Соколенко Андрій Аполлінарійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соколенко.
Соколенко Андрій Аполлінарійович
 Полковник
Загальна інформація
Народження31 серпня 1973(1973-08-31)
Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Смерть17 травня 2015(2015-05-17) (41 рік)
Амвросіївський район, Донецька область, Україна
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Alma MaterНаціональна академія Національної гвардії України
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Національна гвардія
Формування2-га окрема Галицька бригада
Війни / битвиВійна на сході України
Командування
 2 ОБр НГУ, заступник командира з тилу — начальник тилу
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
CMNS: Соколенко Андрій Аполлінарійович у Вікісховищі

Андрі́й Аполліна́рійович Соколе́нко (31 серпня 1973 — 17 травня 2015) — полковник Міністерства внутрішніх справ України. Герой України.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Пам'ятник загиблим українським воякам у селищі Новотошківське.

Народився 1973 року у місті Запоріжжя. 1994 року закінчив Харківське вище військове училище Національної гвардії України. З 2002 року — в 2-й окремій Галицькій бригаді, згодом — заступник командира військової частини з тилу — начальник тилу.

У військовій частині в зоні бойових дій відповідав за логістику. 17 травня 2015-го загинув внаслідок підриву на фугасі автомобіля УАЗ, що рухався ґрунтовою дорогою до села Троїцьке Попаснянського району. У автомобілі військовики та волонтери розвозили гуманітарну допомогу на передову лінію. Тоді ж загинули молодший сержант Іван Попіль, волонтери Володимир Богданович Боднар (організація «Варта-1») та Геннадій Євдокименко, вижив тільки волонтер Андрій Романчак (з опіками 70 % поверхні тіла). Це була четверта ротація полковника Соколенка.

Залишилися батьки — мама Валентина Олексіївна, батько — полковник у відставці Аполлінарій Григорович Соколенко, старший брат Сергій, служив полковником у кримському територіальному командуванні ВВ МВСУ, дружина Ірина та 15-річна донька Аліна.

20 травня 2015-го похований з військовими почестями у місті Львів, на Личаківському цвинтарі.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (9 травня 2019, посмертно) — за виняткову особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2]
  • Орден «За мужність» III ст. (27 червня 2015, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3]
  • Медаль «За військову службу Україні» (25 березня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[4]
  • Медаль «За бездоганну службу» III ст. (4 вересня 2009) — за вагомий особистий внесок у зміцнення законності та правопорядку, зразкове виконання військового і службового обов'язку щодо захисту конституційних прав і свобод громадян та з нагоди 70-річчя створення військової частини 3002[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Загайська Р. Й. Вітер в долонях — Львів: 2017. — С. 39. — 416 с.
  2. ↑ Указ Президента України від 9 травня 2019 року № 206/2019 «Про присвоєння А. Соколенку звання Герой України»
  3. ↑ Указ Президента України від 27 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. ↑ Указ Президента України від 25 березня 2015 року № 176/2015 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Національної гвардії України»
  5. ↑ Указ Президента України від 4 вересня 2009 року № 710/2009 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців військової частини 3002 управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України»

Джерела

[ред. | ред. код]
Попередник: Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка»
№ 187
9 травня 2019 		Наступник:
Момот Ігор Федорович Гончаренко Дмитро Валерійович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соколенко_Андрій_Аполлінарійович&oldid=41399460