Летальні гени
Летальні гени, або правильніше летальні алелі — мутантні алелі генів, які призводять до смерті організмів. Можуть бути домінантними чи рецесивними, але призводять до смерті організму переважно в гомозиготному стані.
Уперше описані французьким генетиком Люс'єном Кено.
Оцінки летальних алелів у реальних популяціях тварин ускладнені[1].
Летальні алелі можуть бути домінантними або рецесивними. За умов рецесивної летальності організми-носії обох летальних алелів можуть гинути на стадії ембріонального розвитку, тоді розщеплення ознак у першому поколінні за другим законом Менделя відхиляється від 3:1 і становить 2:1.[2] Прикладом такого алелю є мутація «tailless» у Т-гені в дослідах Надії Добровольської-Завадської. Тут летальність була рецесивною, хоча сам алель був домінантним — у гетерозиготних мишей були вкорочені хвости.
Прикладом домінантного летального алелю є подовжені форми гену гантінгтіну, які викликають хворобу Гантінгтона[2].
Також виділяють напівлетальні та умовнолетальні алелі.
- ↑ Halligan, Daniel L; Keightley, Peter D (2003). How many lethal alleles?. Trends in Genetics. 19 (2): 57—59. doi:10.1016/S0168-9525(02)00045-8. ISSN 0168-9525.(англ.)
- ↑ а б Lobo, I. (2008) Mendelian ratios and lethal genes [Архівовано 31 березня 2019 у Wayback Machine.]. Nature Education 1(1):138(англ.)
- Lobo, I. (2008) Mendelian ratios and lethal genes [Архівовано 31 березня 2019 у Wayback Machine.]. Nature Education 1(1):138(англ.)
- Ю. М. Александров. Летальні гени [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.]. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.