Інкунабула
| Інкунабула | |
 | |
| Досліджується в | incunabula studiesd |
|---|---|
| Місце створення | Європа |
 Інкунабула у Вікісховищі | |
Інкуна́була (лат. incunabula — колиска, початок) — книжка, памфлет або односторонній відтиск, видрукований (а не переписаний вручну) в Європі від початку книгодрукування і до 1 січня 1501 року. Видання цього періоду є вкрай рідкісними, оскільки їхній наклад був у межах 100–300 примірників.
Найдавнішою з відомих друкованих книг українського автора вважають «Прогностичну оцінку поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора мистецтв и медицини славетного Болонського університету» (Iudicium prenosticon Anni MCCCCLXXXIII currentis Magistri Georgii Drohobicz de Russia almi studii Bononiensis atrium et medicine doctoris)[1].
Інкунабули дуже схожі до рукописних книг як шрифтовим оформленням, так і зовнішніми характеристиками. Першодрукарі у всьому наслідували рукописи, адже не мали інших зразків. На перших друкованих книгах не позначалось ні року, ні місця друку, ні друкарні.
З XVII століття початок витоку «інкунабулознавства» — дисципліна, що вивчала первістки друкарського верстату — інкунабули, або видання XV столітя.[2]
Термін вперше застосований Бернардом фон Малінкродтом з Мюнстера у 1639 році у памфлеті «De ortu et progressu artis typographicae» («Розвиток прогресу типографського мистецтва») і закріпився у XVIII столітті.
Інкунабули поділяють на два типи: ксилографічні та типографські. Типографським способом друку була виконана Біблія Гутенберга. Деякі автори вважають інкунабулами видання, виконані винятково типографським способом.
Більшість видань були латинською мовою, але друкувались книги і іншими мовами. Основними покупцями інкунабул були вчені, знать, адвокати та священнослужителі. Друкувались інкунабули без абзаців.
У XIX столітті з'явились перші каталоги інкунабул. Вичерпним каталогом такого роду є «Gesamtkatalog der Wiegendruck», скомпільований Державною бібліотекою у Берліні. Німецькі інкунабули описані в рамках проєкту «Sammlung Deutscher Drucke». Також має значення каталог інкунабул «Incunabula Short-Title Catalogue»[3] Британської бібліотеки.
18 мов, якими друкувалися інкунабули в порядку спадання кількості: латинська, німецька, італійська, французька, голландська, іспанська, англійська, іврит, каталонська, чеська, грецька, церковнослов’янська, португальська, шведська, бретонська, данська, фризька та Сардинська.
За своїми особливостями інкунабули відрізняють від наступних видань. Насамперед це особливий папір ручного виробництва з ганчір'яної сировини. Цей папір особливо цупкий і відрізняється від паперу пізніших сортів. Особливістю інкунабул є також те, що першодрукарі намагалися якомога точніше відтворити в друкованих книгах зовнішність книжок рукописних. Інкунабули часто не мають титульного аркуша (як і в рукописних книгах). Вихідні відомості в книзі розміщували в кінці тексту книги — в колофоні.
У тексті інкунабул відсутній поділ на абзаци. З нових рядків починалися лише розділи, а в середині розділу текст був суцільним. Заголовки і орнаментальну частину тривалий час відтворювали вручну. Ініціали та прикраси на берегах додавалися після друку художниками-ілюмінаторами. Шрифти кожного з друкарів мають індивідуальний характер. Загально поширеним був готичний малюнок шрифту. В кінці 60-х років XV століття в Італії виник шрифт антиква, який був зручніший для латиниці. В інкунабулах представлені також кириличний, глаголичний, грецький, єврейський шрифти.
Друкували інкунабули насиченою чорною фарбою. Заголовні літери та окремі слова, з яких починалися важливі для змісту речення, позначалися додатково червоною чи синьою фарбою. Формат книжок був переважно великий, на аркуш паперу (in folio; звідси фоліант). Береги книжок були обов'язково широкі. Зазвичай книги виготовляли без оправ, оскільки передбачалося, що кожен власник замовить палітурку для свого примірника за власним уподобанням і фінансовими можливостями.
