Рослинний слиз
Рослинний слиз — високомолекулярні безазотисті речовини, які дуже розбухають у воді й утворюють колоїдні розчини. Хімічно належать до чистих полісахаридів з уроновими кислотами, до поліуронідів та інших сполук; рідка лікарська форма, яка містить в розчиненому вигляді або у вигляді суспензії різні види рослинного слизу (слизи одержують шляхом обробки водою слизистих речовин рослинного походження). Слизи певних лікарських рослин належать до біологічно активних речовин.
Слизовий колоїдний розчин захищає слизові оболонки при запаленні, пом'якшує больові відчуття й сприяє процесові загоєння. Спричинене запаленням сильне виділення власних слизових субстанцій зменшується, а введені в організм як ліки слизи ферментативно не розкладаються, організмом не засвоюються і не перетравлюються. Ця властивість сприятливо діє на кишку при хронічних закрепах, які настають внаслідок запалення слизових оболонок. Вони добре діють і при діареї та посиленій перистальтиці, але вже через те, що рослинні слизи поглинають подразнюючі речовини й рідину. Насамперед їх застосовують при дратливому кашлі, а також для полоскань горла та компресів при ураженнях шкіри та виразках.
Слизи належать до рідкої форми ліків (поряд з розчинами, аерозолями, краплями, настоями, мікстурами, емульсіями та відварами). Ця форма здавна поширена в медицині й має велику популярність у лікарів різних спеціальностей.
Слизи — густі, в'язкі рідини. Частки слизу, як і частки суспензій, мають електричні заряди. Тільки їхні частки по-різному взаємодіють з водою: частки суспензій мають невелику спорідненість до води й не утворюють навколо себе оболонок, а частки слизу притягують молекули води, які утворюють навколо них водні оболонки, що має значення для стійкості слизу.
Слизи, бувши фармакологічно індиферентними, при вживанні всередину мають властивість вкривати слизову оболонку шлунка й кишки тонким шаром і тим оберігають її від безпосередньої дії лікарських речовин, призначуваних у суміші зі слизовими речовинами, а також уповільнюють їх всмоктування й подовжують дію. При призначенні лікарських речовин, які подразнююче діють на слизову оболонку шлунка й кишки, рекомендують додавати до них слизи в кількості 10-50% і більше.
До справжніх слизів, які мають в основі слизову кислоту, відносять слизи насіння льону, липового цвіту й кореня алтеї, а до несправжніх — слиз із бульб зозулинця, який в основі має щавелеву кислоту, а також слизи з лишайників і водоростей, у яких є або ліхенін або ламірин.
Багато грудних чаїв та зборів від кашлю, а також рослинних соків і екстрактів (підбіл, плоди малини) й проносних чаїв містять слизові речовини. Сироп з алтеї — неодмінна складова частина відкашлювальних чаїв і тинктур. Агар з водоростей, трагакант і насіння льону входять до складу офіцінальних препаратів — це хороші нешкідливі проносні засоби. Організм до них не звикає, їх можна використовувати тривалий час.
Основні джерела слизових речовин: агар, гуміарабік, листя і квіти підбілу, ісландський мох, насіння льону, квітки і листя мальви.
Слиз овочевих рослин — гідрофільні полісахариди, які накопичуються в насінні, корінцях та інших продуктових органах у слизових ходах. За хімічним складом нейтральний слиз подібний до геміцелюлози, а кислий — до камеді. Слиз відіграє важливу роль під час набухання та проростання насіння. Наприклад, уже через декілька годин посіяне насіння кавуна покривається слизовою оболонкою і для такої насінини уже не страшні різкі перепади вологості ґрунту. Найбільшим шаром слизу покривається насіння васильків (базиліку), льону та подорожнику, що навіть перешкоджає висіванню намоченого насіння. Овочеві рослини з великою кількістю слизу дуже корисні для приготування дієтичних страв, які лікують гастрити та виразки шлунку.
- Державна Фармакопея України/ Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». — Харків: РІРЕГ, 2001. — 556 с. — ISBN 966-95824-1-5
- Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ Від. ред. А. М. Гродзінський.- К.: Голов. ред. УРЕ, 1991. — 544 с. — ISBN 5-88500-006-9
- Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження класифікатора лікарських форм» № 235 від 26.06.2002
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |