусів за шкалою Цельсія.
У масштабі штату увага до пожежі почала зростати і досягла найвищої точки в 1981 році, коли 12-річний Тодд Домбоскі впав в земляний колодязь 1.2 метра шириною і 45 метрів глибиною, який раптово відкрився під його ногами. Хлопчик був врятований завдяки старшому братові, який витягнув його з гирла діри. Інцидент швидко привернув увагу до Централії, оскільки слідча група (що включала представника штату, сенатора і керівника служби шахтової техніки безпеки) стала свідком цього інциденту.
У 1984 році Конгрес виділив понад 42 мільйонів доларів для підготовки і організації переселення городян. Більшість жителів прийняли цю пропозицію і перебралися в сусідні поселення Маунт-Кармел і Ешланд. Кілька сімей вирішили залишитися, незважаючи на попередження державних діячів.
У 1992 році штат Пенсильванія зажадав дозволу на примусове відчуження всієї приватної власності міста, мотивуючи це непридатністю будівель для використання. Подальша спроба мешканців через суд домогтися будь-якого рішення проблеми зазнала невдачі. У 2002 році Поштова служба США скасувала поштовий індекс містечка — 17927.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/Hillside_church.png/200px-Hillside_church.png)
У Централії практично не залишилося заселених будинків. Більшість будинків було знесено, і ця область тепер виглядає як лука з кількома прокладеними через неї вулицями. Велика частина міста покрита заростями. Єдина церква, що залишилася в місті, — Церква Успіння Святої Діви Марії Української греко-католицької єпархії[4] щотижня в суботу вночі проводить службу. У місті є чотири кладовища.
Єдиними ознаками пожежі, яка займає площу приблизно 1,6 км² і поширюється по чотирьох фронтах, є низькі округлі металеві парові вентилі на півдні містечка і кілька знаків, що попереджають про підземну пожежу, нестійкий ґрунт і чадний газ. Також можна побачити дим і пару, які виходять із занедбаної частини пенсильванської Траси 61 (вона була закрита у 1990-х після того, як на дорозі з'явилися кілька великих тріщин), у місцях неподалік від цвинтаря, розташованого на пагорбі, і з інших тріщин у ґрунті, розташованих по всій території міста. Маршрут Траси 61 був змінений і була побудована об'їзна дорога, яка йде в стороні від покинутого міста. Однак, підземний вогонь все ще горить, але ніяких спроб загасити його вжито не було. Вугілля там достатньо, щоб ця пожежа тривала ще протягом 250 років.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b1/Pdr_1647.jpg/200px-Pdr_1647.jpg)
На кінець 2005 року Співдружність штату Пенсильванія так і не відновила контракт переселення городян, тому доля жителів, що лишилися там залишається невизначеною.
Очікується, що велика частина колишніх жителів повернеться у 2016 році для того, щоб відкрити капсулу часу, поховану у 1966 році поряд з меморіалом.
Централія розташована за координатами 40°48′16″ пн. ш. 76°20′38″ зх. д. / 40.80444° пн. ш. 76.34389° зх. д. (40.804486, -76.344007)[5]. За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 0,62 км², з яких 0,62 км² — суходіл та 0,00 км² — водойми.
Історія переписів | |||
---|---|---|---|
Перепис | Населення | Зміна в % | |
1870 | 1342 | — | |
1880 | 1886 | 40.5% | |
1890 | 2761 | 46.4% | |
1900 | 2048 | −25.8% | |
1910 | 2429 | 18.6% | |
1920 | 2336 | −3.8% | |
1930 | 2446 | 4.7% | |
1940 | 2449 | 0.1% | |
1950 | 1986 | −18.9% | |
1960 | 1435 | −27.7% | |
1970 | 1165 | −18.8% | |
1980 | 1017 | −12.7% | |
1990 | 63 | −93.8% | |
2000 | 21 | −66.7% | |
2010 | 10 | −52.4% | |
2020 | 5 | −50.0% | |
Sources:[6][7][8] |
Згідно з переписом 2010 року[9], у селищі мешкало 10 осіб у 5 домогосподарствах у складі 3 родин. Густота населення становила 16 осіб/км². Було 6 помешкань (10/км²).