Наклад інкунабул спочатку був від 100 до 300 примірників, у кінці XV сторіччя — 1–2 тисячі примірників.
Найбільшими зібраннями інкунабул володіють такі бібліотеки:
- Баварська державна бібліотека (18 550)[4]
- Британська бібліотека (12 500)[5]
- Французька національна бібліотека (12 000)[6]
- Ватиканська бібліотека (8 000)[7]
- Австрійська національна бібліотека (8 000)[8]
- Вюртемберзька земельна бібліотека (7 084)[9]
- Російська національна бібліотека (7 000)
- Бібліотека Бодлеяна (5 623)[10]
- Бібліотека Конгресу США (5 600 прим., 3797 назв)[11] [12]
- Російська державна бібліотека (5 300)
- Гантінгтонська бібліотека (5 000)
- Бібліотека герцога Августа (5 000)
- Бібліотека Кембриджського університету (4 650)[13]
- Національна бібліотека Вітторіо Емануеле III в Неаполі (4563)[14]
- Бібліотека Джона Райландса (4 500)
- Державна бібліотека в Берліні (4 442)[15]
- Королівська бібліотека Данії (4425)[16]
- Клементінум, Прага (4200)[17]
- Національна центральна бібліотека Флоренції (4000)[18]
- Бібліотека Альбертіна (3700)[19]
- Бібліотека Ягеллонського університету (3666)[20]
- Бібліотека Гарвардського університету (3 600)
- Нижньосаксонська земельна й університетська бібліотека (Геттінген) (3100)[21]
- Національна бібліотека Іспанії (3100)[22]
- Бібліотека Мазаріні (2 370)
- Національна бібліотека святого Марка (2 283)
- Амброзіанська бібліотека (2 100)
- Страсбурзька національна й університетська бібліотека (2 098)[23]
- Морганівська бібліотека (бл. 2 000)
- Римська національна центральна бібліотека (2 000)[24]
- Королівська бібліотека Нідерландів (2 000)
- Угорська національна бібліотека (1 814)
- Гайдельберзька університетська бібліотека (1 800)
- Сент-Гальська монастирська бібліотека (1 650)
- Туринська національна університетська бібліотека (1 600)[25]
- Національна бібліотека Португалії, Лісабон (1 597)[26]
- Падуанська університетська бібліотека, Падуя (1 583)[27]
- Бібліотека Святої Женев'єви, Париж (1 450)[28]
- Художній музей Волтерс (1,250)[29]
- Коледж Брін Мар (1 214)
- Ліонська міська бібліотека, Ліон (1 200)[30]
- Бібліотека Коломбіна, Севілья (1 194)[31]
- Бібліотека Іллінойського університету (1 130)[32]
- Університетська бібліотека Глазго (більше 1000)[33]
- Брідвельська бібліотека, Даллас (більше 1 000)[34]
- Ньюберійська бібліотека (1 000)
- Безансонська міська бібліотека (бл. 1 000)
- Гантінгтонська бібліотека (Каліфорнія) (827)[35]
- Філадельфійська вільна бібліотека (більше 800)
- Бібліотека Принстонського університету (750) (разом з Шейдеською бібліотекою)
- Бібліотека Лейденського університету (700)
- Гренобльська міська бібліотека, Гренобль (654)
- Медіатека Чеккано, Авіньйон (624)[36]
- Гуманістична бібліотека (Селеста) (550)[37]
- Медіатека В'єй-Іль (Агено) (541)[38]
- Бібліотека Сарагоського університету, Сарагоса (405)[39]
В Україні зібрання інкунабул мають (список є неповним):
- Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (524)
- Одеська національна наукова бібліотека (52)
- Львівська наукова бібліотека імені Василя Стефаника НАН України (49)
- Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка (49)
- Наукова бібліотека Ужгородського національного університету (32)
- Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (18)
- Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка (8)
- Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (5)
- Наукова бібліотека імені М.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1)
- Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва (1)[40]
- Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (?)
- ↑ Козицький А. (1), 2008, с. 172.
- ↑ Ковальчук Г. І., Ковальчук Г. І. (2004 р.). Книжкові пам'ятки (рідкісні та цінні книги) в бібліотечних фондах (українською) . Україна: Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. с. 644. ISBN ISBN 966-02-3344-2.
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ (довідка) - ↑ Incunabula Short Title Catalogue. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 24 червня 2011.
- ↑ Incunabula. Bayerische Staatsbibliothek. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 20 травня 2013.
- ↑ Incunabula Collections. British Library. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 20 травня 2013.
- ↑ Les Incunables. Bibliothèque nationale de France. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 7 вересня 2013.
- ↑ All catalogues. Vatican Library. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 21 травня 2013.
- ↑ Research on Holdings. Österreichische Nationalbibliothek. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 30 вересня 2012.
- ↑ Офіційна сторінка Вюртемберзької бібліотеки. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 23 вересня 2011.
- ↑ Rare Books (Western) - Bodleian Library. Bodleian Library, University of Oxford. Архів оригіналу за 23 грудня 2012. Процитовано 15 листопада 2012.
- ↑ Офіційна сторінка колекції інкунабул. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 22 травня 2014.
- ↑ http://www.loc.gov/rr/rarebook/coll/incun.html [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.] Офіційна сторінка колекції інкунабул
- ↑ Incunabula Cataloguing Project. Cambridge University Library. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 30 березня 2012.
- ↑ Guida rapida: Informazioni utili (Italian) . Biblioteca Nazionale di Napoli. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 7 березня 2011.
- ↑ Zahlen und Fakten (German) . Staatsbibliothek zu Berlin. Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 7 березня 2011.
- ↑ Catalogue of Incunables at the Danish Royal Library. Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 22 травня 2014.
- ↑ Incunabula (English) . National Library of the Czech Republic. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 16 травня 2014.
- ↑ La Biblioteca - Informazioni generali - Patrimonio librario (Italian) . Biblioteca Nazionale Centrale di Firenze. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 7 березня 2011.
- ↑ Офіційна сторіна Бібліотеки Альбертіна (Лейпциг)[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Офіційна сторіна Бібліотеки Ягеллонського університету. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 20 січня 2012.
- ↑ Офіційна сторінка бібліотеки. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 24 червня 2015.
- ↑ Офіційна сторінка бібліотеки. Архів оригіналу за 7 вересня 2011. Процитовано 14 вересня 2011.
- ↑ Les incunables (French) . Bibliothèque nationale et universitaire de Strasbourg. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 8 березня 2011.
- ↑ Collezioni (Italian) . Biblioteca nazionale centrale di Roma. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 8 березня 2011.
- ↑ Incunaboli (Italian) . Biblioteca Nazionale Universitaria di Torino. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 8 березня 2011.
- ↑ Incunabula. Biblioteca Nacional de Portugal. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 15 березня 2011.
- ↑ Il patrimonio bibliografico (Italian) . Biblioteca Universitaria di Padova. Архів оригіналу за 22 лютого 2011. Процитовано 8 березня 2011.
- ↑ Les imprimés (French) . Bibliothèque Sainte-Geneviève. Архів оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 8 березня 2011.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=404(довідка) - ↑ Manuscript and Rare Books. Walters Art Museum. Архів оригіналу за 3 травня 2011. Процитовано 8 березня 2011.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=404(довідка) - ↑ Bibliothèque Municipale de Lyon (French) . Lectura. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 8 березня 2011.
- ↑ Institución Colombina - Biblioteca Colombina - Incunables (Spanish) . Institución Colombina. Архів оригіналу за 23 січня 2016. Процитовано 1 травня 2013.
- ↑ Rare Books. Rare Book & Manuscript Library, University of Illinois. Архів оригіналу за 11 вересня 2011. Процитовано 22 серпня 2011.
- ↑ Glasgow Incunabula Project. University of Glasgow. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 16 серпня 2012.
- ↑ Incunabula: Printing in Europe before 1501. Bridwell Library, Perkins School of Theology, Southern Methodist University. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 4 січня 2011.
- ↑ http://catalog.huntington.org/search/X?SEARCH=%28ad%29%20or%20%28ein%29%20or%20%28del%29%20or%20%28da%29&Db=1501&SORT=D&m=a&b=stack.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Médiathèque Ceccano (French) . Mairie d'Avignon. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 9 березня 2011.
- ↑ La Bibliothèque Humaniste en quelques chiffres & dates (French) . Bibliothèque Humaniste de Sélestat. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 9 березня 2011.
- ↑ Médiathèque de la Vieille Ile. Haguenau, Bas-Rhin (French) . Catalogue collectif de France (CCFr). Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 12 грудня 2014.
- ↑ Бібліотека Сарагоського університету в цифрах
- ↑ Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва. Відділ рідкісних і цінних видань[недоступне посилання з серпня 2019]
- Шамрай М. А. Першодруки, інкунабули [Архівовано 1 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 173. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Severin Costen ; Reimar Walter Fuchs, Der Buchdruck im 15. Jahrhundert : Eine Bibliographie herausgegeben von S. Costen und R. W. Fuchs, A. Hiersemann, 1988–1994, 988 p. (ISBN 3-7772-8812-8)
- F. Geldner, Die Deutschen Inkunabelndrucker : Ein Handbuch des Deutschen Buchdrucker des XV. Jahrhunderts nach Druckorten, Stuttgart, 1968–1970.
- Marie-Louis Polain, Marque des imprimeurs et libraires en France au XVe siècle, Paris, 1926.
- Ludwig Hain, Repertorium bibliographicum, in quo libri omnes ab arte typographica inventa usque ad annum MD typis expressi ordine alphabetico vel simpliciter enumerantur vel adcuratius recensentur, Paris / Stuttgart, 1826–1838. Voir sur Gallica [Архівовано 18 грудня 2016 у Wayback Machine.], une édition de 1925 : vol.1-1 [Архівовано 8 жовтня 2013 у Wayback Machine.], vol.2-1 [Архівовано 8 жовтня 2013 у Wayback Machine.], vol.2-2 [Архівовано 8 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Walter Arthur Copinger, Supplement to Hains's Repertorium bibliographicum, London, 1895–1902
- Dietrich Reichling, Appendices ad Hainii-Copingeri Repertorium bibliographicum : additiones et emendationes, 6 fasc., München, 1905–1914.
- Catalogue des incunables de la bibliothèque de Toulouse rédigé par le Dr. Desbarreaux-Bernard, Toulouse, Privat, 1878.
- Catalogue of Books printed in the XVth century, now in the British Museum, Londres, 1908.
- Catalogue des incunables de la Bibliothèque nationale [puis de la Bibliothèque nationale de France], BnF, Paris, 1981.
- Catalogues régionaux des incunables de bibliothèques publiques de France, Société des bibliophiles de Guyenne, Bordeaux, puis Bibliothèque nationale [de France], Paris, 1979.
- G. Sajo et E. Soltesz, Catalogus incunabulorum quae in bibliothecis publicis Hungariae asservantur, Budapest, 1970.
- M. Bohonos, A. Kawecka-Gryczowa et E. Szandorowska, Catalogus incunabulorum quae in bibliothecis Poloniae asservantur, Варшава, Краків, 1970.
- Incunabula in Dutch libraries : a census of fifteenth-century printed books in Dutch public collections, Nieuwkoop, 1983, 2 vol.
- F. R. Goff, Incunabula in American libraries : A third census of the XVth century books recorded in North American collections, New York, 1973.
- Indice generale degli incunaboli delle biblioteche d'Italia a cura del Centro nazionale d'informazioni bibliografiche, Rome, 1943–1981, 6 vol.
