Рибницький Сергій Іванович

Сергій Іванович Рибницький
Псевдонім	Чарівні Блохи Святого Антонія
Народився	30 червня 1984(1984-06-30) (40 років) Вінниця
Громадянство	Україна
Діяльність	письменник, блогер, фотограф
Alma mater	Вінницький національний технічний університет
Жанр	оповідання, роман, детектив, альтернативна історія, історична містифікація, соціальна фантастика, горор
Премії	лауреат літературної премії видавництва «Смолоскип»

Сергій Іванович Рибницький — український письменник, блогер, фотограф, літературний оглядач.

Біографія

Народився 30 червні 1984 року на Вінниччині.

Навчався у Вінницькому національному технічному університеті на факультеті будівництва, теплоенергетики та газопостачання.

Живе у Вінниці. Працював консультантом книгарні «Є», фотографом на літературних вечорах. Знімки й ранні літературні твори Сергія Рибницького публікують під псевдонімом Чарівні Блохи Святого Антонія.

Цікавиться творчістю Франца Кафки, Джека Керуака та Пелема Вудгауза.

Літературна творчість

Писати почав, навчаючись в університеті. Рання творчість Сергія Рибницького — це переважно поезія. З-поміж основних тем віршів — урбаністичні мотиви («ponem et circenses»), екзистенційна («море яке завжди з тобою», «онтологія світла в кінці тунелю») та інтимна лірика («заручникам сердець»).

Крім поезії, у студентські роки також пробував писати сценарії («Шепіт темряви. Частина 1»). Михайло Стрельбицький, колишній член Національної Спілки письменників України та доцент кафедри університету писав про драматичний текст письменника:

	Хоч це й парадоксально, прозовим словом наш другокурсник володіє... на порядок вправніше. Принаймні є, відсувається у нього тут те, що у прозі цінується понад усе й дається, власне, від Бога: словесна пластика. Це — коли слово здатне малювати, ліпити, відтворювати й витворювати реальність: як зовнішню, довколишню, так і внутрішню — психологічну! Звісно, на сценарій це поки що скидається не дуже — опановувати науку жанрів, стилів та стилістик нашому неофітові ще належить. Але її варто, на моє глибоке переконання, опановувати.
— Михайло Стрельбицький

У малій прозі автор експериментує із жанрами: детектив, постапокаліптика, горор, альтернативна історія тощо. Про розмаїтість творчості Сергія Рибницького писав Віталій Квітка:

	Сергій може постати як у ролі чудового й майже елементарного за творчими засобами оповідача детективного сюжету, і в іпостасі заобрійного, тяжко читаного, мало зрозумілого й водночас сучасного провідника в складній, в емоційно заплутаній та перевантаженій філософією апокаліптичності альтернативній історії.
— Віталій Квітка

Оповідання письменника були надруковані у збірках короткої детективної прози «Маніяк на замовлення» (2016), «Без терміну давності» (2016) і «Різдвяний детектив» (2017), колективних збірках малої горор-прози «Дотик зачаєного жаху» (2017) і «Вбивство на вулиці…» (2019), збірці соціальної фантастики «Антисоціальна мережа» (2020), антології українського горору «Страшні казки для своїх» (2024).

Окремі твори Сергія Рибницького також виходили в редакціях журналу «Дзвін» та онлайн-часопису «Стос».

«Я — кисень»

2018 року вийшла друком збірка оповідань Сергія Рибницького «Я — кисень», яка була відзначена премією видавництва «Смолоскип». Передмову до книги написала Вікторія Гранецька, зокрема зазначивши: «Ця книга для вимогливого читача, поціновувача химерної якісної прози, котра лише на перший погляд химерна, тому що багатошарова, глибока й місцями геть незбагненна».

	Книжка «Я – кисень» від лавретата конкурсу видавництва «Смолоскип» Сергія Рибницького, безумовно, належить до відкриттів сучасної української літературі в малій прозі.
— Віталій Квітка

«Жовтий закон»

2019 року була опублікована друга книга письменника — роман-апокаліпсис «Жовтий закон» (видавництво «Дім химер»). Події у творі розгортаються в недалекому майбутньому в Києві після теракту. Про сюжет роману автор зазначав:

	...такі книги часто пишуть не від задоволення життям, а навпаки: ти хочеш щось надбати, «вхопити бога за бороду», і тому моя книга є не символом недоспаних ночей, а розвитком певних ідей, отримання відповідей щодо оточуючого світу.
— Сергій Рибницький

Про переплетення різних локусів і атмосферу оповідань збірки Ганна Улюра зазначила:

	У нього Вінниця перетворюється на абетку – і стає похідною від Відня, а на Марсі тим часом слухають на честь Південного Бугу, либонь, "Блакитний Дунай". Його герої спостерігають за Марсом в телескоп і за котримсь спальником Вінниці у вікно – та планують одночасно а) втечу, б) колонізацію. Чи снять марсіани вінничан?
— Ганна Улюра

Блог

З 2017 року Сергій Рибницький веде блог на платформі Blogger під псевдонімом Сергій Рибницький Загублені Фоліанти Чарівних Бліх Святого Антонія. У коротких записах письменник ділиться філософськими роздумами, творчими напрацюваннями та розповідає про власне життя.

З-поміж рубрик блогу — «Із вигаданих вінницьких хронік», «Короткі піщанські хроніки», «К У Т А Х А Ш А», «На Великдень до тебе ніхто не приїде», «23 рік», «Плейлист виконувача бажань».

Літературно-критична діяльність

Сергій Рибницький — автор низки рецензій на книги:

• рецензія на книгу Євгена Ліра «Підземні ріки течуть»;
• «"Бандера Distortion" — поліфонія історії або нестримна легкість постмодернізму» (рецензія на роман Олега Шинкаренка «Бандера Distortion»);
• «Книга, яка має завелику силу тяжіння» (рецензія на збірку оповідань Влада Сорда «Безодня»);
• «Веселка тяжіння» Томаса Пінчона: ракета, яка все ще падає (рецензія на роман Томаса Пінчона «Веселка тяжіння»).

Відзнаки

Лауреат і переможець:

• конкурсу детективів «Це ж елементарно, сер» від ЛітМайданчика (2015);
• конкурсу горор-оповідань «Зачаяний жах» від літературно-мистецького журналу «Стос» (2016);
• літературної премії видавництва «Смолоскип» (ІІ премія, 2017);
• конкурсу химерних історій «Антисоціальна мережа» (2019);
• літературної премії ім. І. Федорова (ІІ місце, 2019);

Учасник Міжнародного фестивалю оповідання «Intermezzo» та Культурно-мистецької резиденції «Над Богом».