Підсоколик Елеонори
| Підсоколик Елеонори | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Falco eleonorae Gene, 1839 | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Підсоколик Елеонори[2] (Falco eleonorae) — вид хижих птахів родини соколових (Falconidae).
Вид названо на честь Елеонори Арборейської (близько 1350—1404) з Сардинії, відомої тим, що першою прийняла закон про захист хижих птахів.
Цей вид розмножується на островах у Середземному морі, особливо навколо Греції (де розмножується дві третини світової популяції), а також на Кіпрі, Канарських островах, Ібіці та поблизу Іспанії, Італії, Хорватії, Марокко та Алжиру. Зимує на Мадагаскарі.
Довжина тіла приблизно 36–42 см, розмах крил 84–105 см. Вага тіла самця 350—390 г, вага тіла самиці 340—460 г. Обидві статі мають однакове забарвлення. Верх тіла сланцево-сірий, нижня сторона бура з темними поздовжніми плямами. Чорний дзьоб, жовті ноги. Хвіст довший, ніж у інших соколів, крила довгі і тонкі. Розрізняють дві кольорові різновиди: темний, майже чорний і набагато частіше світлий — з темними «вусами» на світлих щоках і чітко вираженою нижньою стороною тіла.
- ↑ BirdLife International (2016). Falco eleonorae: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 7 червня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |