Перейти до вмісту

Список богомолів Італії

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Богомоли Італії
Біорегіон
Біогеографічний екорегіонГоларктика
ЕкозонаПалеарктика
Місцевість
КонтинентЄвропа
КраїнаІталія Італія
ТериторіяПівденна Європа
Фауна вищого рангу
За географієюФауна Італії
За систематикоюбогомоли
За екологієюсуходільна фауна
За біогеографієюентомофауна Палеарктики
Період існування
Геологічний віксучасна фауна
Особливості
Визначні раритетні види
Ключові індикаторні види
Видовий обсяг14 видів
Родовий обсяг7 родів

У фауні Італії відомо 14 видів богомолів з 7 родів[1][2][3]. Найбагатший видами рід Ameles — 5 видів.

У 2010-х роках відбулася експансія виду Ameles spallanzania на північ, а також у країні з'явилися вселенці Hierodula trancaucasica і Hierodula patellifera. Богомол Ameles fasciipennis, відомий за єдиною знахідкою самця, вважається вимерлим.

Список видів

[ред. | ред. код]
Наукова назва, автор, рік опису Таксономія Статус МСОП Зображення Зауваження щодо поширення
Mantis religiosa Linnaeus, 1758 Родина богомолові LC Відомий по всій території країни, окрім високогір'я Альп та Апеннінів[1]
Hierodula trancaucasica Brunner[en], 1878 Родина богомолові — У вересні 2018 року понад 30 особин деревного богомола було знайдено на півночі Італії, в провінції Кремона[4].
Hierodula patellifera Serville, 1839 Родина богомолові — У 2020 році було повідомлено про виявлення цього виду на півночі Італії уздовж долини річки По, переважно в Ломбардії та Венето від Венеції до Мілану впродовж 2015—2019 років[5]. Найбільш імовірним шляхом потрапляння виду до країни вважають перевезення оотек з товарами з Азії, зокрема на бамбукових мітлах[5].
Empusa pennata (Thunberg, 1815) Родина емпузові Трапляється по всій країні: у північних та південних регіонах, на Сицилії та на Сардинії
Empusa fasciata Brullé[en], 1832 Родина емпузові DD Відомі знахідки на північному сході Італії, переважно на узбережжі Адріатичного моря[1]
Iris oratoria Linnaeus, 1758 Родина Eremiaphilidae - Поширений переважно у південних регіонах, на Сицилії та на Сардинії. Літературні згадки з північного сходу вважаються сумнівними[6].
Geomantis larvoides Pantel, 1896 Родина Rivetinidae — Трапляється по всій країні: у північних та південних регіонах, на Сицилії та на Сардинії. Цього богомола нерідко плутають з личинками богомолів роду Ameles, а тому він лишається малодослідженим. Зокрема дослідження 2018 року виявило велику популяцію Geomantis larvoides у Лігурії на півночі Італії, звідки не було жодної згадки з 1954 року[7]
Rivetina baetica tenuidentata Greca & Lombardo, 1982 Родина Rivetinidae — Поширений у Сицилії підвид
Ameles fasciipennis Kaltenbach, 1963 Родина Amelidae EX Відомий за єдиним екземпляром самця, знайденим у музейній колекції. За зовнішніми ознаками вид близький до A. spallanzania, основні відмінності стосуються будови статевих органів. Згідно з етикеткою екземпляр знайдено поблизу міста Толентіно в провінції Мачерата області Марке на сході Італії. Дата записана нерозбірливо, проте найімовірніше богомола впіймано у 1871 році.[8][9]
Ameles decolor Charpentier, 1825 Родина Amelidae — Трапляється по всій країні: у північних та південних регіонах, на Сицилії та на Сардинії
Ameles spallanzania (Rossi, 1792) Родина Amelidae — Трапляється по всій країні: у північних та південних регіонах, на Сицилії та на Сардинії. Розширює свій ареал на півночі Італії впродовж 2010-х років[10]. У північних регіонах змінюється тривалість циклу розвитку: подовжується діапауза яєць в оотеці[11].
Ameles picteti (Saussure, 1869) Родина Amelidae — Поширений на Сицилії. На думку низки дослідників, його вказівки з Сицилії є помилковими[12]
Ameles andreae Battiston et al, 2018 Родина Amelidae — Поширений на Сардинії
Pseudoyersinia lagrecai Lombardo, 1984 Родина Amelidae — Ендемік Сицилії

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Paolo Fontana, Filippo Maria Buzzetti, Andrea Cogo, 2006. Insecta Mantodea. In: Ruffo S., Stoch F. (eds.). Checklist and distribution of the Italian fauna. Memorie del Museo Civico di Storia Naturale di Verona, 2.Serie, Sezione Scienze della Vita 17: 135-136 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2021. Процитовано 5 червня 2016. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  2. ↑ Maggio 2013 Mantidi Lovers Italia Newsletter. OPUSCOLO SULLE Mantidi nostrane [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.](італ.)
  3. ↑ Vigna Taglianti A., 2001. Blattaria, Mantodea, Isoptera, Orthoptera, Phasmatodea, Dermaptera, Embioptera (Fascicolo 36). Boll. Soc. ent. it., 133:185-186. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 5 червня 2016. [Архівовано 2016-04-14 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Battiston, Roberto; Leandri, Fausto; di Pietro, William; Andria, Simone (2018). The Giant Asian Mantis Hierodula tenuidentata Saussure, 1869 spreads in Italy: a new invasive alien species for the European fauna? (Insecta Mantodea). Biodiversity Journal. 9 (4): 399—404. doi:10.31396/Biodiv.Jour.2018.9.4.399.404.
  5. ↑ а б Battiston, Roberto; Amerini, Rachele; Di Pietro, William; Guariento, Luis Alessandro; Bolognin, Luca; Moretto, Enzo (2020). A new alien mantis in Italy: is the Indochina mantis Hierodula patellifera chasing the train for Europe?. Biodiversity Data Journal. 8. doi:10.3897/BDJ.8.e50779. ISSN 1314-2828.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  6. ↑ Battiston, R., Castiglione, E., Di Pietro, W., Lazzaretti, S., Manti, F., & Sciberras, A. (2021). A social beauty: distribution, ecology and conservation of Iris oratoria in the Central Mediterranean Region. Fragmenta entomologica, 53(2), 413-418.
  7. ↑ William Di Pietro, Oscar Maioglio, Rachele Amerini. On the presence of Geomantis larvoides in Liguria: new observations after 69 years and preliminary considerations about its biology and distribution[недоступне посилання] Antonio Galvagni Legacy Conference, Fondazione Museo Civico di Rovereto, 20.10.2018(англ.)
  8. ↑ Agabiti, B.; Ippolito, S.; Lombardo, F. (2010). The Mediterranean species of the genus Ameles Burmeister, 1838 (Insecta, Mantodea: Amelinae): with a biogeographic and phylogenetic evaluation (PDF). Boletín de la SEA Roveretana degli Agiati, Serie 8, B, Classe di Scienze Matematiche Fisiche e Naturali. 47: 1—20. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2022.
  9. ↑ Battiston, R. 2014. Ameles fasciipennis. The IUCN Red List of Threatened Species 2014: e.T44791445A44798187. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2014-1.RLTS.T44791445A44798187.en. Downloaded on 23 May 2016(англ.)
  10. ↑ Schwarz Christian, Ehrmann Reinhard. Invasive Mantodea species in Europe [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. Articulata. 2018; 33:73–90(англ.)
  11. ↑ Battiston, Roberto; Galliani, Carlo (2011). On the life-cycle of ameles spallanzania (Rossi, 1792) (Insecta, Mantodea). Natural History Sciences. 152 (1): 25. doi:10.4081/nhs.2011.25. ISSN 2385-0922.(англ.)
  12. ↑ Agabiti, B.; Ippolito, S.; Lombardo, F. (2010). The Mediterranean species of the genus Ameles Burmeister, 1838 (Insecta, Mantodea: Amelinae): with a biogeographic and phylogenetic evaluation (PDF). Boletín de la SEA Roveretana degli Agiati, Serie 8, B, Classe di Scienze Matematiche Fisiche e Naturali. 47: 1—20. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Список богомолів Італії
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_богомолів_Італії&oldid=43859961