Бардіна Софія Іларіонівна

Бардіна Софія Іларіонівна
Народилася	15 червня 1853(1853-06-15)  Шацький повітd, Тамбовська губернія, Російська імперія
Померла	26 квітня 1883(1883-04-26) (29 років)  Женева, Швейцарія
Країна	Російська імперія
Діяльність	політична діячка, революціонерка
Галузь	політична діяльність і пропаганда
Знання мов	російська
Медіафайли у Вікісховищі

Софі́я Іларіо́нівна Бардіна́ (1853— †26 квітня 1883) — російська революціонерка-народниця та феміністка. Вчилася в Москві, потім в Цюриху і Женеві.

В 1874 повернулася в Росію. Працюючи на фабриках, вела пропаганду серед робітників. Брала активну участь у створенні московської народницької групи.

В 1875 заарештована і 1877 осуджена по «процесу 50-ти». Її промова на суді, сповнена віри в неминучість революції в Росії, мала великий вплив на революційну інтелігенцію. Бардіна була засуджена на 9 років каторги, яку замінено довічним засланням у Сибір.

У 1880 році Бардіна звідти втекла і згодом виїхала за кордон, де тяжка хвороба привела її до самогубства.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.