- Bibliothecae Apostolicae Vaticanae Incunabula, Biblioteca Apostolica Vaticana, Vatican, 1997, 4 vol. ISBN 88-210-0676-X
- Каталог інкунабул / Укл. Б. Зданевич. — К. : Наукова думка, 1974. — 252 с.
- Запаско Я.П., Мацюк О.Я. Львівські стародруки: Книгознавчий нарис. – Львів: Каменяр, 1983. – 175 с.
- Шовкопляс І. Г. Книжкові фонди Центральної наукової бібліотеки імені В. І. Вернадського Академії наук УРСР: Короткий огляд . — К., 1989. — С. 53–55, 75–77.
- Бирюк Я. Інкунабули Центральної наукової бібліотеки Академії наук Української РСР // Архіви України. — 1965. — № 5. — С. 73–79.
- Рева Л. Г. Видання Швайпольта Фіоля у фондах відділу стародруків та рідкісних видань ЦНБ // Бібліотечний вісник. — 1994. — № 3. — С. 20–21.
- Бондар Н. Першодруки НБУВ // Бібліотечний вісник. — 1999. — № 1. — С. 23–29.
- Соколов В. Західноєвропейські видання з астрономії XV ст. у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (історико-книгознавчий аналіз) // Вісник книжкової палати. — 2001. — № 4. — С. 23–27.
- Бондар Н. П. Найдавніші інкунабули Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (у контексті висвітлення гутенбергівської тематики) // Наукові праці НБУВ . — К., 2003. — Вип. 10. — С. 98–136.
- Ковальчук Г. Борис Зданевич і його відкриття Provinciale Romanum // Наукові праці НБУВ. — К., 2003. — Вип. 10. — С. 67–82.
- Швець Н. Зведений каталог інкунабул, що зберігаються у бібліотеках та музеях Львова. — 2002 (рукопис).
- Бібліотека Унівської Свято-Успенської Лаври: стародруки, рідкісні видання і рускописи : каталог / Укр. католицький ун-т, Ін-т церков. музики, Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу ; уклад. Юрій Ясіновський. – Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2017. – 294 с. : іл.
- Швець Н. Примірник Краківського бревіарію 1498 р. у НБ ЛУ // Зб. праць РРК, С. 41–62; НБ ЛНУ рук. 255 IV; Архів бібліотеки ф. 31, оп. 4, 226, 400/1.
- Фаас, І. Я. Інкунабули Центральної наукової бібліотеки м. Одеси (Матеріали до зводного каталогу інкунабул бібліотек України) / І. Я. Фаас . — Одеса : Центральна наукова б-ка, 1927 . — 26 с. — (Праці Центральної наукової бібліотеки). — Бібліогр. в підряд. приміт.
- Інкунабули (першодруки) Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка: каталог = Incunabula Bibliothecac Universitatis Leopoliensis: catalogus / Львівський національний університет імені Івана Франка, Наукова бібліотека; [уклав Ф. П. Максименко: передмова — Ф. П. Максименко; упорядники М. Ільків-Свидницький, В. Кметь; вступна стаття — М. Ільків-Свидницький, В. Кметь;]. — [Видання 2-ге розширене та доповнене]. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. — 122 с., іл. — Анотована бібліографія: с. 97–114. — До 400-річчя Наукової бібліотеки та 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка.
- Козицький А. Енциклопедія Львова. Том 2. — 2008. — 608 с. — ISBN 978-966-7007-69-0.
- Кватроченто
- Відродження
- Книгодрукування
- Буквиця (типографія)
- Манускрипт
- Палеографія
- ТЕІ (ініціатива кодування тексту)
- Інкунабули [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 543. — 1000 екз.
- Інкунабула // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 422.
- 429/mode/1up?view=theater Першодрук; Стародрук // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 209; 429.
- Incunabula Short Title Catalogue [Архівовано 18 листопада 2021 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Cultureel Woordenboek · Encyclopedia Treccani · Grove Art Online · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |