Скибін Рустем Володимирович
| Рустем Скибін | ||||
|---|---|---|---|---|
| Rustem Skybin | ||||
 | ||||
| Народження | 1976 Самарканд, Узбекистан | |||
| Національність | кримський татарин | |||
| Країна |  Україна | |||
| Жанр | скульптор, кераміст | |||
| Навчання | Самаркандське училище мистецтв | |||
| Вчитель | Мамут Чурлу  | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | художник-педагог | |||
| Сайт | rustemskibin.com | |||
|
| ||||
 Скибін Рустем Володимирович у Вікісховищі | ||||
Рустем Володимирович Скибін (нар. 1976, Самарканд, Узбекистан) — кримськотатарський кераміст. Заслужений майстер народної творчості України (2020)[1].
Родичі, які були депортовані в 1944-му році, з південного берега Криму — дідусь із Кореїзу, бабуся з Місхору[2].
1996 року закінчив Самаркандське училище мистецтв за спеціальністю «художник-педагог». Того ж року повернувся на батьківщину матері — в Крим.
З 1996 по 2000 рік працював головним художником на керамічному підприємстві «Таврика», Сімферополь. На основі орнаментів кримськотатарської вишивки, зібраних і розшифрованих малярем та мистецтвознавцем Мамутом Чурлу, Рустем Скибін створив власний стиль поліхромного розпису керамічних виробів, що продовжує традиції кримських татар. Активно збирає, аналізує, відновлює технології виробництва різноманітних форм традиційної побутової гончарної кераміки, вивчає і відновлює професійну лексику.
Рустем Скибін створив серію унікальних тарелів з вишуканими каліграфічними композиціями, які є його основним продуктом. Він також виробляє керамічні світильники, фонтани, музичні інструменти, декоративні панно. Його роботи популярні за межами Криму та України.
Викладав в Бахчисарайській дитячій керамічній студії «Чьолмекчілер» (в перекладі з кримськотатарської «гончарі»). У селищі Акрополіс, Сімферопольський район, створив творчу майстерню «El-Cheber» (з кримськотатарської «країна майстрів»), в якій виховав таких майстрів як Айдер Абібулаєв, Ельдар Гусенов, Асіє Мушурова, Асіє Усеїнова[3].
Скибін бере активну участь у регіональних, всеукраїнських та міжнародних виставках.
Член творчого об'єднання «Чатир-Даг». Кандидат в члени Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Член Асоціації кримськотатарських художників.
Учасник багатьох фольклорних фестивалів та ярмарків в Україні, Польщі, Туреччині. Взяв участь у презентаціях культури корінного народу Криму у Раді Європи у м. Страсбург у 2015 р., в експозиції кримського гончарства на Фестивалі Блюр Вест у Торонто, Канада у 2018 році.
З 2014 р. проживає та працює у Києві.
26 червня 2023 року презентував унікальну виставку кримськотатарських шевронів і військової айдентики у вигляді арт-обʼєктів і авторських патчів[4].
У 2023 році в Київській картинній галереї представлений новий проєкт Рустема Скибіна під назвою «Qalqan/Щит»[5].
Роботи зберігаються в таких колекціях:
- Сімферопольський етнографічний музей
- Кримськотатарський музей мистецтв (Сімферополь)
- Дирекція художніх виставок Міністерства культури України (Київ)
- Художній музей імені Крошицького (Севастополь)
- Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному (Полтавська область)
- Національний музей народної архітектури та побуту України (Київ)
- Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (Київ)
- Харківський художній музей
- Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини
Київ (2023)[5], Софія(2024)[6].
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- ↑ Котович, Софія (4 липня 2024). Рустем, майстер декоративно-прикладного мистецтва. Жителі Києва (укр.). Процитовано 6 липня 2024.
- ↑ Рустем Скибін. rustemskybin.com. Процитовано 22 травня 2024.
- ↑ Суспільне Крим (26 червня 2023), Кераміст Рустем Скибін презентував унікальну виставку кримськотатарських шевронів, процитовано 22 травня 2024
- ↑ а б 20 років пошуків. Кримський кераміст Скибін представив проєкт «Qalqan/Щит». Крым.Реалии (укр.). 28 жовтня 2023. Процитовано 22 травня 2024.
- ↑ У Софії відкрилася виставка «Qalqan/Щит» кримського кераміста Рустема Скибіна. Крым.Реалии (укр.). 9 травня 2024. Процитовано 22 травня 2024.