Расовий склад населення:
|
До двох чи більше рас належало 0,0 %. Частка іспаномовних становила 0,0 % від усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 0,0 % — особи молодші 18 років, 70,0 % — особи у віці 18—64 років, 30,0 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 62,5 року. На 100 осіб жіночої статі у селищі припадало 100,0 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 100,0 чоловіків також старших 18 років.
Цивільне працевлаштоване населення становило 4 особи. Основні галузі зайнятості: транспорт — 50,0 %, виробництво — 50,0 %.
Вугільно-антрацитна промисловість була основним виробництвом. Вона продовжувала функціонувати в Централії до 1960-х, поки більшість компаній не вийшло з бізнесу. Гірська промисловість, заснована на шпурових шахтах, продовжувала функціонувати до 1982 року. Відкрита розробка в цій області все ще триває, а на шахті, що в п'яти кілометрах на захід від міста працює близько 40 осіб.
Через місто проходили дві залізниці — «Philadelphia and Reading» і «The Lehigh Valley», причому друга була головним залізничним перевізником. Залізничне сполучення припинилося в 1966 році.
Деякі жителі, які проживали у Централії вважають, що право штату на примусове відчуження їх власності було інсценовано, щоб отримати права на видобуток у нижній частині міста антрациту.
Мешканці припускають, що його ціна становить понад 1 мільярд доларів, хоча точна кількість вугілля — невідома. Чиновники Співдружності заявляли, що штат Пенсильванія не має прав на видобуток антрациту і не має сенсу в придбанні, і ніяка гірська промисловість не була організована в цій області.
- Місто Централія послужило прототипом для створення міста у фільмі Сайлент гілл.
- У книзі Джоан Квіглі, опублікованій в 2007 році, описується, що пожежа сталася 27 травня. Причиною пожежі послужив недопалок сигарети, викинутий одним водієм тягача. Як свою версію, Квіглі цитує інтерв'ю з пожежними-добровольцями, колишнім начальником пожежної охорони, чиновниками міста та з кількома свідками тієї події.
- Події оповідання Strange Highways (англ. Дивні дороги) американського письменника-фантаста Діна Кунца відбуваються в місті, яке дуже схоже на Централію.
- У журналі Time 22 червня 1981 було опубліковано статтю «Найгарячіше місце в Америці».
- Централія стала місцем фінальної сцени роману «Вампір нуль» письменника Девіда Велінгтона.
- ↑ Krajick, Kevin (May 2005). Fire in the hole. Smithsonian Magazine. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 27 липня 2009.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
- ↑ перепис населення США 2020 / за ред. Бюро перепису населення США
- ↑ DeKok, David (1986), Unseen Danger; A Tragedy of People, Government, and the Centralia Mine Fire, Philadelphia: University of Pennsylvania Press, с. 17, ISBN 978-0595092703
- ↑ Відбулося друге паломництво до храму Успення Пресвятої Богородиці УГКЦ у зруйнованому американському містечку Централія. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
- ↑ Gazetteer. Бюро перепису населення США. Процитовано 16-06-2019.(англ.)
- ↑ Census of Population and Housing. United States Census Bureau. Архів оригіналу за 12 травня 2015. Процитовано 11 грудня 2013.
- ↑ American FactFinder. United States Census Bureau. Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 31 січня 2008.
Enter 'Centralia borough, Pennsylvania' to search under Community Facts
- ↑ Annual Estimates of the Resident Population for Incorporated Places: Pennsylvania: 1 квітня 2010 to 1 липня 2013. Population Estimates. United States Census Bureau. Архів оригіналу за 10 березня 2015. Процитовано 20 травня 2015.
- ↑ American FactFinder. Бюро перепису населення США. Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 16-06-2019.(англ.)
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Централія |
- Централия — прообраз Silent Hill [Архівовано 20 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- відеосюжет про місто [Архівовано 25 квітня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Централия — сгорающая изнутри. Город-саспенс в США. [Архівовано 26 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- The Hottest Town in America [Архівовано 2 січня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Централія – містечко на палаючій землі (укр.)
|
|